Експерт ЄС: Вершина довіри, якої можна досягнути до судів, – 70-75%. В Україні ця цифра – 5-10%

Довіра людей до судової системи вибудовується десятиліттями, і навіть в країнах старої демократії вона ніколи не буває повною – в інтерв’ю Віталію Портникову на «Радіо Свобода» керівник проекту ЄС «Право-Justice» Довідас Віткаускас розповів про виклики і досягнення української судової реформи

Насамперед представник Євросоюзу застеріг від надто песимістичного сприйняття тих змін, що відбуваються в українському правосудді в останні три роки. Зокрема, він категорично не погодився із твердженням, що реформи не відбулося:

«В управлінських підходах і в реформах завжди існує подвійна дискусія – хто важливіший: людина чи система? Або ж: якщо в системі бодай одне гниле яблуко, то система псується, чи, навпаки, навіть з таких напівгнилих яблук систему можна покращити і навіть зробити більш ефективною? В Україні за останніх 4 роки після Майдану особливий акцент робиться на людському факторі, зокрема на компоненті доброчесності. Це нормально», – вважає Довідас Віткаускас, спираючись на власний досвід уважного стеження за ходом судової реформи в Україні. Продовживши аналогію з гнилими яблуками, він додав, що налагоджена система здатна максимально обмежити негативний ефект від присутності в ній недосконалих елементів.

Принциповими засадами для ефективної та добропорядної судової влади Довідас Віткаускас назвав незалежність суддів та прозору систему підзвітності судів перед суспільством. Саме ці системні елементи впроваджує судова реформа через законодавчий й інституційний захист суддів від впливу політиків та впливових осіб поряд із посиленням дисциплінарної відповідальності суддів за порушення правил професійної етики й законів України.

Разом з тим, каже представник ЄС, очищення судової влади від недоброчесних або неправильно вмотивованих суддів – є одним із пріоритетів реформи, і на цьому шляху вже є помітний прогрес: «Під час відбору до Верховного суду минулого року Вища кваліфікаційна комісія суддів через співбесіди, через психологічне тестування перевіряла мотивацію – чому люди йдуть на цю роботу, і однозначно негативну оцінку отримували ті кандидати у судді, чия мотивація била винятково фінансовою».

На думку пана Віткаускаса також треба уникати надміру радикального підходу до кадрового наповнення судової влади: «Правосуддя саме по собі любить стабільність, передбачуваність, ясність. Якщо ми намагаємося досягнути саме цього, то його неможливо досягнути без досвіду. У зв’язку з перезавантаженням судової влади, реформою сектору правосуддя ідея, яку ми допомагаємо українській владі реалізувати, то це, звісно, не забувати, що людей треба змінювати, необхідна «нова кров», але її обов’язково треба змішувати з досвідом».