Судова система України істотно змінилася - керівник Проекту ЄС «Підтримка реформ юстиції в Україні» Довідас Віткаускас

В інтерв’ю київському радіо «Новий час» представник Євросоюзу дав високу оцінку організації та проведенню судової реформи в Україні, зауваживши, що процеси в галузі правосуддя на нинішньому етапі дають вагомий привід для оптимізму

За словами Довідаса Віткаускаса, нова система оцінювання суддів в Україні – це день і ніч у порівнянні з тим, що було раніше, коли система була надзвичайно корумпованою, а суддівську посаду можна було купити за гроші.

«Однозначно, такого на сьогоднішній день вже не існує. Створено серйозні важелі, щоб протистояти корупційним рішенням. Один з  таких важелів – це те, що вже немає однієї особи чи організації, яка ухвалює рішення про призначення суддів. Процес зараз складніший. Ним керує Вища кваліфікаційна комісія суддів, яка сама складається з 16 осіб. Їм допомагає Громадська рада доброчесності, яка зараз менш активна, але торік дуже активно надавала матеріали стосовно доброчесності кандидатів у судді. В процесі відбору суддів беруть участь також правоохоронні та податкові органи». Крім того, Вища кваліфікаційна комісія може лише рекомендувати того чи іншого кандидата на підставі результатів оцінювання. А після неї кандидатів перевіряє Вища рада правосуддя, і тільки після неї указ про призначення судді підписує президент», – каже Довідас Віткаускас.

Очолюваний паном Віткаускасом проект Євросоюзу «Підтримка реформ юстиції в Україні» від початку судової реформи надає консультативну та технічну підтримку у впровадженні змін до української системи правосуддя. Також функцією проекту є відстеження процесів, що відбуваються в ході судової реформи.

Довідас Віткаускас добре знає, за що українці не люблять суди, але, поживши кілька років в Україні, не вважає корупцію специфічною рисою саме судової системи: «На захист суддів та їхньої доброчесності треба зауважити, що культурний, так би мовити, аспект виходить далеко за межі судової влади. Схильність вирішувати питання неформально, заплативши гроші, є й у сільському господарстві, і в медицині, і в освіті – суди тут не виняток. І люди, які обвинувачують суддів, мають спочатку замислитись – чи не вони самі є головною причиною появи попиту на корупцію? Можливо, якби не пропонували вони, то й попиту такого б не було? Водночас, судова влада, безперечно має працювати у напрямку посилення відповідальності суддів за порушення професійної етики і тим більше законів – від позбавлення професії і аж до кримінальної відповідальності».   

Судова реформа, з-поміж багатьох змін у системі правосуддя, також передбачає більш жорстку відповідальність суддів за порушення правил професійної етики та більш серйозні проступки. За дисципліною у суддівському корпусі стежить Вища рада правосуддя – саме туди треба скаржитись на непорядних суддів.

Як представника ЄС Довідаса Віткаускаса приємно вразило, що вона складніша, ніж в багатьох країнах старої демократії, і водночас логічна і послідовна. А деякі елементи української судової реформи, каже він, взагалі нове слово у відборі суддів і заслуговують на увагу європейських партнерів:

«Психологічне тестування – ми часто забуваємо, наскільки цікавий інструмент запроваджено у процедуру відбору суддів. За його допомоги можна оцінити ризики з точки зору особистих властивостей характеру кандидата, його моральних якостей. Щось схоже в різних обсягах роблять і у Європі, але зовсім не в такому масштабі і не на такому рівні, як зараз в Україні».

Психологічна перевірка кандидатів у судді передбачає проходження чотирьох тестів, які оцінюють не тільки інтелектуальні здібності, але й схильність, наприклад, до пияцтва, агресивної поведінки та кримінальних вчинків – українцям не треба доводити, наскільки доречна така перевірка кандидатів у нову судову владу країни.