Нардепи хочуть звільнити компанії з окупованого Донбасу від боргів перед банками

Народні депутати готують до розгляду законопроєкт, який фактично звільнить усі компанії, пов’язані з окупованою територією Донбасу, від кредитної заборгованості перед банками.

З листопада минулого року в парламенті «припадав пилом» законопроєкт № 2374 «Про тимчасові заходи забезпечення платоспроможності підприємств, які провадили господарську діяльність на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях». Проте зараз лобісти цієї ініціативи вирішили дістати її з архівів: законопроєкт вже погодили декілька комітетів і він включений до порядку денного осінньої сесії Ради. Про це повідомляє Finclub.

Законопроєкт позиціонується як інструмент підтримки українського бізнесу, що постраждав від агресії Росії на сході України. Але банкіри б’ють на сполох, оскільки парламентарі вирішили захистити постраждалий вітчизняний бізнес за рахунок банків. Документ не тільки несе приховані ризики для банків та кредиторів, але також може загальмувати кредитування бізнесу.

Після набуття чинності закону тимчасово до 1 січня 2022 року зупиняться усі виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень судів стосовно юридичних осіб, виробничі приміщення та потужності яких розташовані на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях та/або юросіб, які до 14 квітня 2014 року працювали на цих територіях. При цьому будуть скасовані вже накладені за відкритими виконавчими провадженнями арешти на активи та зняті заборони на подальше відчуження майна.

Справи про банкрутство вказаних категорій юросіб до 1 січня 2022 року не будуть порушуватися. А провадження у справах про банкрутство, які були відкриті раніше, підлягають закриттю, крім випадків, коли ліквідація відбувається за рішенням власника компанії, а не її кредиторів.

Ініціатори законопроєкту запевняють, що закон захистить підприємства від необґрунтованого закриття шляхом продажу їх майна під час стягування боргів чи банкрутства, збереже виробничий потенціал регіону, створить перешкоди для заволодіння сумнівними особами виробничими потужностями українських суб’єктів господарювання та виведення їх з-під юрисдикції України, створить умови для майбутньої швидкої реінтеграції тимчасово окупованих територій та відновлення економічного добробуту у регіоні, призведе до зростання соціального благополуччя та стабільності.

Проте, Головне науково-експертне управління Верховної Ради вважає, що запровадження різних форм мораторію на банкрутство окремих суб’єктів господарювання не узгоджується зі ст. 13 Конституції України. Згідно з нею, держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності та господарювання, а усі суб’єкти права власності рівні перед законом – і кредитори, і боржники. Це стосується також запровадження мораторію на виконавчі дії.

Крім того, запровадження такого мораторію може негативно вплинути на бажання інших учасників цивільно-правових відносин укладати нові договори з такими юридичними особами із «групи ризику», оскільки їхні права як кредиторів у цих відносинах не матимуть належного захисту. Також із проєкту закону незрозуміло, чи пошириться його дія на юросіб, виробничі приміщення та потужності яких розташовані на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, і водночас ці підприємства досі не перереєструвались на підконтрольній Україні території.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів, закон у такій редакції може призвести до втрат доходів державного та місцевих бюджетів через скорочення погашення заборгованості за податками та зборами. Законопроєкт не враховує випадки, коли зупинення процедури примусового виконання виконавчих проваджень та заборона на відкриття справ про банкрутство можуть стосуватися економічно успішних підприємств, які зараз працюють на підконтрольних державі територіях, але не погашають кредити. І ухвалення закону буде лише спонукати їх не повертати кредитні борги.

Крім того, реалізація законопроєкту може призвести до ситуації, коли недоброчесні керівники та засновники юросіб можуть використовувати будь-які компанії для накопичення боргів, оскільки закон буде захищати та звільняти відповідних осіб від виконання рішень судів, попереджають в Мінфіні. Такі дії можуть порушити права третіх осіб, які фактично будуть субсидіювати господарську діяльність недоброчесних контрагентів та зазнають збитків через неможливість стягнення боргів.

Банкіри кажуть, що від цього закону постраждають навіть ті, кого він мав би захищати. Підприємства, які раніше були зареєстровані на окупованих територіях, а зараз ведуть діяльність на підконтрольній Україні території, після ухвалення закону «випадуть» з правового поля: кредитори втратять можливість стягнення коштів, тому такі підприємства ніхто не кредитуватиме.

На думку банкірів, відверто популістський законопроєкт створює значні можливості для недоброчесних позичальників уникнути виконання кредитних зобов’язань перед банками та створює значні ризики для банків.

Сумлінні позичальники, для яких настали форс-мажорні обставини, вже давно отримали довідки Торгово-промислової палати України та врегулювали взаємовідносини з кредиторами, стверджує старший партнер адвокатської компанії «Кравець та Партнери» Ростислав Кравець. Натомість пропоновані законодавчі зміни лише створять нові шпарини для підприємств, які ведуть успішну діяльність поза межами проблемних територій, але намагаються уникнути погашення кредитів.