Релігієзнавець пояснив, чому в ЗСУ не може бути капеланів з московської церкви

У Збройних силах України не можуть служити капеланами представники УПЦ МП, адже Московський патріархат уклав угоди про співпрацю з ФСБ, з армією Росії, з МВС РФ. Такі переконання висловив на прес-конференції у «Главкомі» Сергій Здіорук, директор Інституту конфліктів і миру при Українській Раді миру, провідний науковий співробітник відділу гуманітарної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень, філософ-релігієзнавець.

За словами вченого, не може Московський патріархат не служити Росії. Згідно з російським законодавством, він зобов’язаний це робити.

«Московський патріархат уклав офіційні угоди про співробітництво і забезпечення духовного і всякого іншого зміцнення з ФСБ, з армією Росії, з міністерством освіти Росії, з податковою Росії, з міністерством внутрішніх справ Росії, і з головним управлінням козачих військ при президентові Росії. А невід’ємною частиною Московського патріархату є УПЦ МП. Питається в задачі: кому вони будуть служить, якщо представники УПЦ МП прийдуть в наші збройні сили служити капеланами? А вони в оперативно-бойовій ситуації будуть мати доступ до інформації. Їм може розказати чи солдат, чи офіцер на нарадах», - висловлює занепокоєння Здіорук.

На думку релігієзнавця, в Україні неналежним чином ставляться до капеланства.

Перед тим, як отримати звання капелана священнослужитель має пройти ретельну підготовку. На думку експерта, Україні варто запозичити підготовчий досвіт у провідних країн світу, таких як Канада, Німеччина, США, Норвегія, Голландія.

«Наприклад, у Німеччині капеланом може стати насамперед людина, яка має академічну вищу освіту, а не три церковні приходські класи. Також потрібно отримати гарне свідчення від церковних організацій, на яких людина провела не менше двох років пастирської служби. Також вона має мати гарне здоров’я, щоб відповідати рівню офіцера. Далі людина проходить спеціальну бесіду, а вже потім підписує контракт на шість років. Тобто це не вільний стрілок, котрий приїхав на три дні і гордо розповідає всім, що він - капелан. Ні, це довгостроковий контракт військової служби. Потім кандидатів у капелани посилають у центр Норфолка, наприклад, де він проходить навчання 1,5-2 роки. Вивчає дисципліни не тільки церковні, а й ті, що стосуються воєнної підготовки. Але це не означає, що священник має застосувати зброю. Також має бути медична та психологічна підготовка. І тільки після усього цього людина може називатись капеланом», - пояснює Здіорук.

В Україні експерт пропонує вводити капеланство в два етапи. Перший – за рекомендацією релігійної організації воєнне керівництво обирає кандидата в капелани. Другий – створення спеціального гуманітарного центру при Академії Збройних сил.

«Я опирався на те, що священник має вільно говорити з дипломатами та могти очолити місії Червоного Хреста чи ООН. Також обов’язкове знання іноземних мов. Ви скажете, що я - утопіст, але ні, я не міський божевільний. Наприклад, якщо зі 100 обраних людей троє будуть відповідати цим критеріям, то вже буде дуже добре. А інші нехай будуть батюшками. Священники потрібні людям», - говорить Здіорук.

Однак, за його словами, в Україні приділяють занадто мало уваги цьому питанню. Тому капеланство не має значного розвитку в нашій державі.

Дивіться запис прес-конференції: