Законопроєкт про промислові викиди все ще містить значні корупційні ризики, – нардеп

Законопроєкт №4167 про промислові викиди, який Верховна Рада повернула на доопрацювання, а екологічний комітет сьогодні погодив новий варіант, все ще містить норми, які створюють корупційні виклики. Про це заявив народний депутат, член Комітету з питань екологічної політики та природокористування Сергій Шахов.

За його словами, у доопрацьованому проекті все ще міститься норма стосовно перевидачі підприємствам інтегрованих дозволів. Як відомо, ці дозволи видає Мінекології, і багато українських підприємств його вже отримали. Натомість законопроект передбачає, що всі промислові підприємства мають отримати дозвіл ще раз – навіть ті, у кого не сплив термін дії попереднього.

«Підприємства, які вже працюють, будуть вимушені заново його (інтегрований дозвіл – Ред.) отримувати. Це – ризик виникнення корупції. І, наскільки мені відомо, ціна за дозвіл складає приблизно 20 тис. доларів», – розповів Шахов.

За його словами, необхідність знову переоформляти інтегрований дозвіл – це не тільки корупція, але й небезпека зупинки підприємств. Адже якщо ця норма пройде і закон набуде чинності, то вже на наступний день підприємства просто зупиняться, оскільки не зможуть працювати, допоки не пройдуть заново довгу бюрократичну процедуру і не отримають новий дозвіл.

«Депутати проголосували рішення, яке не дасть можливість розвиватися бізнесу. Треба боротися за довкілля, але не таким чином! Україні на модернізацію потрібно близько 10 млрд. долл. Де підприємствам їх взяти? Держава повинна виходити на нормальний цивілізований рівень, а грабіжницьким шляхом відбирати сьогодні гроші у підприємств», – переконаний Шахов.

Нагадаємо, раніше Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) закликала Верховну Раду доопрацювати законопроєкт №4167, оскільки на реалізацію даного законопроекту піде не менше $10 млрд. Крім того, можливість дозвільного органу (Мінприроди) самостійно зупиняти або анулювати інтегрований дозвіл без рішення суду створює сприятливі передумови для корупції.

В свою чергу в ОП «Укрметалургпром» підкреслили, що законопроєкт необхідно доопрацювати з урахуванням українських реалій. Так, потрібно вдвічі збільшити терміни на екомодернізацію, передбачені у проєкті, та забезпечити проведення екоінспекцій підприємств в рамках загального законодавства.