Судді, депутати й посадовці можуть залишитися без доплат за наукові ступені: деталі

У Верховній Раді пропонують скасувати доплати за науковий ступінь для суддів, народних депутатів і працівників Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), Державного бюро розслідувань (ДБР) та Бюро економічної безпеки України (БЕБ). Натомість заощаджені кошти хочуть спрямувати на підвищення зарплат учителям, викладачам університетів і науковцям. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на допис народної депутатки Юлії Гришиної у Facebook.

Відповідний законопроєкт №16221 зареєстрували у Верховній Раді 10 листопада 2026 року. Серед його ініціаторів – народні депутати Юлія Гришина, Сергій Бабак, Руслан Стефанчук, Володимир Воронов, Роман Грищук та інші парламентарі. Автори документа вважають, що доплати за науковий ступінь мають отримувати передусім ті, хто безпосередньо займається науковою або науково-педагогічною діяльністю.

За попередніми підрахунками, наведеними в пояснювальній записці, у 2026 році на такі доплати передбачено близько 217 млн грн. Їх отримують приблизно 2,1 тис. осіб. Автори документа зауважують, що ці суми ще потребують уточнення.

Водночас доплати за наукові ступені та вчені звання для вчителів, викладачів і науковців пропонують зберегти.

За словами Юлії Гришиної, зокрема, йдеться про 917 суддів у системі Державної судової адміністрації, 95 суддів Верховного Суду, 13 суддів Конституційного Суду України та 18 суддів Вищого антикорупційного суду. Крім того, науковий ступінь мають близько 120 народних депутатів. А ще представники правоохоронних органів: НАБУ, ДБР та БЕБ.

Автори законопроєкту вважають чинну систему несправедливою, оскільки науковий ступінь дає право на доплату навіть тим посадовцям, які не займаються дослідницькою чи викладацькою діяльністю. Водночас науковці та викладачі безпосередньо використовують свої знання у щоденній роботі.

«Маємо парадоксальну ситуацію, коли, наприклад, надбавка за науковий ступінь судді Верховного Суду часто перевищує всю ставку доктора наук, професора в університеті», – зазначила депутатка.

Окремо Гришина звернула увагу на ризик недоброчесного отримання наукових ступенів заради додаткових виплат. За її словами, значні надбавки можуть стимулювати купівлю дисертацій і замовлення наукових статей.

«Ми маємо залишити в минулому гонитву за «дипломами»  заради виплат і повернути повагу до справжньої науки», – наголосила парламентарка.

Заступник міністра освіти і науки Денис Курбатов також підтримав законопроєкт. На його думку, скасування доплат для посадовців має усунути фінансовий стимул здобувати наукові ступені заради збільшення виплат.

«Науковий ступінь має знову стати показником реальних здобутків, а не інструментом для збільшення виплат чи статусності», – написав Курбатов у Facebook.

Він наголосив, що доплата має бути пов’язана з щоденною дослідницькою та викладацькою діяльністю, а не лише з наявністю наукового ступеня або посадою. Вивільнені кошти, за його словами, варто спрямувати на потреби освіти й наук.

Депутатка Київської міської ради Ксенія Семенова у своєму дописі у Facebook висловилася на підтримку законопроєкту. На її думку, науковий ступінь має підтверджувати кваліфікацію та здатність людини займатися дослідницькою роботою. Водночас доплати за наукові ступені для тих, хто не працює в науці, знецінюють працю дослідників і створюють стимули для імітації наукової діяльності.                                   

Водночас у громадському середовищі звертають увагу на те, що законопроєкт може містити винятки. Зокрема, кандидатка економічних наук, доцентка та координаторка антиплагіатної ініціативи «Дисергейт» Світлана Вовк зауважила, що запропоновані зміни не передбачають скасування доплат за наукові ступені для працівників Національної поліції.

«Тут експерти подивилися учорашній законопроєкт про позбавлення доплат за наукові ступені ненауковців і побачили суттєву деталь: доплати залишаються у Нацполіції», – написала Вовк у Facebook. 

Раніше «Главком» писав, що Національна система дослідників України, запроваджена Міністерством освіти і науки, опинилася в центрі дискусій через зауваження до академічної доброчесності учасників, зокрема звинувачення в плагіаті, велику кількість співавторів наукових публікацій і технічні проблеми під час роботи системи.