Росія «прокололася» із заявами в Європейському суді про те, що не мала стосунку до подій у Криму три роки тому

У російської сторони «складно» з позицією щодо так би мовити законності захоплення Криму. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповів Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини  Іван Ліщина, говорячи про розгляд анексії Криму Росією у Європейському суді.

«Вони кажуть, що до 21 березня жодного відношення не мають. 21 березня – це дата набуття чинності законом (про прийняття Криму та Севастополя до складу Росії. – «Главком»). Але закон посилається на «договір», який нібито уклали із «незалежною республікою Крим» і РФ, і який набрав чинності 1 квітня. То як це так: закон набув чинності раніше, ніж договір, на основі якого закон виданий? Вони пишуть у своїй позиції, що 18 березня (нагадаю, що псевдореферендум був 16 березня) місцева адміністрація під керівництвом Аксьонова вже була інтегрована в РФ, стала частиною державної системи РФ Виходить, вони вже стали частиною державної системи Росії, але Росія ще кілька днів за них не відповідає?», - зазначив він

За словами Ліщини, якщо уважно читати обґрунтування росіян, то там можна побачити й цікавіші моменти. «Бо вони спочатку переформатовують парламент Криму під Аксьонова, щоб приймати рішення про референдум щодо автономії у складі України. Потім переносять дату і вирішують, що це буде референдум про приєднання до Росії. І лише потім до них доходить, що, аби провести референдум про приєднання до Росії, Крим має бути незалежною державою. Бо у автономної республіки в рамках української системи немає повноважень укладати міжнародні договори. І тоді вони вирішують це «документом» під назвою «Декларація про незалежність Республіки Крим», де написано, що референдум про приєднання до РФ буде розцінюватись як голосування за незалежність Криму», - розповів він.

Ліщина також додав, що жодної аргументації у РФ щодо подій у Криму після 21 березня немає. «Вони кажуть, що все, про що ми кажемо, неправда, що ми брешемо», - сказав він.

«Але для них важливим моментом була організація проведення «референдуму» і швидке виведення лояльних до України військ. Після цього масові захоплення активістів просто з вулиць більше не мали системного характеру, хоч ще і були. Я підозрюю, що від’їзд Гіркіна також вплинув на зменшення кількості таких справ. Вони були, але так, щоб в одному місці концентровано сиділо до 20 осіб, як у тій сауні, такого не було», - пояснив Ліщина.

Уповноважений також розповів, що підготовка РФ до захоплення Криму почалася дуже давно. «Влітку 2013 року росіяни раптом почали завозити сюди набагато більше паливно-мастильних матеріалів, у десятки разів більше, ніж їм потрібно було щорічно. Також були виявлені приховані БТРи у великій кількості на одному з російських полігонів. Вони у нас ніде не проходили. Коли росіян спитали про ці БТРи, вони просто промовчали. Плюс 2013 рік – часи правління Януковича. Ми так розуміємо, було дано певну команду відповідним органам просто закривати на це очі», - зазначив він.

Ліщина повідомив, що окремо українська сторона збирається підготувати документ про те, як розвалювалась уся система безпеки в Криму, як перепідпорядковувалась військова контррозвідка, розвідка СБУ.