Ігор Насалик: Можливо, 5-6 тис. людей доведеться селити в наметах

Ігор Насалик: Можливо, 5-6 тис. людей доведеться селити в наметах

Мер Калуша пророкує екологічну катастрофу.

Прикарпатське місто Калуш зараз – в центрі уваги. На місцевому референдумі мешканці міста проголосували за те, щоб вважати його зоною надзвичайної екологічної ситуації. Основні проблеми Калуша пов’язані з наслідками калійного виробництва. Під шахтними виробками вже утворилося 15 воронок, що несуть загрозу жилим домам, які можуть просто просісти. Треба вирішити і проблему місцевого полігону, на якому зараз зберігається третина всіх токсичних відходів країни. Проблеми Калуша можуть відчути не лише місцеві жителі, а й мільйони українців, бо є небезпека прориву дамби і потрапляння забруднених вод у Дністер. Ситуацією нарешті зацікавився Президент, але засідання РНБО щодо ситуації в Калуші, яке мало відбутися сьогодні, перенесено.

Мер Калуша і екс-депутат парламенту Ігор Насалик розповів «Главкому», скільки грошей треба, щоб змінити ситуацію, а також пояснив, чому пішов від Юрія Костенка, але не піде в «Нашу Україну» та згадав Ігоря Бакая.

У вашому місті - цілий букет екологічних проблем. Які з них є найбільш небезпечними, загрожують тяжкими наслідками вже найближчим часом?

Зараз сховище, що залишилося від калійного виробництва, наповнене розсолом. На сьогоднішній день допустимі норми перевищені вже на 100 тисяч тонн. Якщо будуть додаткові паводки, дамбу прорве, і цього ніхто відтягнути не може. В результаті засолення водоносних потоків практично всі, хто споживає воду із приток річки Дністер, не зможуть її споживати. І це стосується не тільки території України, а й території Молдови.

Величезна проблема пов’язана із законсервованими шахтними рудниками. Після того, як прийшла повінь, почалося розмивання і утворилися провали діаметром 30 – 50 м. Якщо враховувати, що над цими шахтними виробками проживає близько 5 тисяч людей, результати можна спрогнозувати: людина п’є чай або лягла спати – і впала з висоти 25 метрів.

Також на території міста зосереджені відходи хімічного виробництва, які були захоронені 30 років тому, – близько 11,5 тисяч тонн. За даними міністерства охорони здоров’я, гексахлорбензол, що входить до їхього складу, належить до 12 найтоксичніших речовин, які знає світ. Проби, які зробило МНС, показують наявність гексахлорбензолу вже за межами захоронення. Це означає, що ємкості, у яких ця речовина знаходиться, вже не витримують її.

Кожна з цих проблем може привести до непрогнозованих наслідків.

Скільки конкретно грошей треба, щоб виправити ситуацію?

Міністерство економіки прорахувало, що для того, щоб запустити один Домбровський кар’єр (у ньому близько 32 млн. кубічних метрів калійної солі, що залишилися з часів роботи закритого заводу хімзаводу, і є загроза потрапляння її в Дністер – Ред.), треба 3,5 мільярди гривень. І стільки ж, щоб його закрити. А оскільки Україна не має своїх калійних добрив, то кошти, мабуть, будуть виділені саме на те, щоб запустити завод, і вирішити разом екологічну проблему і проблему виробництва.

Кабмін скаже, що таких грошей нема. На які мінімальні суми ви розраховуєте?

Нехай хоча б віддадуть кошти, що винні місту – 40 мільйонів. Я готовий вже з цих коштів розпочати роботи. Я до речі, за 4 роки збільшив бюджет міста в 4 рази: починав з 50 мільйонів, закінчив – 200.

І гроші на референдум у вас знайшлись.

Референдум обійшовся всього в 21 тисячу гривень.

Що практично дасть вам статус зони екологічної небезпеки?

У нас просто немає ресурсів, аби гарантувати безпеку людей. Треба відселити більше 5–6 тисяч мешканців міста. Якщо фінансування не буде, може, доведеться в наметах їх розміщувати. Бо ніхто не може сказати, коли жилі будинки підуть під землю. І таких зон – десятки гектарів. Ми хочемо побудувати новий мікрорайон і переселити туди людей. А на старих місцях висадимо зелені насадження.

У нас за два роки утворилося 14 воронок, а після повені вони стали утворюватися з великою швидкістю. Це тільки по одному об’єкту – шахтних рудниках. А щодо засолення води, яке може піти по всій Україні, звичайно, ніяких моїх повноважень не вистачить, щоб цю проблему зняти.

Як позначиться на вирішенні проблеми Калуша те, що зараз країна перебуває в виборній лихоманці?

Я скажу словами глави МНС Шандри: «На кожну гривню, вкладену до катастрофи, після катастрофи треба вносити тисячу». Я знаю, як в Росії реагують, коли трапляється катастрофа і гине хоч три людини. А тут є загроза не тільки позбавити десять мільйонів людей споживання води, але й людських жертв.

Попереду місцеві вибори. Вашу кандидатуру називають серед потенційних мерів Івано-Франківська.

Я не готовий давати такі відповіді, як інші, за півроку до виборів. Економічна ситуація Івано-Франківська – це економічна ситуація Калуша 2006 року – найтяжча у фінансовому стані. У мене стоїть на рахунку близько 5 мільйонів гривень, а Франківськ просить: дайте нам зарплату. Калуш видає «тринадцяту зарплату» вчителям і лікарям – Івано-Франківськ має збанкрутілі комунальні підприємства. Калуш в усіх будинках ставить пластикові вікна в під’їздах, і коли були морози – ніхто не змерз, а у Франківську вся вода замерзла. Калуш відкриває басейни, закуповує медичну апаратуру, якої немає на Західній Україні, – Івано-Франківськ вводить «благодійні внески».

Тобто вам таке «щастя» не потрібне?

Мер повинен розуміти, що його місто – це важкий хрест, який треба нести, а не статус. Зараз мер Франківська Виктор Анушкевичус розказує про свою політичну діяльність… Коли я «взяв» УНП, там було 196 чоловік, в 2006 році я передав йому 8,5 тисяч членів партії. Я зійшов з посади голови організації партії тому, що не вірив в Костенка як президента, і сказав, що не буду агітувати за те, у що я не вірю. В результаті Костенко набрав менше, ніж Вася Противсіх.

Та ні, побільше.

Десь біля того. Чи в 10 разів менше, ніж комуніст.

І яким ви бачите власне партійне майбутнє після розриву з УНП?

Якщо Ющенко буде йти на вибори, я його підтримаю. Навіть не входячи в депутати Верховної Ради.

В «Нашу Україну» не підете?

В цю «Нашу Україну»? А хто там залишився? Там є кілька нормальних людей, а інше… Я ще в 2003-му казав, що якщо поруч з Ющенком будуть жванії, мартиненки та «іже з ними», це все може погано закінчитись. Хіба мій прогноз не справдився? Мене в «Нашу Україну» не звали, бо я досить самостійна людина, і, на відміну від депутатів, підпорядковуюсь тільки громаді і нікому більше.

Свого часу, коли ви були в парламенті, ви вийшли з НДП, і створили окрему групу «Відродження регіонів»…

Туди входив КУН, Аграрна партія і Регіони. Це була широка група, і якби Волков її не «підсадив», оголосивши, що вона йде на вибори разом із соцдеками… Це була група, що об’єднала Схід і Захід, там були всі від Табачника до представників КУН.

Створення такої групи було можливим за мажоритарної системи. Ви за повернення мажоритарки?

Ні, це буде крок назад. Але поки ми не введемо відкриті списки, ми ніколи не будемо мати Верховної Ради як публічного і законодавчого органу. Зараз краще бути мером, в якого 94 % підтримки населення, ніж депутатом Ради з 94 % недовіри.

Вашу фігуру пов’язують з такою неоднозначною постаттю як колишній голова Держуправління справами Ігор Бакай. Ви спілкуєтесь зараз із ним?

Не спілкуюсь. Колись, коли він був головою НАК «Нафтогаз України» і очолював профільний комітет, ми були зобов’язані спілкуватися. Більше того, ми навіть товаришували, багато його поглядів я не розділяв, але деякі підтримував. Зокрема, туркменську програму, яку він вів, – розрахунок товарами.

30 травня відбудуться місцеві вибори. Які тенденції, на ваш погляд, на них проявляться?

Не будуть домінувати політичні партії – ні «Наша Україна», ні БЮТ, ні Регіони. Я впевнений, що в Калуші вони не переможуть. Буде дуже багато місцевих блоків, які матимуть більшість. Хай Тимошенко зараз набрала більшість на президентських виборах, на парламентських все буде інакше.

Як будуватимуться надалі стосунки місцевих еліт з центральною владою?

Ми і зараз досить незалежні від неї. За великим рахунком, чим міський голова зобов’язаний прем’єру чи Президенту?

Тимошенко, до речі обіцяє надати місцевим радам ще більшу самостійність, децентралізувавши бюджети.

Вони і так децентралізовані. Ну, видадуть селу тисячу гривень, якщо буде загальний розподіл, що воно з ними зробить? Нічого. Так само вирішили, що директори шкіл будуть самі розподіляти кошти. Хоча, за розрахунками, тих коштів, що надходять з Мінфіну до школи, не вистачає на заробітну плату. Що директор школи ділити? В нього не передбачено жодної гривні для покращення матеріальної бази.

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: