Київ готовий налагодити реальну військову співпрацю з країнами НАТО

Існуючі механізми співпраці України з НАТО дозволяють розпочати масштабне військово-технічне співробітництво (ВТС) з країнами-членами Альянсу в інтересах оборони України та третіх країн. Таку думку 4 серпня висловив директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак. За його словами, в першу чергу ВТС дозволило б отримати важливі комплектуючі та технології оборонного призначення та розпочати якісно інше переозброєння національного війська.

Бадрак переконаний, що для української влади вкрай необхідно здійснити ті зміни в управлінні та реформуванні оборонної промисловості, які створять прозорі й гнучкі умови для західних оборонних компаній.

Експерт зазначив, що навіть за умов тісної співпраці з НАТО українська сторона часто отримує відмови від західних компаній у постачанні окремих комплектуючих та технологій, і це відбувається на тлі ВТС країн НАТО з Росією. Так, він зазначив, що НАТО досі користуються в якості авіаперевізника російською компанією «Волга-Днєпр», французи продовжують проекти ВТС з РФ, а італійці постачають машино-комплекти до бронемашин «Рись».

Керівник ЦДАКР вказує, що така ситуація не тільки ускладнює сприйняття практичного співробітництва з компаніями країн НАТО, але й робить сумнівним реалізацію завдання імпортозаміщення і повної відмови від ВТС з РФ у майбутньому.

Водночас, Бадрак переконаний, що для практичної співпраці у галузі створення озброєнь потрібна суттєва модернізація нормативно-правової бази. Між іншим, каже експерт, в умовах, що склалися, найвагомішими досягненнями України могли б стати конкретні проекти військово-технічного співробітництва з розгортанням спільних із західними оборонними компаніями виробництв, Наприклад, відновлення випуску важких транспортників Ан-124 «Руслан» враз дозволило б виключити Росію з міжнародного ринку крупно габаритних авіаперевезень та започаткувати низку нових проектів, а до перспективних проектів можуть бути віднесені й проекти з виробництва ракет-мішеней для Національної протиракетної оборони (НПРО) США, а у перспективі – для європейської системи ПРО.

Бадрак додав, що також важливими та прибутковими могли б стати проекти зі створення в Україні виробництв засобів зв’язку та ударних безпілотних комплексів, а також іншого військового обладнання.