«Пасха», «кулічі», «яєчка» та «творог»... Як не зіпсувати свято «гріхом» неосвіченості
Православні християни святкують Великдень. «Главком» та провідні мовознавці нагадують, як правильно називати це свято та його головні атрибути.
Що святкуємо?
Ні, не Пасху, а Великдень або Паску.
Саме така назва закріплена в усіх словниках української мови. Інша назва свята – церковний варіант – Воскресіння Христове. Він поширений і поза церквою, але переважно в урочистому стилі мовлення. Про це зокрема зазначав професор філологічних наук Олександр Пономарів.
Великдень – це не «Пасха» (Ілюстрація з книги «100 експрес-уроків української» Олександра Авраменка)
Олександр Авраменко — один із найвідоміших філологів України у своїй книзі «100 експрес-уроків української» звертає увагу на те, що в словнику української мови за редакцією Бориса Грінченка слова «ПасХа» немає взагалі, а в інших словниках воно подане з різними обмеженнями. Пасха (або ж Песах, Пейсах) – це іудейське свято. Єврейське слово «песах» означає «перехід». «Йдеться про вихід іудеїв з Єгипту», - доповнює професорка і докторка філологічних наук Лариса Масенко.
Великдень також можна називати «Паскою». Така назва свята поширена в українські мовній церковній традиції та у розмовній мові багатьох українців, що підтверджується і в художній літературі. Отже «паска» - це не лише святковий, здобний високий хліб, а ще й розмовна назва свята, синонім Великодня.
ПРАВИЛЬНО | НЕПРАВИЛЬНО |
«ВЕЛИКДЕНЬ», «ПАСКА», «ВОСКРЕСІННЯ ХРИСТОВЕ» |
«ПАСХА» |
Що печемо
Не куліч, а паску.
Назва святкового хліба походить, знову ж таки, від назви єврейського свята, а означає обрядовий солодкий хліб, який випікають на Великдень. «Паска» походить від назви єврейського свята, але дослідники стверджують: те, що це слово прижилося в українській мові, обумовлено спільним проживанням євреїв і українців на одній території, а відповідно, взаємовпливом однієї мови (як і кухні) на іншу.
«Слова «куліч» навіть немає в українській мові, воно російське. Деякі його тягнуть, але навіщо нам його тягнути, якщо є своє?.. Десь прочитала, що нібито паска – це з борошна, а куліч – із сиру. Це взагалі не відповідає дійсності – паска може бути як із борошна, так і з сиру», – зазначила філолог Масенко.
ПРАВИЛЬНО | НЕПРАВИЛЬНО |
«ПАСКА» | «КУЛІЧ» |
Паски - обрядовий солодкий хліб, який випікають на Великдень
Є агресивний наступ і на український «сир», про який згадала філолог Масенко і з якого виготовляють пАски. Часто в останні роки замість цього слова вживають русизм «творог». Дійшло навіть до того, що деякі виробники молочної продукції сприяють поширенню чужинського слова і використовують його помилково на пакуванні свого сиру. Запам'ятайте, якщо ви бачите, у вітчизняних магазинах товари, на яких написано «творог» чи «творожний», це вже привід задуматися, що ж такого вам підклали у яскравий пакуночок.
Авраменко: Слова «творог» в українській мові немає
Філолог Олександр Авраменко підтверджує: слова «творог» в українській мові немає. Правильно казати «сир»: вареники з сиром, сирний пиріг, сирна паска.
ПРАВИЛЬНО | НЕПРАВИЛЬНО |
«СИР» | «ТВОРОГ» |
Що фарбуємо
За словами Олександра Авраменка, розмальовані до свята Великодня курячі яйця треба називати лише «крашанками» або ж «писанками».
«Не можна казати «яєчка», адже це слово означає парні чоловічі статеві залози», - нагадує мовонознавець українцям.
ПРАВИЛЬНО | НЕПРАВИЛЬНО |
«КРАШАНКИ», «ПИСАНКИ», «ЯЙЦЯ» | «ЯЄЧКА» |
Український політик Віталій Чепинога також звертає увагу на проблему з «великодньою термінологією», проте в дещо жартівливому тоні.
Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0