Голова Незалежної асоціації банків прогнозує, що риторика щодо оцінки діяльності НБУ ще зміниться

Голова Незалежної асоціації банків України, екс-міністр економіки Роман Шпек в інтерв’ю «Главкому» заявив, що ще трошки часу повинно минути, щоб змінилась риторика щодо оцінки діяльності керівництва Нацбанку.

«Але вони робили об’єктивно потрібні речі. Без того обійтися не могло, - підкреслив експерт. - От уявіть, якщо б ті неплатоспроможні банки або банки, які не могли виконувати клієнтські доручення (видати депозит, здійснити переказ), бо їм не вистачало грошей, не були б закриті, що б з ними було? Їх мусили б накачувати грошима, друкувати їх. Центробанк мав би всіх їх підтримувати рефінансуванням. Куди б ці кошти спрямовувалися? На чесне кредитування? Ні! На те саме виведення активів, про яке ви говорите. На підтримання схем і депозитних пірамід. Тобто на збереження спаплюженої непрозорої банківської системи. То було би наше з вами банкрутство».

Шрек додав, що звісно, всі порушення мають бути розслідувані. Є закон про відповідальність менеджменту, власників. «Це вже виклик не для НБУ, а для правоохоронної та судової системи, до яких у банків набагато більше претензій, ніж до Нацбанку», - додав економіст.

Деякі банки домоглися визнання свого банкрутства помилковим. Суди скасували рішення НБУ про віднесення до неплатоспроможних і поновлення діяльності 12 банків. Показовою була справа банку «Хрещатик», рішення про незаконність ліквідації якого було підтримано, в тому числі, Вищим адміністративним судом.

«Як читаю ці повідомлення, згадую останні кадри з фільму «Кавказька полонянка»: «Да здравствует самый гуманный в мире советский суд». Гонтарева робила об’єктивно потрібні речі. Правління НБУ проявили більше рішучості, волі і цілеспрямованості, ніж інші державні інститути», - прокоментував ситуацію екс-міністр.

«Чи були в процесі виконання недоліки і помилки? Так. А хто міг зробити краще? Всі, хто призвів до такої ситуації, однозначно, мають бути покарані, мають відповісти перед законом. Та це тест не для Нацбанку і його керівництва. Це тест для всієї правоохоронної і судової системи. Люди призвели до перекладання відповідальності за стан справ у своїх банках на державу, на нас з вами. І вони при цьому в більшій пошані, ніж ті, хто утримав стабільність на грошовому ринку, хто скоротив інфляцію і так далі. Якщо ми не хочемо, щоб нас із Туркменістаном порівнювали, то нам потрібно своє внутрішнє мірило, «что такое хорошо, что такое плохо», - вважає Шпек. 

Довідка: Про визнання неплатоспроможним банку «Хрещатик» НБУ оголосив ще в квітні 2016 року. Згідно з даними про структуру власності на його сайті, ключовий власник фінустанови - громадянин України Андрій Іванов з часткою 37%, Київська міська державна адміністрацію з часткою 25% та громадянин Австрії Микола Солдатенко з часткою 24%. Загалом, комунальні підприємства Києва до введення тимчасової адміністрації в «Хрещатик» встигли вивести з банку, за різними оцінками, від 117 до 300 млн грн.

Деякі експерти вважають, що в Гонтаревої були два шляхи: або у відставку, або в тюрму. Поки що вона у відпустці і, як запевняють в НБУ, повертатись на посаду не планує. Водночас проти неї поновлюються справи. Втім, Шпек не думає, що Гонтарева наразі перебуває «на гачку». 

«Але доки в Україні не відбудеться розмежування влади і бізнесу, нормально ми жити не будемо. Серед тих, хто сьогодні критикує діяльність керівництва НБУ, дуже багато недобросовісних позичальників, які не повертають кредити банкам, які мали стосунок до управління чи контролю банків і тому подібне», - заявив Шпек.

«Та уявіть ситуацію. Розпочалася війна, втрачена частина територій, зупинився експорт, скоротилися валютні надходження, Іловайськ та Дебальцеве, народ ринувся в банки (не тільки в проблемні) і забирає депозити. І от їм (керівництву НБУ. - «Главком»)вистачило сміливості піти на певні кроки. Так, і ми теж критикували ці обмеження на валютному ринку. Та вони країну рятували. Вони рятували загалом банківську систему», - підкреслив експерт.

Шпек додав, що якби всі були більш послідовні в реформах, то, напевно, було би більше позитивних результатів, ліберальних кроків і на валютному ринку. Але, в цілому, Нацбанк для утримання стабільності зробив набагато більше за інші інституції. «Без такого НБУ у нас би не було фінпідтримки донорів, а криза могла і досі тривати», - резюмував економіст.