Вісті з дикого краю

Коли дехто волає, що Львів – європейське місто, а допустив таке неподобство, що не зустрів представників ЛҐБТ хлібом-сіллю, я собі згадую футбольних фанів у Великобританії, які поводяться куди брутальніше і луплять невинних перехожих, трощать вітрини, палять авта, але – о диво! – їхні міста не перестають бути європейськими. Мабуть, там нема таких принципових журналістів і завсідників ФБ.

А спалення притулків для біженців і циганських таборів? Це вже не в одній країні, а в багатьох. З тих, які європейські. Дуже європейські. А референдуми проти одностатевих шлюбів?

Представники ЛҐБТ референдуму у нас навіть не допускають. Вони вважають, що народ наш не дозрів і, якщо вдаватися до референдуму, то чого доброго народ захоче ще й виселити усіх циган і євреїв. Це я цитую слова організатора львівської акції ЛҐБТ.

Зараз організатори відхрещуються від параду рівності, хоча на початках йшлося саме про нього. Тиха підозра, що «сафарі» (це теж зі словника потерпілих) організували не львів'яни, поволі викристалізувалася. Відповідальність за розгін Фестивалю рівності у Львові взяла на себе ультраправа організація «Misanthropic division», яка пов’язана із добровольчим полком «Азов». А той, у свою чергу, пов'язаний з Ляшком, Мусієнком, Білецьким, Корчинським, а мутний Корчинський з Дугіним. Після Майдану Корчинський відсиджувався у Росії і ніхто його там не затримав, хоча б за участь у чеченській війні. Парадокс, правда?

Не рухає ніхто його і в нас. Людина вояжує в Росію, засідає на спільних асамблеях з російськими правими радикалами, які не приховують свого ворожого ставлення до України, а у в нас його навіть за пупчик не поскуботали?

Провокації відбулися з обох боків. Але разом з тим нічого трагічного не трапилося. Ніхто не постраждав. Розбита була лише одна шиба в автобусі. Чого ж такі несамовиті волання? Таке враження, що саме цього скандалу й чекали ті, хто зараз обзиває львів'ян різними лайливими словами.

Тобто приїхали ґеї, приїхали антиґеї, а Львів крайній? Добалакалися навіть до того, що Львів тікає від Європи. А ще недавно щедро селфилися на фоні Львова, сюсюкали і прицмокували.

Ну, а нам що ж... Ми люди дикі. В ХІХ сторіччі ми ще палили упирів і топили відьом, один з наших найбільших письменників, Іван Франко, розганяв грозові хмари і спілкувався з духами. Духи померлих продовжують жити серед нас і спілкуватися з нами. Їздять у львівському метро і втикають в айфони.

У наших селах відьми ще доять корів, перелесники провідують вдів, бажаючі придбати хованця виношують яйце сім днів під пахвою, а мавки у нас на кожному кроці…

Ми молимося на склопакет, на дупло, на асфальт, на хмару. Бо ми дикі. Що взяти з нас?

Ви – цивілізовані і не молитеся. Ви, звичайно, набагато просунутіші. Куди вже нам?

Священики з успіхом виганяють з нас чортів. Але чортів багато, а священиків мало. Тому ми чортам програєм.

Але завдяки нашому поголовному здичавінню ми ще зберегли мову, яка колись була й вашою. А тепер цивілізовані представники нації з усіх сил намагаються її зруйнувати. Але ми дикі – це нас не бере.

Залиште нас у нашому безнадійному здичавінні і розкошуйте витворами своєї новітньої цивілізації.

Источник: zbruc.eu