Шведський політик прокоментував ефективність української декомунізації

За словами шведського політика Горана Ліндблада, українська молодіжна культура згодом може перейняти символи комунізму через його заборону. В цьому і полягає головна проблема декомунізації. Наприклад, подібна ситуація відбулась у Норвегії.

 «Наприклад, футболки з Че Геварою, футболки з серпом та молотом. І коли я запитую цих людей про те, чому вони носять на собі ці символи, чи знають вони щось узагалі про них, то вони відповідають, що у нас російська, радянська (!) така ностальгія. Проста заборона будь-яких символів може бути неефективною.», – коментує Горан Ліндблад.

Політик впевнений, що має бути інший шлях боротьби із ідеологією.

«Те, що заборонено символи нацизму і символіка нацизму, не означає, що у нас немає неонацистських рухів, а вони є і у Швеції, неонацизм у певних проявах є і в Україні також. Тому забороняти символи, забороняти партії… Інша річ – це, власне, підвищувати обізнаність людей», – зазначив шведський політик.

Довідка: 

Горан Ліндблад – шведський політик. У 1997–2010 роках був членом шведського парламенту, працював у Парламентській асамблеї Ради Європи (2004–2010 рр.), певний час обіймав посаду віце-президента ПАРЄ. Ініціатор резолюції ПАРЄ №1481 «Необхідність міжнародного засудження злочинів тоталітарних комуністичних режимів» (2006). З 2011 року є президентом неурядової організації «Європейська платформа пам’яті та сумління».