Санкції Путіна шкодять самим росіянам – німецькі ЗМІ

Ось уже протягом трьох років в сільському господарстві Росії панує протекціонізм. Процес зростання внутрішнього виробництва йде мляво - якість продуктів часто низька, тоді як ціни, навпаки, високі. І невдоволення населення зростає, пише німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Три роки тому російські фермери, підприємці і споживачі раптом опинилися в абсолютно новій реальності. У серпні 2014 року президент Володимир Путін відреагував на санкції, які незадовго до цього були введені через агресію Москви в ході українського конфлікту: за вказівкою Путіна було заборонено ввезення в Росію продуктів харчування і аграрних товарів з країн Заходу. Серед іншого, це завдало шкоди фермерам в Європейському союзі, але викликало ще більш значні наслідки в Росії. Оскільки власний аграрний сектор був недостатньо розвинений і постачав продукти поганої якості, а споживачі на той час вже встигли звикнути до імпортних товарів, нагадує видання.

Спочатку ціни на продукти харчування значно підвищилися, і ефект від цього помітний ще і сьогодні. Овочі з кінця 2013 року по червень 2017 року подорожчали, в середньому, на 46%. Ціна на молоко, молочні продукти і сири, за даними статистичного відомства, збільшилася на 39%, ціна на ковбасу - на 34%, на рибу і морепродукти - на 50%, а на фрукти навіть на 61%.Тоді як реальні доходи з 2014 року скоротилися майже на 10%, йдеться у статті.

«Однак причиною підвищення цін є не тільки введене ембарго. У 2014 році впали ціни на нафту, і в Росії почалася рецесія. Рубль значно втратив у ціні, що призвело до подорожчання продуктів харчування, які ще потрібно було імпортувати. Обвал національної валюти ускладнив для фермерів інвестиції, оскільки іноземна техніка стала для них занадто дорогою - і це в той момент, коли, відповідно до волі Кремля, повинен був відбутися модернізаційний прорив. Що стосується російської сільськогосподарської техніки, то вона була не в змозі задовольнити існуючий попит», - пише видання.

У матеріалі наголошується, що комерсанти в серпні 2014 року відразу втратили зв'язки з багатьма своїми іноземними постачальниками. Вони змушені були шукати їм заміну, а більш довгі транспортні шляхи також викликали зростання цін. Деякі зміни носять курйозний характер - найбільше риби Росія тепер закуповує не у Норвегії, а у Фарерських островів. Четверте місце в списку постачальників займає Білорусь - держава, що не має виходу до моря, а це свідчить про постійний потік контрабандних товарів на територію Євразійського економічного і митного союзу. Обсяг виробництва в російському сільськогосподарському секторі в останні два роки збільшувався щораз трохи більш ніж на 3% - економічним бумом таке зростання назвати важко.

«Частка імпортних продуктів харчування на полицях російських магазинів, за даними статистичного відомства, скоротилася з 43% на початку 2014 року до 36% на початку 2017 року. Успіхи виявилися точковими - частка споживання імпортної свинини, за даними статистичного відомства, скоротилася з 26% в 2013 році до 8% у 2016 році; частка м'яса птиці скоротилася з 12% до 5%. Кількість імпортованих овочів знизилося з 866 тисяч тонн до 463 тисяч тонн», - пише видання.