рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Пішла з життя народна артистка України Валентина Зимня

    • Розсилка
    Валентина Зимня з 1969 року викладала у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого - Пішла з життя народна артистка України Валентина Зимня
    Валентина Зимня з 1969 року викладала у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого

    На сцені навчального театру-студії Київського театрального інституту Зимня поставила шість вистав

    Відома українська актриса, театральний педагог та народна артистка України Валентина Зимня померла сьогодні на 92 році життя.

    Зимня багато років викладала у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого та була професором кафедри.

    Серед її учнів - Василь Вовкун, Євген Нищук, Андрій Середа, Інна Капінос, Олесь Санін, Петро Мага, Снежана Єгорова, Лілія Ребрик та Анатолій Гнатюк.

    Валентина Зимня народилася 14 січня 1928 року в селі Вишнівчик, що у Хмельницькій області. 

    У 1950 році закінчила Київський театральний інститут (клас В. Вільнера). З тих пір працювала актрисою Чернівецького українського музично-драматичного театру ім. О. Кобилянської. Зіграла понад 60 головних ролей. Крім творчої діяльності, була депутатом Чернівецької міської ради чотирьох скликань. З 1969 року викладала в Київському університеті театру, кіно і телебачення. З 1973 року здійснила вісім самостійних випусків.

    Валентина Зимня зіграла чимало ролей у театрі, але найбільш глядачам запам'яталися такі її сценічні персонажі:

    • Тетяна («У неділю рано зілля копала» за Ольгою Кобилянською).
    • Анна («Земля» за Ольгою Кобилянською).
    • Санда («Вовчиха» за Ольгою Кобилянською).
    • Леся («Леся» Андрієвич).
    • Катрина («Матінка Кураж і її діти» Брехта).

    На сцені навчального театру-студії Київського театрального інституту Зимня поставила:

    • «Через честь» О. Ширван-заде (1976),
    • «Іменем землі і сонця» І. Друце (1980),
    • «Безталанна» Івана Карпенка-Карого (1980),
    • «Чотири краплі» Віктора Розова (1984),
    • «Гніздо глухаря» Віктора Розова (1988),
    • «На перші гулі» Степана Васильченка (1993).

    Учні Валентини Зимньої висловлюють свої співчуття та дякують їй за професію, називаючи свого педагога «наша мама».

     

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ