Загальне декларування доходів та витрат – це нова спроба тримати громадян «на короткому повідку»

Не знаю, як у кого, а у мене відчуття дежавю. Добре пам’ятаю, як у 2012 році цю ідею просував Олександр Клименко, а у 2014 році – Арсеній Яценюк.

Хто б не був при владі, рано чи пізно в урядовців виникає бажання ввести декларування для десятків мільйонів українців. Самі чиновники пояснюють це тим, що кожен повинен декларувати доходи і жити відповідно до них. Але реальна причина такого завзяття в іншому.

Що таке обов’язкове загальне декларування? Це право фіскалів на використання непрямих методів контролю доходів та видатків кожного громадянина. Можливість отримати доступ до банківських рахунків, опитати сусідів, колег по роботі. Це право зайти у помешкання і запитати, а де ви взяли гроші на холодильник, телевізор чи пральну машинку.

Насправді, коли чиновники говорять про збільшення доходів бюджету і виведення з тіні, вони прагнуть взяти українців під ковпак. Урядовці переконані: обов’язкове загальне декларування доходів і витрат допоможе тримати активних громадян «на короткому повідку». Змусить їх поводитися стриманіше, застереже від виходу на акції протесту.

Відповідно, це наступний крок у закручуванні гайок після введення електронного декларування для активістів. І спроба помститися: ви змусили нас декларувати свої статки – тоді отримайте у відповідь!

Але це хибна стратегія. Замість того, щоб створювати умови для роботи і ведення бізнесу в Україні, влада намагається боротися з тіньовою економікою і власними громадянами. Однак це боротьба не з причиною, а з наслідками. Причина в іншому – у систематичному невиконанні політиками своїх обіцянок. Вони не виконують свою роботу. Нагадую, один із пунктів Коаліційної угоди – проведення податкової реформи.

Проаналізуйте дев’ятий розділ –  «Регуляторна політика, розвиток підприємництва та забезпечення умов конкуренції». Минуло два з половиною роки. Хіба за цей час влада відмовилася від «каральної моделі податкового контролю»? Або ж «замінила існуючу систему регулювання підприємницької діяльності на європейську»? Ні, урядовці, депутати забули зробити те, заради чого їх обирали, натомість взялися за розробку законопроекту про загальне декларування доходів і витрат громадян.

Але введення декларування для десятків мільйонів українців до того, як буде проведена справжня реформа загальної системи та спрощення адміністрування – утопія, яка забере кошти з бюджету та зруйнує останню довіру до можливих змін.

Що насправді потрібно робити? Спочатку прибрати бар'єри – провести повноцінну податкову реформу, змінити систему регулювання економіки (відповідний законопроект  давно зареєстровано у Верховній Раді), а вже потім розпочинати дискусію про загальне декларування доходів і витрат.

Влада повинна пам’ятати: чим пружину сильніше натиснути, тим сильніше вона б'є. Тому спочатку умови для легалізації доходів, і лише потім новий контроль.