Суддя, яка повстала проти цифрових підписів і електронних декларацій, тепер заплатить 51 тис. штрафу

Вищий антикорупційний суд визнав винною суддю Апеляційного суду Дніпропетровської області у відставці Зою Пономарь в умисному неподанні електронних декларацій (ст. 366-1 КК України) і оштрафував на 51 тис. грн із позбавленням права обіймати посаду судді на два роки.

Про це повідомляє «Главком» з посиланням на вирок суду від 28 травня.

Обвинувачена через сайт Національного агентства з питань запобігання корупції не подала електронних декларацій за 2015, 2016, 2017 і 2018 роки (Зою Пономарь було звільнено з посади судді 31 липня 2018 року на підставі її заяви - «Главком»).

Під час судового засідання вона не визнала своєї вини. За її словами, паперові примірники своїх декларацій з особистим підписом надсилала поштою на вимогу НАЗК. Разом з деклараціями обвинувачена відправляла супровідні листи, у яких просила НАЗК включити їх до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Вказані факти спростовують її обвинувачення в умисному неподанні декларації.

При цьому суддя у відставці вказала, що в обвинувальному акті зазначено, що вона, як суддя, мала можливість отримати, проте не отримала електронний цифровий підпис для підпису декларацій. Однак закону, який би передбачав обов`язок отримувати судді цей підпис для подачі декларацій та закону, який би передбачав кримінальну відповідальність за його неотримання, не існує, наголосила Зоя Пономарь.

Обвинувачена не заперечила, що була ознайомлена з положеннями Закону України «Про запобігання корупції», при цьому вказала, що як тільки вийшов цей закон були проведені збори суддів, де вона говорила, що відмовляється від отримання електронного цифрового підпису. Мотив своєї відмови від цифрового підпису пояснила небажанням, щоб її ім`я, прізвище та по-батькові мало закодований вигляд і не бажає, щоб її персональні дані були використані будь-ким, оскільки кіберзлочинність є дуже поширеним явищем.

Більше того, вона зверталася разом зі своїми колегами, які мали таку ж саму позицію, до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, оскільки,  Закон України «Про захист персональних даних» є недоробленим, порушує її права, а відмовитися від згоди на обробку персональних даних без негативного наслідку не можливо.

Обвинувачена вважає, що розроблений НАЗК порядок подання декларацій на підставі Закону України «Про запобігання корупції» ще більше звузив права декларанта на обрання способу подачі декларацій, виключно за допомогою електронного цифрового підпису, не передбачивши альтернативного способу її подання. А це вже грубе порушення вимог ст. 22 Конституції України.

«Згідно з дослідженими у судовому засіданні доказами, обвинувачена була ознайомлена працівниками апарату Апеляційного суду Дніпропетровської області під підпис із порядком подання декларації, а також з обов`язком подання декларації, що і сама підтвердила у судовому засіданні. Разом з тим, будучи обізнаною про необхідність подачі декларації, маючи можливість отримати електронний цифровий підпис і подати відповідні декларації, відмовилася від отримання електронного цифрового підпису та не подала декларації за вище зазначені періоди шляхом особистого заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції. А тому суд вважає, що у бездіяльності обвинуваченої наявний прямий умисел», - переконаний Антикорупційний суд.

Що ж стосується небажання обвинуваченої замінювати особистий підпис на цифровий, то Антикорупційний суд з’ясував, що чинне законодавство не покладало такого обов`язку на неї. Електронний цифровий підпис за правовим статусом лише прирівнювався до власноручного підпису з метою використання електронних документів. Адже останні підписати власноручним підписом, який можна було б з відповідною захищеністю та надійністю ідентифікувати, не можливо. В усіх інших сферах Зоя Пономарь не позбавлялась права використовувати власноручний підпис.

Окремою ухвалою суд звільнив від кримінальною відповідальності суддю у відставці Зою Пономарь за епізодом не подачі електронних декларацій за 2015-2016 роки у зв`язку із закінченням термінів давності.

Окрему думку у цій справі висловив суддя Вищого антикорупційного суду Віталій Крикливий. Він вважає, що зібрані та надані стороною обвинувачення докази, не доводять винуватість Зої Пономарь у вчиненні кримінального правопорушення за ст. 366-1 КК України. Суддя додав, що обвинувачена у законним термін надіслала до НАЗК відповідні декларації на паперових носіях. Також суду не надано будь-яких доказів на підтвердження наявності в її діях злочинного умислу та наміру на ухилення від подачі декларації з метою приховування своїх доходів та належного їй майна.

«З огляду на викладене, вважаю, що в діях Зої Пономарь відсутній склад злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України, тому вона підлягає виправданню», – заявив суддя Крикливий.

Наприкінці окремої думки служитель Антикорупційного суду Віталій Крикливий зробив важливу ремарку: «Висловлені в окремій думці доводи про відсутність в діях Зої Пономарь складу інкримінованого їй злочину не є виправданням умисного неподання декларацій особами, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за інших фактичних обставин, а лише констатують відсутність урегульованості на законодавчому рівні питання альтернативи права вибору подачі декларації з урахуванням релігійних або інші переконань особи».