Правозахисники вимагають скасувати «андроповську» статтю у Кримінальному кодексі

У Кримінальному Кодексі України міститься 391 стаття «Злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи». Це рудимент СРСР, який потрібно скасувати. Адже порушення дисципліни не може тягнути кримінальну відповідальність, як передбачено цією статтею. Окрім того ця норма застосовується адміністрацією виправних закладів як інструмент тиску і маніпулювання засудженими, вимагання певних дій або матеріального збагачення. Такі думки висловили Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи, Єгор Соболєв, народний депутат 8-го скликання; Михайло Серебряков, менеджер урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції», під час прес-конференції в прес-центрі «Главком». 

Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи, пояснив, ще за часів комуністичного правління Юрія Андропова, в рамках кампанії боротьби «з організованою злочинністю і корупцією» в Кримінальний кодекс була введена стаття 183-3 для спеціального суб’єкту – осіб, що відбувають покарання в місцях позбавлення волі з санкцією покарання до 5 років позбавлення волі за злісне невиконання законних вимог адміністрації кримінально-виправних трудових закладів.

Після здобуття незалежності Україною в 2001 році був ухвалений новий Кримінальний кодекс України, який містить у собі концептуально прогресивні новели з точки зору дотримання прав людини в порівнянні з репресивним Кримінальним законом радянщини. Одною з засад кримінального кодексу є чіткий перелік кримінально караних діянь, що підпадають під дію цього закону.

«Але незрозуміло, в який спосіб до нового Кримінального кодексу перекочувала майже без змін андроповська репресивна норма у вигляді статті 391 КК України з санкцією до 3 років позбавлення волі для осіб, що відбувають покарання в місцях позбавлення волі, за непоголене обличчя, зміну без дозволу адміністрації спального ліжка, нетактовну поведінку і таке інше. Юридичною мовою це називається дисциплінарна преюдиція – кримінальне покарання за дисциплінарний проступок. Для прикладу, цю норму можна порівняти з порушенням правил дорожнього руху, коли порушник неодноразово піддавався дисциплінарному стягненню за перехід дороги на червоне світло, а потім ще отримав покарання з санкцією до трьох років позбавлення волі», - говорить Захаров.

Правозахисники, провівши дослідження практичного застосування статті 391 КК України, дійшли висновку, що ця норма застосовується адміністрацією виправних закладів як інструмент тиску і маніпулювання засудженими, вимагання певних дій або матеріального збагачення. Є низка прикладів кримінальної розправи з боку персоналу виправних закладів з додатковим покаранням до 3 років позбавлення волі за принципову позицію засуджених у захисті своїх прав і законних інтересів, відбуваються переслідування за скарги засуджених в компетентні органи на дії (бездіяльність) персоналу виправних установ.

Нагадаємо, що вже була спроба ухвалити подібний законопроект – три роки тому був зареєстрований законопроект № 2708, за який парламент так і не проголосував.

«В часи декомунізації, руйнування комуністичної спадщини, повалення ідолів така радянська норма, як стаття 391 КК України, є просто несумісною з державною позицією євроінтеграції і декомунізації», - зазначає Соболєв. 

Михайло Серебряков нагадав, що 19 жовтня 2018 року за ініціативи експертів Реанімаційного пакету реформ і Харківської правозахисної групи в парламенті зареєстрований Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо вилучення статті 391 Кримінального кодексу України) № 9228.

«За 8 років 800 засудженим додали 1–3 роки тюрми за не прибирання камер та інші дисциплінарні проступки. Всі пострадянські країни відмовилися від цієї практики, навіть Росія. Всі, крім України», - говорить Серебряков.

Учасники прес-конференції стверджують,  що ініціювати слідство за ст. 391 і довести справу до вироку тюремні адміністрації легко можуть проти будь-якого з 50 тисяч в’язнів. Звідси «ростуть» ноги підпільних підприємств у колоніях, чорні бухгалтерії та шикарні маєтки тюремного начальства. Для України цей законопроект – тест на європейськість.

Переглянути запис прес-конференції: