Норвезький журналіст про російське телебачення: це абсурдний, темний і параноїдальний світ
Журналіст зауважує, що в Росії відсутня будь-яка сила, яка б протидіяла політтехнологам Кремля
Московський кореспондент норвезького видання Aftenposten Пер Андерс Юхансен, частиною роботи якого стало дослідження кремлівського телебачення, так охарактеризував свої враження: «це абсурдний, темний і параноїдальний світ».
«Ось кілька коротких замальовок темної сторони тижня, на додачу до репортажу про шлюби між людьми і тваринами, показаному на каналі «Рен ТВ». На каналі новин «Росія 24» показані кадри з німецькими солдатами на навчаннях НАТО «Анаконда - 2016» зі вставками кадрів військового часу із солдатами СС. Телеведучий риторично жартує про те, що НАТО й німці хочуть завоювати весь простір до Чорного моря. Після цього йде довгий репортаж про нацистів, що марширують у Німеччині, і матеріал про англійських педофілів. Тож не дивно, що мої московські друзі радять мені припинити дивитися телевізор», - пише Юхансен.
Журналіст зауважує, що в Росії відсутня будь-яка сила, яка б протидіяла політтехнологам Кремля. «У них немає перешкод. Вони можуть безпосередньо диктувати на летючках редакторам, що робити. Мета роботи кремлівських політтехнологів полягає в тому, щоб Путін зберіг владу», - пише він.
Крім того, журналіст розповідає про постійні випадки «перекручування» інформації. «Коли Die Welt пише, що Росія тепер «суперник», це використовується в Москві для підтвердження кремлівської картини світу: «Всі виступають проти росіян. Навіть німці дивляться тепер на нас як на ворогів». Останні навчання НАТО в Польщі ще більше зміцнюють Путіна в цій думці. Так медійне колесо робить коло за колом», - наводить приклад Юхансен.
Разом із тим, він зазначає, що, хоча для восьми з десяти громадян Росії телевізор є важливим джерелом новин, згідно з результатами опитувань громадської думки, проведених «Левада-центром», 59% кажуть, що вони не вірять в те, що їм демонструють з телевізійних екранів.
«Згідно з останньою медійною тенденцією, росіяни повертаються до використання друзів і родини як джерела інформації, як це було за радянських часів», - резюмує норвезький журналіст.
Коментарі — 0