Зеленському психологічно важко відмовитися від головної ролі у житті - улюбленця публіки

В мене є добрий товариш. Ми колись разом кадидатували на одному окрузі в Київі і зуміли залишитися друзями, що не часто буває - Юрій Ганущак - супер профі в питаннях децентралізації та адмінреформи - так от він написав щодо децентралізації:

реформа були приречена одразу, коли Президентом стала людина, яка насамперед дбає про рейтинги!

Конгеніально!

Це підтвердило мене у думці, що Зеленському насамперед психологічно важко відмовитися від головної ролі у житті - улюбленця публіки. Від фанфар, оплесків та букетів.

А політика, особливо процес реформування країни виявився важкою фізичною та інтелектуальною працею. І тут потрібен не бурлеск, а знання, вміння і навички. Яких поки немає.

Причому працею абсолютно невдячною. Тому що, те що треба зробити не буде мати підтримки в частині суспільства, не призведе до швидких результатів, наштовхнеться на опір олігархів та бюрократії, призведе до негативу в ЗМІ. Короче, повний когнітивний дисонанс.

Це все веде до підсвідомого перекладання відповідальності на інших осіб. «Посадки весною» - на Рябошапку, «кінець епохи бідності» - на Гончарука, вони «не справились» у розумінні зростання рейтингів - їх прибрали. Міжнародка, війна чи мир - на Єрмака, ресурсне забезпечення боротьби із коронавірусом в областях - на олігархів, суд, правоохоронна система - спочатку на Богдана, тепер, як Бог на душу положить…

Не справляться наступники - їх теж приберуть… Він сам про це говорив.

Але і судьба всіх політик і реформ така сама - будуть принесені в жертву рейтингам.

Звідси і стає зрозумілою тепер і роль Михайла Саакашвілі - хай він мене вибачає. Вдасться йому - хто молодець? - правильно, президент молодець!

Ну а не вдасться - хто винен ? Правильно - той, хто відповідальний… я вболіваю за те, щоб вдалося.

Так що, не дивуйтесь кадровій чехарді у владі і чехарді в державних політиках. Ні послідовності, ні логіки не буде, якщо народу перестануть подобатися «відосікі».

Але навіть це - все таки крок кудись в сторону від «олігархічного консенсусу» що був панівним попередні 28 років.

На фото - зміни «смотрибельності» відеозвернень президента.