Правозахисниця розповіла, з якими порушеннями прав стикаються українки в пологових будинках

Попри прогресивні нормативні акти, жінки у пологових будинках все одно зустрічаються із застарілими стандартами ведення вагітності та пологів, невиконання сучасних протоколів: тиск на живіт у пологах, розтин плідного міхура чи введення медикаментів без належного інформування або згоди жінки. Окрім того порушуються право на свободу пересування, право на приватність, право на повагу та гідне ставлення, право на свободу від катувань. Невдалий досвід пологів у деяких жінках призводить до посттравматичного стресового розладу. Про це розповіла Євгенія Кубах, правозахисниця, співзасновниця «Природні Права Україна», під час прес-конференції в прес-центрі «Главком».

«У 2015 році ми провели всеукраїнське анкетування породіль. Тоді участь взяли 3 500 жінок, що народили в період 2010-2015 років. Дослідження не є репрезентативним, але виявило ряд проблем. Попри прогресивні нормативні акти, жінки у пологових будинках все одно зустрічаються із застарілими стандартами ведення вагітності та пологів, невиконання сучасних протоколів та часто отримують досвід гірший від бажаного. Загалом 25-30% породіль були незадоволені пологами», - говорить Кубах.

Правозахисниця наводить приклади порушень протоколів.

«Рутинне застосування позиції на спині під час пологів. Ця позиція не лише незручна для більшості породіль, але й більш ризикована для мам та їхніх дітей у порівнянні з іншими позиціями для пологів. Офіційно заборонений тиск на живіт у пологах. Здійснення медичних маніпуляцій, наприклад, розтину плідного міхура чи введення медикаментів без належного інформування або згоди жінки», - розповідає Кубах.

За її словами, усі ці факти суперечать сучасним українським та міжнародним проколам і, звісно, суперечать потребам та права жінок. Ці потреби та права вже майже 15 років захищені українським медичними протоколами, проте поки що часто лише на папері.

Окрім того, порушуються права породіллі. Наприклад, право на інформацію.

«Часом трапляється і пряма дезінформація щодо введення медичних препаратів, які називають «вітамінки», «глюкозка», що також є неправдою, бо згідно з протоколами, потреби у цих речовинах при пологах немає. Реальні назви препаратів породіллям іноді не повідомляють», - продовжує правозахисниця.

На переконання Кубах, деякі ситуації можна прирівняти до здійснення катувань щодо породіллі. «В Україні існують практики, що не базуються на доказовій медицині і не прописані протоколами, втім, рутинно виконуються і завдають страждань жінкам у пологах, а тому мають характер тортур. Найбільш поширеною є практика заповнення анкет чи юридичних документів під час переймів чи потуг, хоча це можна зробити у інший, більш комфортний для жінки час. Українки також свідчать про випадки зашивання промежини без анестезії, непотрібні болісні огляди після пологів або сепарацію з дитиною чи партнером, як покарання породіль, що були «неслухняними» під час пологів, тобто просили певні дії щодо свого тіла», - зазначає Кубах.

Невдалий досвід у пологах може в деяких жінках супроводжуватися в майбутньому розвитком посттравматичного стресового розладу. Згідно з британським дослідженням, яке було зроблено у 2012 році до 5,6% жінок отримують ПТСР. «Не секрет, що жінка після пологів може відтворити в пам’яті кожну хвилину пологів. Постійне проживання травматичної події через нав’язливі рецидивні спогади та сни про подію і через відчуття, що подія постійно повторюється. Жінка може відокремлюватися від інших, від дитини в тому числі, а також матиме труднощі із засинанням та зі сном в цілому, дратівливість або спалахи гніву, труднощі з концентрацією», - зауважує Кубах.

На запитання журналіста, що до неадекватної поведінки щодо породіллі більш схильні жінки-медпрацівники, ніж чоловіки, правозахисниця відповіла, що в таких випадках проявляється непропрацьована особиста травма такого медпрацівника.  «Багато з цих жінок медпрацівників мають травму, яку вони самі пережили під час власних пологів. Їм ніхто не пояснив, що наслідком тієї травми може бути агресія до інших жінок, які опинилися в таких самих умовах. На мою думку, в такий спосіб вони реалізують свою неопрацьовану травму. Скільки таких жінок, і скільки таких травм? Хтозна», - резюмувала правозахисниця.

Переглянути запис прес-конференції:

Також дивіться матеріал Рекомендації ВООЗ за доглядом в інтернатальний період для формування позитивного досвіду пологів