Чи з’явиться у Києві провулок Євгена Гуцала?

Сьогодні Євгена Гуцала, автора блискучих оповідань, повістей, романів, твори якого вивчають у школі та вишах, лауреата багатьох престижних літературних премій, все ж найбільше знають, як автора гострої полемічної книжки «Ментальність орди». Книжка ця вийшла через півроку після раптової смерті письменника, взимку 1996 року, і одразу ж навколо неї вибухнули суперечки, а на адресу автора посипались звинувачення у ксенофобії та спробі проектувати власні, українські гріхи на сусідній «братній народ». А газета «Товарищ» викривала автора «Ментальності орди», як «зоологічного націоналіста» й людиноненависника. Але найбільше дратувало прихильників Москви те, що Євген Гуцало, говорячи про страшну агресивну сутність Російської імперії та прямих її нащадків – нинішніх правителів Росії –  посилався на свідчення самих російських істориків, письменників, воєначальників, які з гордістю розповідали про свої «звитяжні перемоги» і про те, як безжально підкоряли все нові й нові народи, захоплювали все нові й нові території. Бо, по суті своїй,  ментальність цього «народа-освободителя, народа-просветителя» це –  ментальність дикої орди.

Для багатьох українців, вихованих на брехливій радянській пропаганді, книжка Євгена Гуцала «Ментальність орди» стала відкриттям, допомогла зрозуміти, чим насправді є «братні обійми», з яких Україна марно намагалася вирватися впродовж трьох століть. На жаль, сьогодні гіркі пророцтва Гуцала здійснюються на наших очах – це й окупований Крим, і неоголошена війна на сході, якій не видно кінця, тисячі загиблих українців і сплюндрована й пограбована українська земля.

Ще рік тому до Київської держадміністрації звернулися Всеукраїнське товариство «Просвіта», Національна радіокомпанія України, Спілка письменників та ще кілька організацій з пропозицією назвати одну з київських вулиць іменем Євгена Гуцала. І тут почали відбуватися незрозумілі речі. Як з’ясувалося, всі ці офіційні листи в дивний спосіб зникли. Коли ж листи-звернення поновили і  цього разу вже не відправляли поштою, а занесли до приймальні Київради та зареєстрували, почалися бурхливі перевибори столичної влади  і перейменування вулиць відійшло на десятий план. І ось врешті в березні нинішнього року відповідна Комісія  винесла питання щодо перейменування провулку Кутузова, на провулок Євгена Гуцала на «громадське обговорення». Адже відомий письменник, який чи не першим попередив нас про можливий сценарій, за яким Росія в черговий раз схоче перетворити Україну на свою колонію, а її громадян на покірних підданців,  прожив майже 30 років на сусідній вулиці Суворова, там на будинку №3 встановлено його меморіальну дошку.

І тут почалося найцікавіше – щойно на сайті Київради переважають голоси киян, які хочуть увічнити ім’я Євгена Гуцала,  тут таки якась таємнича сила вкидає 70-80 голосів «проти» перейменування. Звідки взялася ця «партія любителів фельдмаршала Кутузова» легко здогадатися. Адже не випадково російське ФСБ вимагаго у співробітників багатостраждальної Бібліотеки української літератури у Москві надати відомості про читачів, які брали на свій абонемент книжку Євгена Гуцала «Ментальність орди». А до закінчення голосування залишилось лише 10 днів.