Дружина екс-нардепа «Народного фронту» отримала квартири в центрі столиці – ЗМІ
Дружина екс-депутата Ганна Мартиненко отримала дві квартири за договором дарування
Про це стало відомо з реєстру речових прав на нерухоме майно, повідомляє Українська правда.
11 лютого 2017 року дружина екс-депутата Ганна Мартиненко отримала дві квартири по договору дарування.
Йдеться про квартири площею 166 кв. м і 271 кв. м, а також два паркомісця.
За даними Держархбудінспекції, на початку 2017-го Ганна Мартиненко отримала дозвіл на реконструкцію квартир та їх об’єднання.
Попереднім власником квартир був батько Ганни – Валерій Кривоборський. Він купив їх у 2012 році.
За даними реєстру нерухомості, теща Мартиненка Ганна Кривоборська у 2015 році стала власницею квартири на 112,6 кв.м. і паркомісця в Києві, по вул. Михайла Драгомирова,16.
За даними сайту «Гарна хата», нерухомістю в Ambassador House (вул. Івана Франка, 4-б) володіють також колишній бізнес-партнер Мартиненка Давид Жванія, нардепи від БПП Ольга Богомолець і Валерій Іщенко, а також Михайло Спектор, президент компанії «ВС Енерджі Інтернейшнл Україна», що володіє низкою обленерго.
Дружина Мартиненка має бізнес у сфері косметичних послуг і салонів краси. Їй належить ТОВ «Моді Б’юті Центр», що зареєстровано по вул. Івана Франка 4б.
Як відомо, Національне антикорупційне бюро розслідує справу щодо Мартиненка за фактом одержання хабарів на суму 30 мільйонів франків при закупівлі НАЕК «Енергоатом» обладнання у чеського акціонерного товариства Skoda JS.
Микола Мартиненко був народним депутатом з 1998 року. У кінці 2015-го як нардеп «Народного фронту» він достроково склав мандат. Це сталося після того, як стало відомо про кримінальні справи щодо Мартиненка, які розслідуються в Швейцарії та Чехії за підозрою в хабарництві та відмиванні грошей.
Нагадаємо, 16 січня Солом'янський районний суд Києва оприлюднив текст рішення, яким зобов'язав НАБУ упродовж 10 днів закрити так звану «справу Мартиненка». Суд не має права сам закривати будь-яку справу, але зобов'язав зробити це НАБУ в єдино можливій формі, яку визначає кримінально-процесуальне законодавство. Рішення суду є остаточним і оскарженню не підлягає.
Коментарі — 0