Запропоновані проєкти пенсійної реформи призведуть до втрати накопичень населення, – економіст

В запропонованих законопроектах щодо впровадження накопичувального рівня пенсійної системи не передбачено механізмів захисту заощаджень громадян, тож ця реформа вигідна лише фінансовим посередникам. Про це написав економіст Борис Кушнірук в блозі на «Ліга».

За оцінкою експерта, введення другого рівня пенсійної системи, згідно з зареєстрованими у Верховній Раді законопроектами (№2683 та №4408), може призвести до втрати громадянами своїх пенсійних заощаджень.

«Ці накопичення, якими керуватимуть фінпосередники, в кращому випадку сильно знеціняться інфляцією і девальвацією гривні. Причому, ніякого механізми індексування на інфляцію, ні захист заощаджень на рівні держави не передбачається», – написав Кушнірук.

Він також звернув увагу, що фінпосередники (недержавні пенсійні фонди, компанії з управління активами (КУА), компанії-хранителі) свій щорічний процент отримуватимуть за обслуговування портфеля активів незалежно від того, зростатиме його вартість, чи падатиме. Окрім того, існує великий ризик шахрайства з боку фінансових посередників. Економіст нагадав, що на шахрайстві акціонерів та керівників банків українські громадяни та українська держава втратили більш 100 млрд грн. І це без урахування їхнього знецінення в декілька разів.

«Є чимала ймовірність того, що громадяни України спочатку заплатять зі своєї зарплати на рахунки недержавних пенсійних фондів, а потім залишаться без пенсій. І якщо у збанкрутілих банків були нерухомість, комп'ютерна техніка, застави по кредитах, які можна продати і хоча б частково погашати борги перед вкладниками, то у КУА і т.д. в кращому випадку буде офісні меблі та канцелярські товари. Тобто, не буде чим покрити збитки від можливого шахрайства», – зазначив Кушнірук.

За його словами, міжнародний досвід не доводить ефективність такої системи пенсійного забезпечення. Зокрема, серед головних негативних наслідків впровадження пенсійних систем другого рівня було виявлено, що рівень охоплення потенційних учасників не збільшився або навіть зменшився, погіршилися пенсійні виплати і зросла нерівність доходів. 

«Країни Східної Європи (саме з ними доречно порівнювати Україну) були змушені істотно зменшити пенсійні внески (Польща, Румунія, Словаччина) або зовсім скасувати пенсійну систему другого рівня і передати активи пенсійних фондів назад державі (Угорщина).

В кінцевому підсумку певну користь від впровадження другого рівня пенсійного забезпечення в більшості країн світу отримав лише окремий фінансовий сектор, який і лобіював ці реформи», – підсумував Кушнірук.

Раніше народний депутат Вікторія Гриб заявила, що запропоновані варіанти введення другого рівня пенсійної реформи можуть привести до втрати українцями своїх пенсійних накопичень, оскільки не передбачені механізми захисту вкладів від інфляції та девальвації. У підсумку, на її думку, пенсійні вклади може спіткати та ж доля, що і вклади в Ощадбанку СРСР.

Усвою чергу економіст Сергій Блінов заявив, що при впровадженні накопичувальної системи пенсійного забезпечення необхідно на державному рівні впровадити механізм гарантування збереження пенсійних внесків громадян – такий же, як зараз працює для внесків в українських банках.

Нагадаємо, у Верховній Раді зареєстровано два законпроєкти щодо пенсійної реформи – депутатський «Про загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення» (реєстр. №2683) та урядовий «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо накопичувальної професійної пенсійної системи» (реєстр.№4408), кожен з яких передбачає додаткові витрати для бізнесу.