Холодницький розказав, як Генпрокуратура, СБУ та поліція порушують закон

Проблеми з розслідуваннями злочинів, які за законом має розслідувати Національне антикорупційне бюро, але насправді розслідування проводить Генпрокуратура, Служба безпеки чи поліція, розпочнуться тоді, коли обвинувальні акти підуть у суди. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповів керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький. 

«Генеральна чи військова прокуратура реєструють провадження – наприклад, вимагання хабара суддею. За статусом підозрюваного, відповідно до ст. 216 КПК, це виключно наша підслідність. Але вони самі розслідують провадження. Від моменту внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і до оголошення підозри збирається 80% доказів, – зазначив він і додав: – Слідчі прокуратури розслідують, оголошують підозру, а потім «згадують», що це не їхня компетенція. Тоді ми маємо таке: «НАБУ, забирай справу, доводь її до суду, ми тут пропіарились, «лайки» у Facebook зібрали – розслідуйте, це ж ваша підслідність».

Водночас Холодницький зауважив: стаття 87 Кримінально-процесуального кодексу України каже, що є недопустимими докази, які було отримано після початку провадження шляхом реалізації органами слідства чи прокуратури повноважень, не передбачених цим кодексом.

«Тобто нам передають справу, насичену мертвонародженими доказами, якими вже хизувались перед ЗМІ, на кшталт розкладених на підлозі «рушників» із купюр, отриманих як хабар… У суді я як прокурор не зможу їх використати, бо вони зібрані не Національним антикорупційним бюро», – пояснив він.

За словами антикорупційного прокурора, згідно з чинним КПК, щоб докази прийняв суд, вони повинні бути належними і допустимими. «Належні – це ті, які прямо чи опосередковано підтверджують існування чи відсутність обставин, що свідчать про злочин. Допустимим доказ вважається тоді, коли його зібрано у прописаному порядку», – сказав він.

Керівник САП нагадав, що як для Америки, так і для Європи важливою є процедура. Разом із тим він дивується, що суди дають дозволи на слідчі дії правоохоронцям, які не повинні за законом розслідувати ту чи іншу справу. «Чому так відбувається – це велике питання», – зазначив він.

За словами Холодницького, якщо, наприклад, САП отримала заяву про те, що сталося пограбування, прокурор зобов'язаний її прийняти, але у найкоротші строки після того – відправити за підслідністю, «наприклад до відповідного райвідділу Національної поліції».

Детальніше читайте в інтерв’ю Назара Холодницького «Главкому»