Росія на суді в Гаазі відкидає звинувачення в дискримінації кримських татар

Російська сторона в Міжнародному суді ООН відкидає звинувачення в дискримінації та порушенні прав національних меншин у Криму.

Представник російського МЗС Григорій Лук'янець заявив під час виступу, що ніякої дискримінації татар у Криму немає. «Україна просить суд застосувати тимчасові заходи, щоб захистити основні права населення Криму від дискримінації, але текст запиту містить такі визначення, як «агресія», «окупація» чи «незаконний референдум». Понад те, роками Україна демонструвала дискримінацію кримських татар у Криму і продовжує дискримінацію на підконтрольній території... Цей запит не має нічого спільного із захистом прав людини, це про статус Криму, що не має нічого спільного з цією справою», – заявив Лук'янець.

Він запевняє суд, що «Росія докладає значних зусиль, щоб просувати вперед гармонійний розвиток усіх етнічних груп у Криму, що контрастує з тим, якою була ситуація до 2014 року». «Україна дискримінувала татар десятиріччями. Росія докладає значних зусиль, щоб підтримувати кримських татар та українську спільноту та просувати їхню культуру в Криму, незважаючи на складну фінансову ситуацію. Такі зусилля ніколи не були здійснені на цій території», – заявив Лук'янець.

За словами представника РФ, «лідери кримських татар та української спільноти в Криму чітко не погоджуються зі звинуваченнями у дискримінації».

Лук'янець наголосив, що «жодний закон РФ не дискримінує кримських татар чи українців».

«Україна також не надала доказів виступів, в яких є ненависть. Україна не спромоглася надати жодного доказу, документа чи заяви, які підтримують звинувачення в залякуванні на етнічному підґрунті», – додав він.

Говорячи про заборону Меджлісу кримськотатарського народу, Лук'янець заявив, що ця організація ніколи не діяла в рамках українського законодавства, а Україна «ніколи не визнавала Меджліс як представницький орган татар».

«Українська влада ухвалила всі ці рішення після того, як змінився статус Криму. З часом Меджліс став дедалі більше залежати від методу насилля у досягненні своєї мети», – стверджує представник МЗС РФ.

«Рішення заборонити Меджліс було реакцією на акти насильства і не має нічого спільного з національністю його членів», – заявив він.

Інший представник російської сторони Матіас Форто (Mathias Forteau) переконує суд, що у плані кримінального переслідування з українцями та татарами не поводяться інакше, ніж з іншими. «Справи, про які говорила Україна, є справами про екстремізм та тероризм. Правила щодо сепаратизму та екстремізму застосовуються до всіх, Україна не пояснила, чому з татарами та українцями мають поводитися інакше», – переконує він.

Торкаючись мовного та культурного питань, Форто сказав, що кількість шкіл, у яких учні можуть здобути освіту своєю мовою, збільшилася, а не зменшилася з 2014 року, як і кількість засобів масової інформації. «Ситуація загалом покращилася», – стверджує Форто.

Нагадаємо, в Міжнародному суді ООН триває другий день розгляду справи «Україна проти Росії», в рамках якої першочергово розглядається запит Києва на запровадження тимчасових заходів для Росії, які повинні захистити права українських громадян на звичайне життя. Запит розглядається як невідкладне питання.

У понеділок від української сторони виступили представники, які детально обґрунтували справедливість та необхідність таких заходів. Сьогодні, 7 березня, свої аргументи викладає російська сторона.