Гірничо-металургійний бізнес закликає уряд не обмежувати імпорт сірчаної кислоти

Гірничо-металургійний бізнес закликає уряд не обмежувати імпорт сірчаної кислоти

Введення обмежень призведе до монополізації ринку сірчаної кислоти і знизить конкурентоспроможність української металургії і коксохімії, - заявили підприємці

Представники підприємств гірничо-металургійного комплексу закликають уряд України і Міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі не вводити мита, квоти або будь-які інші обмежувальні заходи для імпорту сірчаної кислоти, оскільки такі дії призведуть до зростання цін на цей товар, збільшення собівартості для металургійних і коксохімічних підприємств і зниження їх здатності конкурувати на міжнародних ринках. Про це під час круглого столу на тему «Ринок сірчаної кислоти в Україні: стан та шляхи розвитку» заявив глава асоціації «Укрметалургпром», яка об'єднує підприємства ГМК, Олександр Каленков.

«Ми сподіваємося, що найближчим часом буде проведено засідання Міжвідомчої комісії з торгівлі, і буде прийнято рішення не вводити ніяких обмежень (мита і квоти), залишити його конкурентним ... Ми, як асоціація металургів і гірників, будемо звертатися до прем'єр-міністра і віце-прем'єр-міністра, який очолює цю комісію, щоб так і було зроблено, щоб вони прийняли наші аргументи і утрималися від введення обмежувальних норм», - сказав Каленков.

За його словами, введення обмежень призведе до збільшення цін на сірчану кислоту, за цим піде зростання собівартості виробництва металургійної продукції, для якої кислота є важливою сировиною.

«Конкуренція на глобальному ринку - дуже жорстка. 85% своєї продукції ми експортуємо, ми конкуруємо, зокрема, за рахунок собівартості. Тут рахується кожен долар, кожен цент, тому будь-яке збільшення собівартості призведе до того, що ми продамо менше нашої продукції», - зазначив Каленков, додавши, що гірничо-металургійний комплекс це є третина промисловості України, і зниження рівня його виробництва неминуче відіб'ється на таких показниках, як ВВП.

Глава асоціації зважив також на інфраструктурну проблему, яка виникне при обмеженні імпорту в Україну сірчаної кислоти. За його словами, на сьогоднішній день на внутрішньому ринку в наявності є всього 142 доступні цистерни для транспортування сірчаної кислоти. Цієї кількості достатньо тільки для перевезення 40 тис. тонн кислоти при річному споживанні 110 тис. тонн.

Каленков вважає, що відсутність імпортної кислоти призведе до зниження доступності іноземного парку цистерн, а, отже, спричинить за собою проблему доставки цього реагенту на підприємства.

Як зазначив глава аналітичного держпідприємства «Укрпромзовнішекспертиза» Володимир Власюк, на сьогодні ринок сірчаної кислоти дуже сильно залежить саме від імпортних поставок.

«Нам потрібно приблизно 100-110 тис. тонн сірчаної кислоти на рік. З цього обсягу на сьогодні внутрішня пропозиція - це 20-30 тис. тонн. Таким чином, виникає умовний дефіцит (70-80 тис. тонн), який покривається імпортом. Основними постачальниками є Білорусь, Росія, Австрія та інші країни ЄС», - сказав Власюк, додавши, що відсутність на ринку достатніх обсягів сірчаної кислоти - це важка ситуація для підприємств-споживачів, оскільки їх технологічні процеси вимагають її постійної наявності.

За словами заступника глави «Укрпромзовнекспертизи» Сергія Поважнюка, сірчана кислота споживається металургійними, коксохімічні, фармацевтичними підприємствами, виробниками мінеральних добрив, а також використовується на ТЕС, ТЕЦ і АЕС України.

За словами партнера юридичної компанії «Саєнко Харенко» Анжели Махінової, введення обмеження імпорту в Україну сірчаної кислоти слід вважати заходами екстраординарного характеру, їх прийняття суперечить принципам і нормам Світової організації торгівлі.

«Ці заходи спрямовані проти чесного і сумлінного імпорту... Введення заходів неминуче приведе Україну в СОТ, в структуру вирішення спорів», - сказала Махінова, додавши, що якщо Міжвідомча комісія введе обмеження, то ряд торгових партнерів України сприймуть цей крок як неповагу нашої країни до міжнародного торгового права і оскаржать ці дії в рамках СОТ.

Присутній на круглому столі директор з питань інжинірингу «Запоріжкоксу» Олександр Гайдаєнко повідомив у свою чергу, що введення обмежень призведе до проблем поставок сірчаної кислоти на даний завод, що спричинить за собою збільшення кількості шкідливих викидів і багатомільйонних екологічних штрафів, які повинен буде платити «Запоріжкокс».

«Це призведе до монополізації ринку і зростання цін», - заявив директор компанії «Захід», яка є постачальником сірчаної кислоти виробництва білоруського заводу «Нафтан», Сергій Середа.

Раніше ряд компаній - внутрішніх виробників сірчаної кислоти (наприклад, «Сумихімпром», «Східний ГЗК») звернулися до Міжвідомчої комісії з торгівлі з проханням про проведення розслідування імпорту сірчаної кислоти в Україну і введення обмежувальних заходів (зборів, квот). Метою цих заходів, згідно з інформацією ініціаторів розслідування, має стати захист внутрішнього виробника.

Проблема дефіциту сірчаної кислоти і збільшення обсягів її імпорту в Україну виникла в 2014 році в результаті анексії Криму та окупації частини території Донбасу. Внаслідок російської агресії Україна втратила двох найбільших виробників сірчаної кислоти - «Кримський титан» і «Костянтинівський хімзавод» (Донецька обл.). Відтоді значну частку на ринку зайняли імпортні поставки, які на сьогодні життєво необхідні для функціонування металургійної, коксохімічної та ряду інших галузей української промисловості.

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів

Читайте також

Дата публікації новини: