«Репортери без кордонів» розкритикували заборону російських ЗМІ та соцмереж в Україні

«Репортери без кордонів» засуджують заборону російських ЗМІ і соціальних мереж в Україні. Кращою відповіддю була би підтримка вільної преси, заявили у міжнародній неурядовій організації, повідомляє DW.

Крістіана Мір, керівник німецького відділення «Репортерів без кордонів», прокоментував рішення РНБО щодо санкцій на низку російських ЗМІ та соціальні мережі «ВКонтакте» і «Одноклассники»:

«З точки зору «Репортерів без кордонів» це - неприйнятна атака на свободу слова і свободу інформації. Cоціальні мережі також важливі для свободи преси. Адже йдеться про найбільші соціальні мережі російськомовного середовища. Вони важливі для свободи слова та інформації, адже люди можуть спілкуватися і обмінюватися думками у цих соцмережах. Тому ми засуджуємо цю заборону як наступ на свободу слова та інформації», - відзначив Мір.

На думку керівника німецького відділення неурядової організації, Україна вбачає у цих заходах захист від російської агресії. Зрештою, сучасні війни ведуться не лише зброєю, але й інформацією. «З цієї точки зору чи не є легітимним бажання захистити себе від ворожого впливу на своїй території?», - додав Мір.

«Не можна карати засоби поширення новин. Ми постійно застерігали від того, щоб ЗМІ вплутувалися в інформаційні війни, розв'язані Росією. Засоби масової інформації - це платформи для доставки новин та інформації, до них належать і платформи у соціальних мережах. Не можна карати ці платформи за те, що вони поширюють певні новини. Інформаційна війна оголошено російською стороною в односторонньому порядку. Але не треба вплутуватися в неї. Тому що інформаційні війни - це зло. Вільна інформація важлива для будь-якого суспільства. І особливо важлива для розв’язання конфліктів. Це, звичайно, не означає, що ніхто не бреше. Це не означає, що немає проблеми фейкових новин. І все ж - коли блокується засіб поширення інформації, йдеться про наступ на свободу інформації, а це неприйнятно», - прокоментував керівник неурядової організації.

На питання про те, що тоді було б більш доречним вчинком з української сторони, Крістіан Мір відповів:

«Україна могла б протиставити цьому якісну журналістику. Наприклад, підвищити бюджет українського іномовлення. І показати, на що здатні незалежні журналісти, особливо на тлі того, що творять російські ЗМІ, де панує однобока, контрольована державою, вихолощена журналістика. Це був би прекрасний сигнал - підтримати незалежних журналістів в Україні. Підтримати тих, хто бореться за незалежність ЗМІ - хоча б тим, що провести розслідування замахів на журналістів і вбивств, які там як і раніше відбуваються. У такий спосіб уряд України продемонстрував б свою зацікавленість в тому, щоб журналісти працювали без будь-якого тиску ззовні, - додав Мір.

Нагадаємо, президент Петро Порошенко ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони від 28 квітня про застосування санкцій щодо низки фізичних і юридичних осіб. В ньому, зокрема, йдеться про блокування російських соцмереж та поштових служб. Також санкції передбачають блокування доступу до сервісів «Яндекс», 1С, «Софтлайн Груп», корпорації «Парус» і ще низки російських IT-компаній.

Також Порошенко ввів трирічні санкції проти путінських телеканалів. 

Контроль за виконанням указу покладено на секретаря РНБО Олександра Турчинова.

Зазначимо, загалом у санкційному списку 1228 фізичних та 468 юридичних осіб.

Турчинов заявив, що рішення РНБО про санкції щодо Росії вже набуло чинності.

Читайте також матеріал «Главкома» Гібридна війна в інтернеті: чи дійсно зникнуть «Яндекс», «Однокласники» та «Вконтакте»