Влада Узбекистану не оголосить про смерть Карімова, доки не знайде «зручного» наступника – The Guardian

Якщо преса ненавидить інформаційний вакуум, то диктатури його обожнюють, пише The Guardian.

«За легендою, коли перший імператор Китаю Цинь Шихуанді помер під час подорожі, прем'єр-міністр і старший євнух хитрістю приховували його смерть, аби не допустити бунту і звести на трон зручного їм наступника. Аби приховати сморід, вони додали в імператорську процесію вози з гнилою рибою.

«Можливо, сьогодні в Узбекистані діють такі самі міркування», – пише газета.

The Guardian називає Узбекистан «таємною та авторитарною державою» і не бачить передумов для того, що зі зміною влади життя простих людей там покращиться.

У минулому бувало, що демократично обрані лідери (наприклад, Рузвельт і Черчилль) приховували серйозні проблеми зі здоров'ям. Але в наш час це, ймовірно, неможливо, вважає газета.

У будь-якому випадку, одна річ – прикрасити правду, а інша – стерти відмінності між життям і смертю. Друге можливе (і необхідне) тільки в закритих авторитарних системах. «Все має бути вирішено перш ніж смерть дозволять побачити народу: раптом у нього з'явиться спокуса вимагати хоч якогось права голосу», – пояснює видання.

«Навіть смерть можна відстрочити заради зручності влади; правди не існує, доки її не встановить держава. Ми не можемо навіть з мінімальною упевненістю стверджувати, що Карімов живий (або що він мертвий). Але ми можемо бути впевнені, що у його співгромадян є право знати це», – йдеться в статті.