Юрій Винничук

Юрій Винничук

Український письменник

Всі публікації автора

Чортзнащо, або Кутя з халвою
Дванадцять страв: історична правда проти модних вигадок
Неіснуючі слова починають і виграють
Неіснуючі в нашій мові слова б'ють усі рекорди
Підводне життя літератури
Поняття українська література давно пора розширювати
Бідова українська книжка
Звісно, в час війни нарікати на те, що ми за книговиданням на душу населення дуже відстаємо, некоректно. Але так само було й до війни
Ця війна була неминучою. І ось чому
Територіальні поступки – це позиція слабості і шлях в нікуди
Російські інтелектуали втратили розум?
Якщо Вассерман вважає Україну не державою, а «куском России», то Путін – «лоскутним государством»
Сміємося з росіян, але самі ще не позбулися «савєтщіни»
Старий Львів розчиняється у новостворених діалектах
Мир ціною безперервної війни
Щойно буде підписано мир, санкції проти Росії послабнуть
Росія та унітази
Наші північні сусіди просто не можуть жити цивілізовано
Чорне задзеркалля російської літератури
Про яскравий приклад відмінності українців від росіян
Як нарешті позбутися російської класики
Навіть російські дослідники звертали увагу на вторинність Пушкіна і Лєрмонтова
Як росіяни вигадали міф про страшних «бандерівців»
Російська пропаганда десятиліттями створює образи ворогів народу
Скільки можна вбивати українську мову?
Уряд має раз і назавжди захистити державну мову
Не називайте росіян ордою. Вони значно гірші
Про московитів є чимало неприємних записів за останні століття
Вояки з Московії – нащадки червоних нацистів
Озвіріла орда готова вбивати все, що рухається. В тому числі й трощити гуманітарні коридори
Україна не для читачів і не для письменників
В яком стані українська літературна галузь?
Сон про святого Миколая
Так виглядало надвечір'я перед днем святого Миколая у старому Львові
Як письменники заробляли у Радянському Союзі
В редакційному бюджеті було передбачено кошти для рецензентів-експертів
Як черги в СРСР робили людей одноманітними
Невід'ємною рисою совка була черга. Черга за всім, що тільки могло продаватися. За хлібом, цукром, молоком, ковбасою, горілкою, розчинною кавою, тканинами, взуттям...
Як ми почали війну з Росією
Коли з'явився в російському перекладі роман Джонатана Літтела, а дехто з наших інтелектуалів кинувся вихвалювати його на всі заставки, мені досить було пробігтися по діагоналі, щоб зробити свій висновок: це брехливий антиукраїнський роман. Мені заперечували
Українська енциклопедія брехунів
Маю честь розповісти, яких славетних вигадників мали-сьмо, котрі вартують, щоб їх умістили до всесвітньої енциклопедії Мюнхгавзенів
«Украину и украинцев необходимо уничтожить»
У тому, що наплів Путін у своїй безглуздій статті, нема насправді нічого для нас нового, бо він і раніше все це виголошував. Мізків у старого маразматика не більше, ніж у водяної курочки, тому там жодного прогресу в мисленні не відбувається
Хто святкує Пасху, мусить їсти кулічі
Бачу окремі парафіяни вперто вживають слово Пасха
Злодійський світ старого Львова
Львів, повний таємничих закамарків, загублених від людського ока в мороку кам’яниць, – чудовий сховок для всіляких шахраїв та кримінальних злочинців
Зміна російського дискурсу з тези про три братні народи на «єдіний народ» доволі тривожна
Коли про «єдіний народ» лепече навіть український президент, а нащадки Кагановича намагаються скасувати мовний закон, згортають фінансування на історичні фільми, то стає моторошно
Без України Московія – штучно висаджене дерево з відрубаним коренем
За правління Путіна боротьба за київську спадщину лише набрала потуги
В якій ще країні в одного етносу є дві мови?
В українців, окрім літературної мови, існує ще мова кіно, радіо й телебачення
Тлумачення історії Путіним і реакція на це Зеленського
Слабих б'ють
Настала епоха депресії і меланхолії
Не сидіть вдома, знайдіть щось, що вас захопить, що вас полонить і розширюйте свої обрії. Бо там – на обрії вже чекає вас ваша доля
Серіал «Диявол по сусідству» про Івана Дем'янюка - новий подарунок антиукраїнській пропаганді
Хто ж іще міг бути дияволом? Тільки українець, який працював у нацистському концтаборі, хоч і доказів на те мало
Як покинути «совок» та стати ватою
«Ставши свідомим українцем, я міг стати й ватником»
Бандити з Донбасу попруть на Галичину скуповувати нерухомість
Після успішної імплементації формули Штайнмаєра - окупація
Неосвічена більшість бере гору над інтелектуальною меншістю - це добром не закінчиться
Вівці мої, вівці...
Українські барони Мюнгавзени
Європейські бездержавні народи творили свою мітологію у 18-му та в першій половині 19-го сторіч
Мова ще в совєтську епоху стала ознакою націоналізму
Закон як дишло
Мову на хліб не намастиш?
Іван Огієнко у праці «Наука про рідномовні обов'язки» писав: «Через те, що рідна мова – найголовніший ґрунт, на якім духовно зростає й цвіте нація, рідномовна політика – це найважніша політика всякого народу». І це ще він писав, коли ми не мали держави
Поки ми шукаємо ворогів у себе, в цей час справжній ворог у Москві тільки тішиться
Земля без ангелів
Ніщо так не піднімає настрою, як московські телешоу
Інколи я знаходжу шоу з Росії в записі і дивлюся по діагоналі, що там мелють наші убогі мишебратья. А мелють вони винятково про нас. То як це не може тішити?
За життя в нас героєм бути не може ніхто
Свято нескінченних поразок
Хто в якій державі живе
Коли хтось починає волати, що ми – світська держава, то моя рука тягнеться до нагайки
Мова – ріка, а не зацвілий ставок
Як і передбачалося, свою фахову думку про новий правопис кинулися висловлювати не лише доярки і мулярі, але й деякі письменники.
Гірка доля українського правопису
Ми досі не маємо незмосковщеного правопису
Вчителі з російської були «гарадскіє житєлі», а наші – селюхи
Гасло, прапор і бздури
Львівського гетто: тут загинув цвіт єврейської інтелігенції Галичини
Невже СОТНІ ТИСЯЧ розстріляних в Лисиничанському лісі не варті вшанування їхньої пам'яті?
Кілька історичних фейків про Богдана Хмельницького
Небилиці міста Львова