Інтерв'ю з Путіним не мають сенсу - Bloomberg

Кінорежисер Олівера Стоуна критикують за те, що він ставив президенту Володимиру Путіну надто прості питання, журналістку NBC News Мегін Келлі – за те, що вона задавала ворожі питання, але Путін, проте, зміг легко відмахнутися. Так як же брати інтерв'ю в Путіна, щоб задовольнити вимогливих критиків? - пише видання Bloomberg.

«Ніхто не впорається з Путіним краще, ніж російські виборці на його щорічній прямій лінії. Вони задають питання такого типу: «Чому моя зарплата вчительки початкових класів в Іркутській області така низька?» або ж: «Де нова квартира, котру мені обіцяли як потерпілий від повені?» Легко уявити, як смикаються місцеві чиновники, поки Путін обіцяє перевірити конкретний випадок», - зазначає видання.

У статті йдеться, що коли Путін розмовляє з професійними інтерв'юерами, його відповіді, які роками немов витягувалися з стопки карток з тезами, мають ту ж функцію. «Вони є сигналами і повідомленнями для когось, хто є в кімнаті, але це лише вторинні сигнали по порівнянні з тим, що Путін насправді робить», - пише видання і зауважує: «безглуздо судити журналіста або режисера по тому, як він або вона розпитує Путіна, або по тому, як той відповідає. Публічні взаємодії Путіна по суті однобічні, і, хоча може здатися, що він реагує на співрозмовника, насправді він не взаємодіє з інтерв'юерами або з тими, хто ставить йому запитання під час його ретельно зрежисованих прямих ліній і прес-конференцій, - він вживає їх».

Bloomberg зауважує: «Головні редактори видань, починаючи з The Wall Street Journal і закінчуючи німецьким таблоїд Bild, задавали йому гострі, складні, помилково-легкі і псевдонаївні питання. Він проводив чотиригодинні конференції та п'ятигодинні прямі лінії, і всі до одного ці виступи були обдуманними і націленими на конкретну аудиторію, без емоцій. Його вдавання завжди навмисно, а його відхилення від фактів націлені на посилений я меседжу».

«У випадку з іноземними інтерв'юерами його аудиторією є уряду і політичний істеблішменту їх країн і, в меншій мірі, внутрішня аудиторія, яка чекає, що він встоїть проти Заходу, - йдеться далі. - Його меседж іноземним лідерам не змінився за 17 років: "Росія - це суверенна держава з рядом історичних інтересів, які вона буде переслідувати незалежно ні від чого; західні держави не можуть вказувати Росії, що робити».

«У випадку з прес-конференціями і прямими лініями йдеться про місцевих чиновників і основних виборців Путіна - тих, хто вірить в доброго царя і патерналістську державу. Сигнал Путіна цим аудиторії також ніколи не змінюється: «у мене все під контролем, і я втручуся в будь яке питання управління, яким би незначним воно не було, заради моїх вірних підданих», - пише видання.

У матеріалі також йдеться: «У «Прямій лінії» в четвер була незвичайна риса: позацензурні питання, надіслані у вигляді повідомлень, миготіли на екрані. Деякі з них були жорсткими: «Навіщо ви нав'язуєте авторитарний режим країні, яка стає тоталітарною?» або «Ви дійсно думаєте, що люди вірять в цей цирк із заздалегідь домовленими питаннями?». Путін сказав модератору, що він бачив питання на екрані, але він не вжив жодних спроб на них відгукнутися. Кінцевим результатом було типове інтерв'ю з Путіним: шаблонні реакції».