Польський історик дорікнув українцям відсутністю внутрішнього консенсусу в оцінці Волинської трагедії

Віце-директор державного Центру польсько-російського діалогу та порозуміння, політичний аналітик Лукаш Адамський вважає, що в Україні немає консенсусу у питанні оцінки масових убивств, які сталися на Волині і в Галичині у 1943-1944 роках.

Таку думку Адамський висловив в інтерв’ю «Главкому».

«Найбільшою проблемою (у напруженні відносили Польщі та України – «Главком») є, звісно, оцінка масових убивств, що сталися на Волині і в Галичині у 1943-1944 роках. Польські історики одностайні у думці щодо тих подій. Вони кажуть, що це була спланована і організована УПА етнічна чистка польського населення – з юридичної точки зору, геноцид. На підтвердження цього наводиться безліч документів та свідчень. У цьому в Польщі є консенсус не тільки серед науковців, а й серед громадськості. В Україні цього немає, думки навіть фахівців розходяться, не кажучи вже про населення», - заявив Адамський.

Водночас він вважає, що максимумом українських еліт, який вони можуть собі дозволити, виявились спільна заява глав держав (президентів України і Польщі «До порозуміння і єднання»), а потім – у 2003 році –  і Верховної Ради та Сейму.

«Але для поляків це був лише перший крок розрахунків з історією і до визнання Україною відповідальності УПА за цей злочин. А для українських еліт виявилося, що це максимум, який вони можуть собі дозволити», - заявив аналітик.

Також віце-директор державного Центру польсько-російського діалогу та порозуміння заявив, що поляки не виступають проти декомунізаційних законів в Україні, хоча й бажають введення відповідальності за «злочини УПА».

«Поляки за те, щоб була правова відповідальність за ті дії УПА, які були злочинними, і проти того, щоб можна було притягати до відповідальності за критику УПА. На жаль, у цих декомунізаційних законах така відповідальність передбачена. А найгірше те, що ці закони були ухвалені через кілька годин після промови президента Польщі Броніслава Комаровського у Верховній Раді. Польський президент тоді брав участь у президентській кампанії. Його на батьківщині дуже розкритикували за те, що попри симпатію до України, дружбу, він не зміг домогтися, аби в Україні змінили ставлення до цієї організації. Ну а потім була заява Сейму про геноцид, художній фільм «Волинь», - резюмував Адамський.

Як повідомляв «Главком», Лукаш Адамський також переконаний, що за спаплюженням меморіального комплексу «Биківнянські могили» стоять російські спецслужби.