Сім років трагедії в Одеському будинку профспілок. До чого дійшло слідство

Тема дня
2 травня 2014 року в Одесі під час вуличних протистоянь від вогнепальних поранень загинули 6 протестувальників, ще 42 людини померли внаслідок пожежі в Одеському будинку профспілок - Сім років трагедії в Одеському будинку профспілок. До чого дійшло слідство
2 травня 2014 року в Одесі під час вуличних протистоянь від вогнепальних поранень загинули 6 протестувальників, ще 42 людини померли внаслідок пожежі в Одеському будинку профспілок
фото: twitter

У 2014 році під час масових протистоянь в Одесі загинули 48 людей

Навесні 2014 року Україна могла отримати ще одну «народну республіку» на Півдні України. Не секрет, що план «виходу Малоросії до моря», а також перетворення південних областей в ще одну гарячу точку був додатковим сценарієм для Російської Федерації. Актуальність цього плану для РФ зберігається, на жаль, досі.

Як відомо, 2 травня 2014 року в Одесі під час вуличних протистоянь від вогнепальних поранень загинули 6 протестувальників, ще 42 людини померли внаслідок пожежі в Одеському будинку профспілок. Росія скористалася трагедією на свою користь, представляючи її в ЗМІ як наслідок ставлення українців до росіян і російськомовних. І слід визнати, що це діяло на Донбасі, де проросійські сили готувалися до проведення так званого «референдуму».

На місцевих «антимайданах» людей обробляла пропаганда, агітуючи за «референдум», бо інакше «націоналісти вбиватимуть як в Одесі». Принаймні таке можна було почути в Донецьку перед будівлею Обласної державної адміністрації, свідком чого був «Главком».

«Главком» згадав події семирічної давнини і з’ясував, до чого дійшло розслідування і суди.

Що сталося 2 травня 2014 року

Пізно ввечері 2 травня 2014 року в пожежі у Будинку профспілок в Одесі загинули 42 людини, 250 отримали поранення, здебільшого опіки різного ступеню важкості. Пожежа, яка виникла від кидання коктейлів Молотова, стала наслідком протистояння проукраїнських і проросійських активістів. Місцеві дослідники цієї історії, зокрема журналісти, наполягають, що попри найбільшу кількість загиблих, події у Будинку профспілок не були у центрі уваги того дня. Основне поле битви було на Грецькій площі, звідки патріотичним маршем мали намір рушити футбольні фанати «Чорноморця» і «Металіста».

Але не так сталося, як гадалося. Їх вирішили зустріти, щоб завадити маршу містом проросійські активісти. Через сутички в результаті отриманих вогнепальних поранень загинули 6 людей з обох боків, причому, першими загинули проукраїнські активісти.

Патріоти України, яких була більшість, почали переслідувати проросійських активістів до площі Куликове поле, на якій розташований Одеський будинок профспілок. Рятуючись у будівлі, проросійські активісти фактично опинилися у пасці. Примітно, що до будівлі, яка через закидування коктейлями Молотова зайнялася через 15 хвилин після початку протистояння, не поспішали їхати рятувальники, що пізніше також стало предметом розслідування. Багато проросійських активістів, які перебували у будівлі, загинули у вогні, або задихнулися чадним газом. Дехто загинув, вистрибнувши з верхніх поверхів.

Результат розслідування і доля фігурантів

Насамперед слід зазначити, що є офіційне і незалежне розслідування, які розпочалися одразу після трагічних подій в Одесі. Офіційне проводять Генпрокуратура, МВС і СБУ. Неофіційне – одеські журналісти, які об’єдналися у «Групу 2 травня».

До офіційного розслідування із самого початку було багато запитань як з боку журналістів, так і міжнародної спільноти. Не зникли вони і до сьогодні. Досудове розслідування щодо масових заворушень проводило Головне слідче управління МВС України з 2014 до 2016 років, потім справу передали одеській поліції. Цей факт зазнав критики від Міжнародної консультативної групи Ради Європи, які побачили в таких діях конфлікт інтересів, адже є підозра, що одеська міліція брала участь у цих подіях, тобто займалася зовсім не правоохоронною діяльністю. Розслідуванням дії одеських рятувальників Держслужби з надзвичайних ситуацій займається київська поліція, а дій правоохоронців – Генеральна прокуратура.

Рік тому Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні констатувала відсутність прогресу в розслідуванні подій травня 2014-го, а також у судових процесах. Єдиний прогрес помітили у справі ексначальника управління МВС в Одеській області Петра Луцюка, якого називають головним фігурантом серед правоохоронців у «справі 2 травня».

До травня 2020 року відбулися 25 судових засідань, на яких розглядали роль Петра Луцюка у цих трагічних подіях. Колишнього начальника одеської міліції обвинувачують у зловживанні владою та перевищенні службовими обов’язками. Зокрема, йому закидають те, що не зважаючи на попередження з МВС і СБУ, він відмовився ввести у дію план «Хвиля», аби припинити протистояння. Його справу суд розглядає з 2016 року. Так само як і справу колишнього заступника керівника одеської міліції Дмитра Фучеджі, який нині переховується у Росії.


Проросійськи активісти стріляють у проукраїнських активістів, перебуваючи за спинами працівників міліції. Одеса, 2 травня 2014 року
Проросійськи активісти стріляють у проукраїнських активістів, перебуваючи за спинами працівників міліції. Одеса, 2 травня 2014 року

Окрім Луцюка і Фучеджі, до відповідальності можуть притягти ще трьох правоохоронців. Ще у 2018 році Генпрокуратура передала до суду обвинувальний акт щодо колишніх керівників міського управління міліції, полку патрульної служби і відділу громадської безпеки Одеського управління Головного управління МВС в Одеській області. Мова про Андрія Нетребського, Вадима Книшова і В’ячеслава Ташматова. Їх обвинувачують у службовій бездіяльності і залишанні без допомоги людей, що призвело до загибелі 42 осіб. Що цікаво, справи усіх правоохоронців розглядає Приморський суд Одеси. По жодному з них на сьогодні не винесений вирок.

Як писало одеське видання «Думская», у травні 2020-го співробітники Державного бюро розслідування побували в Одеській області, де цікавилися заступником начальника Головного управління Нацполіції в Одеській області Іваном Іщенком і командиром батальйону поліції особливого призначення (колишній «Беркут») Миколою Паньківим. Ці офіцери у травні 2014-го потрапили на декілька фотографій з центру Одеси, де вони перебували серед проросійських активістів, які будували барикади і застосовували зброю проти проукраїнських активістів. Тоді Іщенко допомагав у роботі Дмитру Фучеджі. Так чи інакше, до пред’явлення обвинувачень не дійшло, з 1 червня 2020 року і до сьогодні Іван Іщенко працює на посаді начальника Головного управління Нацполіції у Вінницькій області.

Серед високопосадовців, яких слідство називає причетними до загибелі людей, можна відмітити й колишнього посадовця Держслужби з надзвичайних ситуацій, «головного пожежника» Одеси Володимира Боделана, який є сином колишнього міського голови Одеси Руслана Боделана, а також Руслана Великого, який був заступником Боделана-молодшого. Боделану закидають неквапливість дій рятувальників під час пожежі, адже перші пожежні машини прибули на місце лише за 40 хвилин після виклику. Що цікаво, навесні минулого року стало відомо, що його було знято з бази міжнародного розшуку Інтерпол. Натомість в Україні він значиться як особа, яку розшукує МВС.

Слідство щодо активістів, фігурантів «справи 2 травня» тривало з травня 2014 року до вересня 2017 року. Спочатку обвинувачення було пред’явлено 29 особам, на лаві підсудних опинилися 22 з них. Однак коли тривав суд, трьом проросійським активістам вдалося втекти до Росії. З тих, що залишилася – більшість «антимайданівці».

Прокуратура вимагала покарання від 8 до 15 років позбавлення волі. 5 з них на момент оголошення вироку перебували у СІЗО, серед них зокрема і громадяни Росії Євген Мефьодов і Максим Сакауов. Та суд усіх 19 осіб визнав невинними, зазначивши неналежну якість зібраних доказів стороною обвинувачення. Після оголошення вироку Євгена Мефьодова і громадянини Україна Сергія Долженкова знову заарештували, обвинувачуючи не тільки в організації безладів, а й посягання на територіальну цілісність України. Відомий адвокат Валентин Рибін, який свого часу захищав російських ГРУшників Александрова і Єрофєєва зазначав, що обвинувачені відсиділи у СІЗО вже 5 років, ще 5 має зарахуватися їм за «законом Савченко». «Тому обидва можуть розраховувати на звільнення, але шляхи до нього можуть бути різні», – казав тоді Рибін. Так і сталося. У серпні 2019 року Центральний райсуд Миколаєва випустив їх під заставу у 154 тис. гривень. Миколаївський суд досі веде слідство.

«Антимайданівець» Денис Яцюк - один з небагатьох, у справі якого суд поставив крапку, виніс обвинувальний вирок – 5 років позбавлення волі, але заочно, оскільки Яцюк перебуває у розшуку. Так само втік лідер одеського «Антимайдану» Антон Давидченко, якого суд засудив до 5 років позбавлення волі за «Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України», причому з випробувальним терміном на 3 роки, чим і скористався засуджений, аби виїхати з України.

Зі складнощами відбуваються судові слухання у справі єдиного проукраїнського активіста - Сергія Ходіяка, якого обвинувачують у вбивці «антимайданівця» Євгена Лосинського на Грецькій площі. Прокуратура впродовж розслідування заявляла про тиск, щонайменше чотири рази змінювався суд розгляду, 13 суддів взяли самовідвід. Примітно, що сам Ходіяк, незважаючи на «важку» статтю, перебуває на волі без запобіжного заходу.


 5 канал Роковини трагедії 2 травня в Одесі
Роковини трагедії 2 травня в Одесі

«Білі плями» трагедії 2 травня. Чи вдасться покарати винних?

Активісти, які були свідкам подій в Одесі, а також незалежні розслідувачі сходяться на думці, що до кінця встановити істину у трагедії не вдасться, відповідно, і покарати організаторів заворушень. Причина – знищення доказів силовиками, а від того неякісно підготовлена і подана доказова база стороною обвинувачення.

«Чому 300 активістів (проросійських) з Куликового поля вирішили напасти на значно більшу кількість проукраїнських активістів? Це таємниця», – розмірковує у документальному фільмі-розслідуванні «2 травня. Без міфів» головний редактор видання «Думская» Олег Константинов. «Чи був допитаний Володимир Немировський, який на момент подій 2 травня 2014 року очолював Одеську ОДА? Скільки співробітників правоохоронних органів і взагалі посадовців було допитано у справі Будинку профспілок?», – риторично запитує член «Групи 2 травня», одеська журналістка Світлана Підпала.

Журналісти нарікають на те, що правоохоронці дуже неохоче діляться інформацією про хід розслідування. Більшість уже навіть не стежать за судовими засіданнями, які відбуваються у справі 2 травня.

Два роки тому, 2 травня 2019 року голова моніторингової місії ООН в Україні Фіона Фрейзер приїхала до Одеси і представила звіт місії про п’ятирічну роботу щодо розслідування травневої трагедії 2014 року. З документу випливає, що слідство у «справі 2 травня» є упередженим, адже переважна більшість її фігурантів – проросійські активісти.

Окрім того, в ООН хотіли би побачити більше розслідувань стосовно як окремих людей, що чинили злочини, так і стосовно дій, які призвели до вбивств через застосування зброї. «Наразі нам відомо про справу щодо тільки одного з можливих правопорушників (Ходіяка)», – зазначила вона. Вже за рік моніторингова місія підтвердила, що «влада не зробила все необхідне для забезпечення невідкладного, незалежного і неупередженого розслідування вбивств і насильницьких смертей, що мали місце 2 травня 2014 року», відзначивши відсутність просування у розслідуванні і судах. «Якщо ми говоримо про 6 вбивств (на Грецькій площі), то по 5 з цих випадків не встановлено навіть підозрюваних осіб», – констатує Фрейзер.

Михайло Глуховський, «Главком»


Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Натисніть «Подобається», щоб читати
Glavcom.ua в Facebook

Я вже читаю Glavcom в Facebook

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies