Про «Правий сектор», або Хом’ячки прокидаються

Лапа відразу перестала бути сухою.

Однак того «дієвого плану» ПС поки що не оприлюднює. Мабуть, циркуляр ще не дійшов.

І тут мусимо пильніше приглянутися до цієї вимоги, бо ПС не самотній. То тут, то там чуються «мужні» голоси з-під теплого коцика: навіщо нам той Донбас? Відгородитися! Припинити АТО!

Нє, якщо взяти мене за ґудзика і приперти десь в тихому кутику, то я теж скажу, що нам той Дамбас, як чиряк на дупі: сидиш – болить, стоїш – свербить.

Але то так – у вузькому колі. Бо розірвання мінських угод і відречення від Донбасу якраз і чекає Московія. Та ж лише на тих мінських угодах і тримається уся підтримка нас із Заходу. І на тій позиції, що Донбас – наша територія. Щойно відмовимося від неї – і санкції розтануть разом зі снігом.

Розтануть, бо тоді уся ця катавасія на Сході стане лише НАШОЮ проблемою. І світ з полегкістю сприйме це як громадянську війну. Факту московської агресії більше не буде.

Тому й активізувалася п'ята колона, поширюючи зрадофілію, вигадуючи якісь таємні угоди Порошенка з Путіним і зацікавлення у війні вищих кіл держави.

Щодо деякого зацікавлення, то від цього нікуди не втекти. Кожна війна давала змогу декому збагатитися. Ця теж не виняток. І тут є ті, кому вигідна ця затяжна війна.

І це парадокс, але вигідна вона й нам. Бо, не ризикуючи покласти тисячі наших вояків у випадку тотального наступу московитів, ми зазнаємо значно менших, хоч і дуже болючих втрат. Але все це знесилює Московію. Ми ще можемо довго триматися, але в них уже, судячи з економічних показників, ситуація критична.

Шапкозакидальні заклики іти в наступ озвучують або тупі імбецили, або відверті агенти Кремля. Бо кожен, хто знайомий з історіями будь-яких війн, добре знає, що найбільші втрати несе той, хто наступає. А тоді вже рахунок піде таки на тисячі, оскільки близько від кордону Московія розгорнула значні військові сили і може їх кинути у будь-який момент.

Тому треба тиснути далі.

А тепер пригляньмося до тих персон з ПС, що підписали ці вимоги: командир ДУК «Правий сектор» Андрій Стемпіцький та керівник Партії «Правий сектор» Андрій Тарасенко.

Перший товариш  – вірний «тризубівський» син, організації, яка від початку створення підтримувала владу у всіх її проявах. Особисто пан командир засвітився на гучній акції відпилювання голови в пам'ятника Сталіна в Запоріжжі. Замість того, щоб підкласти вибухівку і зникнути, «тризубівці» вирішили рипіти на цілий квартал пилкою і зробили все, аби їх було затримано. А буквально за лічені дні «герої», про яких мало хто й чув, раптом уже засідають на шоу в Шустера. Куди потрапити не так то й легко.

У 2012 році Стемпіцький стає головним командиром. Напередодні Майдану провладна і російська преса розганяє фейки про якісь воєнізовані дружини «Тризубу», табори вишколу, публікуються навіть фото цих грізних загонів. Але сценарій, що був розрахований на 2015 рік, коли мали б відбутися нові вибори президента, зазнав несподіваного удару. Народні заворушення почалися значно раніше. Куратори були не готові. Принаймні жодних воєнізованих дружин на Майдані ми не побачили.

Натомість ще восени на Майдані з чудовим феесбешним спічем засвітився прес-секретар політичного об'єднання «Правий сектор» Андрій Тарасенко. Спіч обурив наших тодішніх союзників і адвокатів – поляків. Та це й не дивно, бо він заявив «що місто Перемишль та ще кілька повітів у Польщі треба відібрати». І додав, що «Волинська трагедія – це брехня та вигадки».

А про це він заявив в інтерв'ю не якимсь там «Вістям Свистидрисівки», а польській газеті «Rzeczpospolita». Тобто саме в той час, коли Польща всіляко підтримувала і виправдовувала в очах Заходу Майдан, а прем'єр-міністр Дональд Туск закликав ЄС надати чіткі гарантії Україні щодо фінансової допомоги та вступу до Євросоюзу, раптом вискакує нікому невідомий Пилип-з-конопель і бовкає абсолютну дурню.

Може, хтось і вірить у щирий патріотизм цього спеца, але я бачу тут дещо інше. Росія вже тоді намагалася відбити у Польщі бажання бути нашим адвокатом і чинила все можливе, щоб цього добитися. Можна сказати, що нарешті їй це вдалося. А висловлювання А. Тарасенка ще довго гуляли на сторінках та сайтах польських медіа.

Отакі гарні хлопці стоять зі цією зрадофільською вимогою.

Але вони не самотні. Є в рукаві у Кремля окрім краплених шестірок ще й пікова дама, про яку донедавна думалося, що то дама з яйцями. Яйця давно стухли, але запах витає.

Дама заявила, що не хто, як саме П. Порошенко є ворогом народу, чим просто таки злилася в одному любовному екстазі з Путіним. Уточнення, що президент «ворог моєму народові», мало міняє, бо інцест із кремлівським папіком надто очевидний, аби думати, що йдеться якраз про український народ.

Далі дама-пік розповідає і геть смішні речі. Буцім у неї є якісь плани, які вона «доносила до наших політиків, до наших силовиків, до європейських політиків, пропонувала ними скористатися». Але ніхто її не слухав. А в неї ж є справжній «покроковий план»!

Мені це скидається на балаканину блаженної пам'яті Інни Геббельсівни Богохульської, яка на всіх шоу, які тільки були, лякала нас своїм «Планам развітія страни».

Ніхто того плану у вічі не бачив. Страна собі розвивалася під керуванням крєпкава хазяйствєнніка, а нєістовая Інна жодного разу так його з трусів і не вийняла.

Де ховає свої покрокові плани дама-пік невідомо, але ще жоден європейський політик не зізнався, що вона йому їх задемонструвала. Можливо, щоб не опинися в гм... пікантній ситуації.

Ну, що ж  – весна наближається, хом'ячки заворушилися. А нам нічого не залишається, як уважно прислухатися, звідки сморід лине, і не лайкати та не множити їхньої пискотні.