Підстав вважати слово «жид» антисемітським немає

Підстав для того, щоб вважати слово «жид» антисемітським, немає. В мене є друзі жиди, але я не вживаю це слово по відношенню до них тільки тому, що воно їм не подобається. В українській мові, як в чеській, польській і литовський це слово мало нормальне забарвлення. В чехів і поляків воно досі нормальне, навіть наші євреї, які туди переїжджають починають самі себе називати жидами. В етимології нічого поганого немає, це слов’янський фонетичний відповідник слова «іудеос», що означає «мешканець Іудеї».

В українській мові це слово завжди було нейтральне, бо інакше, якби воно таки було негативне, то всі українські класики були б антисеміти. Це слово вживається у Тараса Шевченка, Миколи Гоголя, хоча він писав російською мовою, у Івана Франка є цикл «Жидівських мелодій». У 20-х роках минулого століття у Києві йшла п’єса «Жидівка вихристка», був Інститут жидівської пролетарської культури, а коли Галичину в 1939-му році приєднали до Радянського союзу, то місцеві жиди сердились, що їх називали євреями, бо це архаїзм.

Підставою для того, щоб слово «жид» набуло негативного забарвлення стало те, що в російській мові воно було негативним завжди. Оскільки наші місцеві євреї в першу чергу зросійщуються, тепер вони сприймають це під кутом зору російської мови. В українській мові лінгвістичних причин вважати це слово негативно немає. Негативного забарвлення слово «жид» набрало через соціальні причини під впливом російської мови.

Отже, в поляків, чехів, словаків і в нас це слово нормальне, воно має негативне забарвлення тільки в російській мові, але проблема в тому, що поляки, чехи і словаки не перебувають під таким магічним впливом російської мови, як українці.

З точки зору публічних осіб вживати слово «жид» нормально, але євреї гніваються на це. Я б радив не вживати це слово, хоча формальних підстав для цього немає.

Теоретично ставлення до цього слова може змінитися колись, коли Україна стане справді незалежною, коли інформаційний простір буде український, але ж зараз постійно використовується кожна нагода щоб звинуватити в чомусь українців. Євреї в Ізраїлі, що хочуть, те і роблять. Там, як не знаєш івриту, ні в який кнесет не попадеш. Ніхто їх за це не звинувачує в націоналізмі, а нам постійно розказують, що не так. Коли Україна стане справді незалежною державою і стане жити за власними законами, а не слухати, хто що скаже з ближчих чи дальших родичів, тоді щось зміниться.

Нагадаємо, останніми днями в інтернет-середовищі розгорівся скандал, який спровокували висловлювання обраного депутатом представника «Свободи» Ігоря Мірошниченка. Політик назвав американську акторку Мілу Куніс, єврейку українського походження, жидівкою, чим спровокував хвилю звинувачень в антисемітизмі.