Підводні камені експорту м’яса та молока

Росія заблокувала експорт м’ясомолочної продукції ряду українських підприємств, надавши випробувальний термін один місяць. Російський ринок є важливим для України, але враховуючи не зовсім дружню позицію Москви, українські підприємства вже були готовими до таких сюрпризів ще з 2006 року. Хоч на європейському ринку нас поки ніхто не чекає, але на сьогодні на внутрішньому ринку тримається висока ціна на свинину, що цілком задовольняє виробників і без експорту до східного сусіда. При цьому російська сторона може дорого заплатити за такі недружні дії. Адже якщо вона відмовиться, наприклад, від українських сирів, що займають третє місце в її імпорті, то ціна на нього різко підскочить, чого перед виборами російській владі зовсім не потрібно.

Про це в прес-центрі «Главкому» розповідали заступник генерального директора Української аграрної конфедерації Олександр Ярославський та виконавчий директор Українського клубу аграрного бізнесу Єлизавета Святківська.

Александр Ярославский: «Если откажутся от импорта украинских сыров, то цены в России на сыры взлетят, что им перед выборами абсолютно не нужно»

Если говорить в общем, то у нас по мясу идет очень четкая тенденция вытеснения импортной продукции отечественной. Серьезными темпами наращивается производство мяса птицы, свиней, что сказывается и на объемах сокращения импорта, и на повышающихся объемах экспорта. За пять месяцев текущего года было экспортировано из Украины 30, 2 тыс.тонн мяса и мясопродуктов, это на 10 тыс. тонн больше, чем в прошлом году. Объемы импортных поставок сократились более чем на 50%: если за 5 месяцев 2010 года было 115 тыс. тон, то сейчас - до 60 тыс. тонн. Причины таких изменений в том, что здесь явно просматривается фактор увеличения внутреннего производства и увеличение цен импортных мясных продуктов, которое в среднем за этот было в пределах от 20 до 25%. Если говорить о ценах экспорта, то его увеличили, в том числе за счет снижения цены. У нас практически по всем продуктам, кроме говядины и мяса птицы, цены снизились по экспорту.

Что касается молочной продукции, то здесь мы снизили объемы экспорта. В молочной отрасли у нас в принципе ситуация критическая. К сожалению, такая тенденция наблюдается уже несколько лет, и особенно проявилась в 2011 году. На сегодняшний день практически отсутствует реальная поддержка мясомолочного сектора, которая существовала ранее, в частности, спецрежим налогообложения. По этому режиму наши производители животноводческой продукции получили в 2010 году 2,4 млрд.грн. В прошлом году за первое полугодие они получили около миллиарда, в этом полугодии практически ни копейки. Такая не очень хорошая ситуация в молочном секторе. Производство молока ежегодно снижается. За 2010 год получено минимальный за последние 55 лет объем производства молока – 11,2 млн. тонн, а в этом году ожидается еще меньше.

Кроме того, есть очень негативная тенденция - вымывание из отрасли молочного скотоводства. Снижается поголовье не только коров, но и коровьего молодняка – молодых телочек, которые заменяют отработанных коров. За 2010 год их количество снизилось на 30%. При снижении поголовья на одну голову из отрасли вымывается около 10 тыс. грн., потому что цена телочки составляет около 14 тыс.грн., а цена отработанной коровы – 4 тыс.грн. В результате, если умножить эту разницу на 100 тысяч снижения поголовья, то ежегодно вымывание из отрасли составляет около миллиарда гривен. Ничего туда не вложив, оттуда забираются такие огромные деньги.

Єлизавета Святківська: «Обсяги експорту яловичини до Росії можуть скоротитися на половину»

В останні кілька років, а по суті з 2006-го, докорінно змінюється структура експорту української м’ясної продукції. Якщо раніше значну його частину складала яловичина, то на сьогодні зростає доля м’яса птиці та свинини. Звичайно, що основним експортним ринком даних видів продукції була Росія, і від того, скільки підприємств має можливість туди експортувати, багато в чому залежали ціни на внутрішньому ринку. Відповідно до оновленого списку, залишилось 7 підприємств, які мають можливість експортувати свої продукти до Росії, та призупинено дозволи для ряду підприємств після останньої перевірки Россільгоспнагляду.

На даний момент якогось принципового впливу на ціни, особливо на яловичину, це рішення ще не має, тому що в основному населення, яке утримує велику рогату худобу, вичікує осіннього періоду. Утримання худоби – це така альтернатива банку: коли потрібні кошти – населення реалізує її. Але, дійсно, те поголів’я, яке утримується в Україні, досягло критичної межі. Хоча щороку здається, що далі вже скорочувати нікуди, ми ще раз бачимо зниження поголів’я. На сьогодні воно становить 5,2 млн. голів, що на 5% менше, ніж на 1 липня минулого року.

Якщо обсяги експорту до Росії скорочуватимуться, то це вплине в подальшому на ціни, тому що рівень наших закупівельних цін на живу худобу залежав, з одного боку, від того, що менша пропозиція, а з іншого - був наявний попит з боку досить платоспроможної Росії. Ціни в Росії значно вищі, підприємства, які працювали з РФ, закуповували худобу на 20-30% дорожче на кілограм живої ваги. Поки що ціни утримуються досить високими, але по суті і торгівлі як такої немає. Ті, хто працював з Росією та сьогодні має таку можливість, продовжують працювати, а ті, хто займався торгівлею на внутрішньому ринку, – переорієнтувалися на виробництво свинини.

Наскільки знизяться закупівельні ціни і ціни для споживачів? Зокрема, яка ситуація із сирами та молочною продукцією?

Єлизавета Святківська: Якщо говорити про яловичу, то принципових підстав для зниження ціни немає, тому що скорочується пропозиція. До кінця літа ті, хто утримує худобу, намагаються її не реалізовувати. Ціна залишатиметься високою, якою вона є сьогодні. Можлива кореляція близько 5% в сторону зниження до вересня, а потім буде більш прогнозована ціна, бо стане зрозумілою ситуація з кормами та з експортом, оскільки для решти підприємств дали місяць для приведення у відповідність до вимог Россільгоспнагляду.

Експортним напрямком м’яса птиці були країни Азії, меншою мірою Росія. Якщо говорити про свинину, то є стабільний попит на внутрішньому ринку, тому й досить високі ціни на цю продукцію. На дані ринки експорт по суті принципово не впливає.

Як розрахували наші експерти, відповідно до останніх змін, на ринку вивільняється десь 8 тисяч тон молока, які перероблялися та експортувалися у вигляді продуктів, що може трошечки вплинути на ціни. Хоча сировини, за судженнями переробників, все одно недостатньо. Швидше за все, суттєвих змін не повинно бути.

Александр Ярославский: У нас период массовой реализации скота на мясо – это декабрь. Думаю, что по говядине будет традиционный рост на 5-7%, по свинине серьезный скачок где-то на 15%. Если полтора месяца назад закупочная цена в живом весе свиней была в пределах 12-13 грн., то сейчас доходит до 20 грн. Естественно, это отобразится на розничных ценах уже после так называемого «мертвого сезона» торговли - лета, и к осени обычно начинается рост цен.

По мясу птицы есть очень четкая зависимость от экспорта: чем он больше, тем выше цены. Объемы производства ежегодно, ежемесячно растут, а в следующем году планируется открытие еще нескольких птицефабрик с серьезным производством.

Митний союз, а фактично Росія, заборонив експорт української м’ясомолочної продукції через те, що вони нібито неякісні, в них надмірний вміст рослинних жирів. Це справді так чи тут замішана політика?

Александр Ярославский: В молочные продукты массового потребления на сегодняшний день добавляют растительные жиры практически все – и поляки, и немцы. Это делается для того, чтобы сыр был более приемлем по цене, ведь если там будет только одно молоко, он будет очень дорогой.

В России достаточно популярными являются украинские сыры. Мне кажется, этот шаг со стороны Таможенного союза, со стороны России, обуславливается лишь тем, чтобы найти какие-то основания для того, чтобы поддержать внутреннего производителя. Они хотят увеличить какие-то импортные пошлины или использовать какие-то нетарифные барьеры для того, чтобы сократить импортные поставки, чтобы цены выросли и их производитель мог выйти на нормальную рентабельность.

Єлизавета Святківська: Уточню, що перевіряли умови виробництва, а це могли бути недоліки, наприклад, у технологічному процесі. Важко сказати, не бачивши документів, але питання не до продукції, тому що крім того, що вона контролюється на підприємстві, контролюється ще й на кордоні. Якщо на кордоні виявляються якісь недоліки, то оперативно приймаються заходи. А тут оглядалися загалом підприємства, серед яких було дуже багато тих, які мають сучасне обладнання і досить високий рівень виробництва. До ряду підприємств були формальні зауваження, до деяких вони могли бути досить суттєвими. Той список був надзвичайно різношерстим: від надзвичайно модернових підприємств до дуже застарілих.

Є інформація, що 50% українського м’яса для ковбас - це обрізки, які в Європі не використовуються. Чи правда, що українці з метою здешевити своє виробництво настільки знизили якість продукції?

Александр Ярославский: На нашем рынке есть сосиски по 20 гривен, и каждому потребителю понятно, что там мяса нет. С другой стороны, есть сосиски более качественные, которые стоят 55-60 гривен. На каждый товар есть свой покупатель. И проблема не в высоких ценах, а в том, что у нас низкие доходы и население не в состоянии покупать и потреблять качественные продукты питания.

Єлизавета Святківська: Взагалі Україна має такі позиції як «сирні продукти» і «сир». Сирний продукт з домішками, і коли ви його експортуєте, то в документах є вичерпна інформація, що це таке. Те саме стосується і яловичини. Хоча за великим рахунком, до Росії експортувалася охолоджена і заморожена яловичина напівтуша. Готових м’ясних виробів там дуже маленький відсоток, тому що український ринок не готовий платити високу ціну за яловичину, а росіяни дещо заможніші. Тому в Україні яловичина не перероблялася, а експортувалася частково до Росії, що давало підтримку цінам.

Якщо говорити про якість, то треба брати конкретну товарну позицію, і дивитися, що саме купувала Росія. На сьогодні низька купівельна спроможність населення дійсно змусила виробників розділити сир і сирний продукт, добросовісний виробник маркує ці товари. Але при цьому будь-яка офіційна продукція в Україні отримала всі перевірки і виробляється за технічними умовами, які затверджені Держспоживстандартом.

Росіяни заблокували 19 українських м'ясо-молочних підприємств. Яку частку вони займають в загальному експорті України?

Єлизавета Святківська: Якщо говорити по яловичині, то близько 50% припадало на компанії, дозвіл для яких призупинено на місяць. Залишилося всього 2-3 компанії, які мають можливість експортувати саму цю продукцію. Відповідно, обсяги експорту яловичини до Росії можуть скоротитися на половину. Основними напрямками по птиці є країни Азії, і тільки частково Росія, тому тут обсяги практично збережуться.

В Росії зараз є своя програма розвитку тваринництва. Чи не вийде так, що через пару років нам не буде куди продавати свою продукцію?

Александр Ярославский: В 2011-м из-за того, что в прошлом году был достаточно низкий урожай, очень серьезно снизилось производство зерновых культур. А зерно - один из самых главных компонентов комбикормов, которые используются для выкармливания свиней и птиц. В России продукция получается дороже, чем у нас, и Украина должна использовать это. Практически весь объем экспортированной свинины (около 5,5 тысяч тонн) ушел в Россию. Возможно, это связано с тем, что в этом сегменте работает какой-то российский капитал, который сам себе обеспечивает рынок сбыта на территории России. А, возможно, действительно в России эти продукты получаются дороже.

В 2010-м - начале 2011-го была очень серьезная проблема в свиноводстве. В прошлом году мы увеличили объем производства на 30%, и это количество не мог потребить рынок, поэтому свиноводы вынуждены были снижать цену. В результате они вышли с отрицательным уровнем рентабельности – «минус» 7,4%. Сейчас идет процесс сокращения поголовья свиней. Восстановление его с учетом ожидаемого хорошего урожая будет не ранее второго квартала 2012 года.

Єлизавета Святківська: Ті 5,5 тисяч тон, які ми вже експортували, були певною підтримкою для цін. Але минулого року ми практично не експортували свинину. Звичайно, експортні ринки це добре, але катастрофічного стану на внутрішньому ринку через те, що ми не можемо експортувати свинину, не буде. Сьогодні на внутрішньому ринку досить високі ціни на свинину (на якісних свиней 20-21 гривня за кілограм живої ваги, у населення значно нижча ціна), тому для виробників свинини внутрішній ринок може бути досить привабливим.

Шукати експортні ринки збуту потрібно, тому що по птахівництву ми вже можемо повністю покривати споживання на внутрішньому ринку, і подальший розвиток можливий за рахунок експорту. По виробництву свинини теж досить швидко можна досягти покриття внутрішнього споживання - були б у населення гроші. Україна повинна експортувати, тому що у нас є великий аграрний потенціал. Але це залежить і від наших домовленостей з сусідами, їх можливостями. Наміри експортувати до ЄС декларуються вже третій рік, але жодне підприємство ще не має дозволу, хоча це теж досить платоспроможний ринок. Тобто, політика уряду мала би бути направлена на допомогу у виході української м’ясної продукції на зовнішні ринки, що б допомогло розвитку галузі.

Чому нашим підприємствам не дають дозволу для експорту продукції до ЄС?

Єлизавета Святківська: Вони не відповідають вимогам Європейського Союзу по виробництву. А якщо запровадити європейські стандарти на українських підприємствах, то наша продукція буде коштувати стільки ж, скільки і в Європі.

Александр Ярославський: Главная проблема для европейцев - это то, что у нас большая часть молока поставляется из хозяйств населения, а там ручное доение. В Европе вообще запрещено реализовывать молоко, которое выдоено вручную.

Чи може сьогоднішні ситуація призвести до появи в Міністерстві аграрної політики структури, яка буде контролювати якість продукції?

Олександр Ярославський: Первыми должны это инициировать именно предприятия, потому что эти все мероприятия требуют очень больших затрат.

Это не первая страшилка, которая применяется относительно нашей животноводческой продукции со стороны России. По сырам Украина, если я не ошибаюсь, на третьем месте по импорту на рынок России. Поэтому если перед выборами вдруг откажутся от импорта украинских сыров, то цены в России на сыры взлетят, что им сейчас абсолютно не нужно.

В які країни експортується наша м'ясомолочна продукція?

Александр Ярославский: Говядина, свинина идет в Россию, птица – в Казахстан. По молочной продукции в основном страны СНГ.

Крім Росії, у інших країн були претензії до української м’ясомолочної продукції?

Александр Ярославський: По растениеводству находили остатки нефти и т.д., но это не касается мяса и молока.

Єлизавета Святківська: Були, наприклад, претензії до сухого молока. Але це одиничні випадки, питання були до окремих партій, якихось забруднювачів, що могли потрапити навіть при транспортуванні.