Cправа екс-міністра Данилюка. Суд визнав: прокурори не можуть призначати податкові перевірки високопосадовцям

Київський апеляційний суд скасував документальну позапланову перевірку екс-міністра фінансів України Олександра Данилюка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за 1998-2016 роки, яку 18 липня 2017 року призначив слідчий суддя Печерського районного суду Києва Віталій Писанець.

Про це повідомляє «Главком» з посиланням на ухвалу суду від 7 лютого 2019 року.

Правоохоронці підозрюють колишнього міністра в ухиленні від сплати податків та зборів (ч. 1 ст.212 КК України). Зокрема, закидають неспівмірні витрати із задекларованими доходами (у 2010-2014 роках Данилюк отримав доходу на суму 556,1 тис. грн, при цьому купив житловий будинок площею 290 кв. м вартістю 2 млн грн, а також автомобіль BMW Х5. Крім того, у 2014 році Данилюк зробив внесок у розмірі 519,6 тис. грн на рахунок в ПАТ «Укрсоцбанк»).

Екс-міністр фінансів через свого адвоката подав апеляційну скаргу на проведення позапланової перевірки два роки. На його думку, норми КПК України не передбачають право слідчого чи прокурора на звернення до слідчого судді з клопотанням про призначення (проведення) податкової перевірки та відсутня процесуальна процедура розгляду такого виду клопотань та взагалі такого способу збирання доказів стороною обвинувачення, як призначення податкової перевірки. Більше того призначення позапланової документальної перевірки слідчим суддею не охоплюється його повноваженнями, оскільки не відноситься ані до заходів забезпечення кримінального провадження, а ні до слідчих дій, ані до негласних слідчих дій.

Тому, вважає Данилюк, слідчий суддя, розглядаючи клопотання генпрокуратури, діяв всупереч положень ст.19 Конституції України та поза межами своїх повноважень.

Прокурор в судове засідання не з’явився, але надіслав письмові заперечення і просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Київський апеляційний суд наголосив, що до 15 липня 2015 року Кримінально-процесуальний кодекс передбачав повноваження слідчого або прокурора «призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом». Однак підпунктом 12 п.5 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про прокуратуру» з переліку повноважень прокурора (у ст.36 КПК) і слідчого (у ст.40 КПК) це повноваження було виключено. Таким чином, з 15 липня 2015 року прокурор і слідчий не мають повноважень «призначати ревізії і перевірки». «Законодавець не тільки забрав у слідчого і прокурора повноваження «призначати ревізії та перевірки», але й встановив, що будь-які докази, отримані внаслідок такої «не передбаченої цим Кодексом» перевірки чи ревізії, є недопустимими», - заявила апеляційна інстанція.

Крім цього, слідчий суддя Печерського районного суду Києва Віталій Писанець не врахував те, що проведення зазначеної вище перевірки, не є заходом забезпечення кримінального провадження, а тому при вирішення питання про можливість задоволення клопотання прокурора є необґрунтованим застосування положень КПК України, які регламентують правовідносини, пов'язані із запобіжними заходами.

«За наведених обставин та із урахуванням того, що слідчим суддею в ухвалі не наведено кримінального процесуального закону, який би надавав правові підстави для визнання клопотання прокурора обґрунтованим, ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.07.2017р. про призначення позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства не може визнаватись законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню», - дійшов висновків апеляційний суд.

Як відомо, на початку 2017 року генеральна прокуратура з метою встановлення легальності походження задекларованих коштів ініціювала проведення позапланових перевірок електронних декларацій 29 народних депутатів.