«Азаров, коли їхав через площу, кривився»: екс-головний архітектор Києва розповів, як змінити місто
Про транспортні проблеми центру столиці говоримо з Миколою Жаріковим, 81 рік, головним архітектором Києва у 1987-1992 роках.
14 березня голова КМДА Олександр Попов пообіцяв, що в цьому році почнеться будівництво нової четвертої гілки метрополітену. Вона буде обслуговувати жителів Києва на лівому березі. Будівельний майданчик метро у Деснянському районі столиці відкриють до дня міста, тобто 25-26 травня.
Розкажіть про метро на Троєщину?
Міст у центрі Києва на відстані 600 м від іншого мосту - велика помилка. На Подолі немає де розвернутись, Московський - перевантажений. Я колись пропонував будувати мостовий перехід на околиці Оболоні. Вирішувалось одразу декілька проблем. Адже весь транзит та потік автомобілів йшов у сторону окружної. А метро необхідно будувати глибоким закладенням під землею через Дніпро, так корисніше для екології, на Трухановому б не розкопували землю, за Русанівські сади не воювали. Місто б не відчувало ніякого будівництва. Все робилось напряму, під землею, так дешевше.
Ще наприкінці 80-их років мер запросив до себе. В кабінеті на довгому столі лежав проект метро на естакаді. Він планувався по Верхньому та Нижньому Валах. Я пояснив, що тоді Поділ пропаде. Настояв, щоб метро пішло під землю, бо був колись у Нью-Йорку, бачив там естакаду. Йдеш, а над головою гуркотить наземне метро.
Подільсько-Воскресеньский міст вже будується. Ви зараз пропонуєте зміни?
Теперішній варіант передбачає купу зайвих естакад, розв'язок, доріг. Це колосальні гроші, які потрібно десь брати. Проект корисний тільки для чиновників, бо дає можливість розгулятись. Адже дасть змогу красти. Будівництво запроектували вздовж затоки Гавань, потім в бік станції метро «Тараса Шевченко» та «Лук'янівської». Але це дуже велика відстань, багато грошей, роботи тут на 5-10 років. Виїзди з мосту на Нижній та Верхній Вали знищать Поділ. За моїм проектом станцію метро варто збудувати в районі Житнього ринку з пересадкою на Контрактову Площу. Вона буде зручна для людей, адже матиме виходи до автовокзалу та ринку. Це розвантажить вулиці навколо.
Також пропоную йти через Гавань не вздовж, а в напрямку станцій метро «Контрактова площа» і «Львівська площа». Під землю варто спускатись перед вулицею Набережно-Хрещатицькою. Так ми зекономимо майже 1,2 кілометрів мосту, це близько $100 мільйонів. Мій варіант не вимагає нічого розвалювати, когось відселяти. Нова лінія метро буде перетинатись із Сирецько-Печерською гілкою на станції «Львівська брама». Переваг маса: це і скорочення часу поїздки, зменшення довжини мосту через затоку Гавань з 500 до 200 метрів. Відмова від перенесення підприємств, будівництва автомобільної естакади і прискорене введення мосту в експлуатацію. Збереження інженерних комунікацій на значній території Подолу. Значно зменшується екологічне забруднення від введення надземного будівництва та шуму транспорту на естакаді в районі Подолу.
Є технологія будувати метро під Дніпром?
Мені ще в 90-х закидали, що нема. Але ж приїжджали німці, у них є машини. Ціна була $15 мільйонів. Пропонував заказати один комбайн, і будувати. Якщо дорого, то можна придбати документацію, креслення. На заводі «Більшовик» складуть. Мене слухати навіть не захотіли. Якби послухали, то будівництво метро обійшлось в 450 мільйонів, а не в 4,2 млрд грн.
Де на Троєщині має бути метро? Обговорювався проект наземного метро по вулиці Бальзака, де зараз ходить трамвай. Зараз говорять про проспект Маяковського.
Коли я ще був головним архітектором, ми малювали метро по Маяковського. Для цього спеціально не забудовували по ліву сторону проспекту вільний простір. Все мрію поїхати подивитись, що вони там понабудовували.
Які станції метро в Києві - Ваші проекти?
Колись працював у «Держбуді». На той час в «Метропроекті» працювали декілька архітекторів, які штампували однакові проекти. Я вирішив організувати конкурс. З нього отримали масу проектів, потім по них будували станцію Спортивну (Олімпійська — ред.), Мечнікова (Кловська — ред.), Мінську, наприклад, спроектували з білоруським орнаментом.
Станцію Золоті Ворота визнали однією з п'яти найгарніших станцій світу.
Конкурс на Золоті Ворота виграли архітектори московського «Метропроекту». Їх ідея була в оригінальному склепінні із освітленням через кожні шість метрів. На картинці станція виглядала гарно, на вигляд - ні. Золоті ворота - це історичне, древнє місце, там мало бути щось інше. Починаю дзвонити москвичам - раз, другий, надсилаю телеграми, прошу приїхати, а вони мовчать. Я тоді запросив архітектора Жежеріна, показав проект, питаю що це? Він там щось називає, я кажу: «Це мають бути Золоті Ворота. І робити треба швидко». На два тижні роботи припинили. Потім художників запросили, які намалювали портрети князів. За це ми отримали державні премії. Згодом Омельченко наказав зняти табличку на станції з моїм іменем.
Яка ситуація з виходом з метро «Львівська Брама». Кажуть, що станція повністю готова. Не має тільки виходу.
Ще в 2008-му році її обіцяли відкрити до «Євро-2012». Теперішній проект зовсім не має виходу на Львівську площу, він абсурдний. Передбачається на вулиці Воровського. Зараз станцію хочуть віддати комерсантам. Місце будівництва виходу обране не для людей, а для бізнесменів. Хочуть відкрити 5 підземних поверхів торгових площ, і винести вихід на вулицю Воровського, а не на Львівську площу. Але ж там просто не потрібно стільки торгівлі.
Я мрію зробити Львівську браму з виходом. Недобудову , яка височіє на Львівській площі, необхідно знести. Знаю, що Азаров, коли їхав через площу, кривився. Цікаво, кому належить будинок, який не можуть знести перші особи держави?
Намагались пояснити чиновникам своє бачення вирішення транспортних проблем?
Всім мерам пояснював. Леонід Косаківський (перший мер Києва в незалежній Україні — ред.) не второпав, що я мав на увазі, Олександр Омельченко (мер у 1999 - 2006) прийшов, знову не зрозумів, що маю на увазі. Тоді якраз виборча компанія почалась, я зустрівся з його заступником, пропонував як вирішити проблеми жителів Троєщини. Потім зустрічаю Омельченко в коридорі, а в мою сторону один мат. А на наступних виборах він починає будувати міст. Потім прийшов Черновецький. Каже: в 2011 буде метро, але я ж розумію, що він некомпетентна людина. Він та Попов бачать вирішення проблеми транспорту в центрі Києва в обмеженнях його в'їзду, розумних світлофорах, тунелях. Але те, що пишуть в Генплані, безглуздість. Черновецький казав про тунель з Ленінградської площі до проспекту Перемоги, Попов про тунель з Лівобережної станції. Поки вони тільки обіцяють, але для найближчих років це міраж. Тут потрібні колосальні гроші. В наших умовах збудувати цей тунель можна років за 30-40.
Виділіть найбільшу проблему столиці?
Транспорт. Чиновники, якщо не бачать у якомусь проекті власної вигоди, просто відмовляються його розглядати. Зараз гроші виділяють тільки на Ленінградську площу, а в центрі нічого не хочуть робити. Центр, де велика кількість людей та авто, менш важливий, ніж лівий берег?
Є проблеми на бульварі Лесі Українки. Товариш Попов зі своєю периферійним баченням вбухав сюди купу грошей. Поставив на бульварі лавочки, зробив доріжки з граніту, квіти посадив, облаштував все для пішоходів. Скільки витратили - не кажуть. Але бульвар нікому не потрібен, по ньому ніхто не ходить. Навіщо його перетворили на зону відпочинку? Тут тільки приходять хлопці пиво пити, ще собак місцеві вигулюють. Через постійні затори така загазованість повітря, що відпочивати шкідливо.
Замість того, аби розширювати виїзд з вулиці Мечнікова та бульвару Лесі Українки , побудували офісний центр «Парус». Там треба побудувати кілька підземних розв'язок до Червоноармійської. Також прокласти підземний тунель, який виходитиме на бульварі Шевченка навпроти Ботанічного саду. Ще один треба тягнути до Повітрофлотського мосту. Так ми розширимо потік авто на бульварі, не буде вічного затору. Також є можливість прокласти тунель по вулиці Саксаганського.
На площі Лесі Українки ви також пропонуєте викопати тунель?
Це 100% вирішення транспортної проблеми площі, вулиць Кутузова і Московської. Якщо його просто прокласти, тоді виходять вузький в'їзд та виїзд. Треба забрати шматок тротуару, на виїзді встановити зупинку громадського транспорту. Також у мене є вирішення проблеми заторів на осі вулиць Московська, Кловський спуск, Мечникова. Дорогу там варто розширити до чотирьох смуг. Там простір великий, є місце. Гроші на ремонт можна отримати зі здачі під торгівлю двох поверхів заводу «Арсенал». Поруч з корпусом є пустир, його можна віддати під офісний центр. За ці гроші можна реконструювати.
Сучасні керівники міста розуміють що потрібно місту?
У 2008 році коли заявили про «Євро», я зрозумів, що треба включатись. На планшетах намалював вирішення проблем в центрі, подавав в мерію. А мене ніхто не чує. Як я не старався, але на мене навіть уваги не звертали. Влада набрала пройдисвітів, які просто хотіли під «Євро» отримати доступ до землі. На Жуковому острові землю ділили, в Лаврському провулку будували готель, а виявились апартаменти. І це в 12 метрах від Лаври.
Чому проблеми Києва не цікавлять чиновників?
Мери міняються, а оточення ні. Залишаються некомпетентні люди, які шепочуть що і як робити. Зараз у центрі немає жодних містобудівних рішень, які вирішуть транспортні проблеми. Черновецький ну зовсім нічого не розумів у забудові, його «молода команда» також. Про що можна говорити, якщо сам Черновецький розповідав, що Денис Бас (його заступник — ред.) ні разу за життя не їздив в метро, тільки в «Мерседесі», бо дитина заможних батьків.
Коли в Києві почали безконтрольно будувати?
Коли головним архітектор був Сергій Бабушкін та мером Олександр Омельченко. При ньому повиростали багатоповерхівки в дворах. Велотрек угробили за його протекції. Кожне вільне місце в місті забудовують. Наприклад, на Софіївській площі готель «Хайят». На Кловській, Грушевського, біля Києво-Печерської Лаври при ньому побудували акваріуми. Пам'ятаю, були громадські слухання будівництва готелю на Софіївській площі. Забудовники притягли архітектора з Австрії, який розробив проект. Я задав йому питання: «Ви б у Відні побудували таке?» Він промовчав.
Зимою було дуже багато проривів труб комунікацій. Що необхідно робити із комунікаціями?
Це поки не катастрофа. Ну, немає влади зараз нормальної, тому не встигають все ремонтувати. Сподіваюсь, скоро буде нормальна влада, яка і зможе це вирішити.
Останнім часом навіть сніг не прибирають.
Весь бардак в місті, бо немає мера міста. Коли мером був Згурський, там снігоприбиральні машини косяками ходили по вулицях. Люди самі мають дивитись за порядком. Ходжу на теніс на Лівобережній повз один інститут. Колись завжди було чисто. Працівники самі ходили прибирали, якщо випадало багато снігу. Зараз коли його перетворили на офісний
Як в перспективі Київ має розвиватись?
В Москві в 2,5 рази збільшили розмір міста. Нам також треба так поступити. Так можна вирішити квартирне питання - будувати на відносно дешевій землі соціальне житло з просторими дворами. Бо в Києві забивають будинки один біля одного, простору немає. На Харківському масиві свічка стоїть біля свічки. Ніхто не хоче зводити соціальні центри, школи та садочки. Вони не приносять прибутку. Забудувати Рибальський півострів офісними центрами є дурістю, так як там немає транспортної інфраструктури. В принципі перенесення офісних центрів на окраїну є логічним. Ось на заводах на мікрорайоні Позняки вона є. Поруч метро, розв'язки, широкі дороги. Пишуть, що міська влада вирішила будувати підземні паркінги на вулицях Городецького та Хрещатику. Це дурість,будинки там дуже старі, не витримають, порозсипаються.
Коментарі — 0