На що чекати провізорам та їхнім клієнтам?
Законопроект №8591 тільки запланований до розгляду у профільному комітеті, але вже наробив чимало галасу. Кожен клієнт аптек вже міг помітити тривожні повідомлення на дверях цих закладів про фармацевтичний апокаліпсис: чи то самі аптеки закриються, чи то придбати у них звичні медичні засоби буде неможливо.
Чим же викликаний такий переполох?
Законопроект № 8591 передбачає зміни до Закону «Про лікарські засоби» щодо забезпечення економічної конкуренції та захисту прав пацієнтів під час роздрібної торгівлі лікарськими засобами.
Ініціатори законопроекту стверджують, що він скерований на зниження цін на ліки та на підвищення якості аптечних послуг. Провізори ж б’ють на сполох: мовляв, через такі новації ціни на ліки підвищаться, а десятки тисяч фармацевтів залишаться без роботи.
Ініціаторами законопроекту стала низка народних депутатів, більшість яких входять до парламентського комітету з питань охорони здоров’я: голова комітету Ольга Богомолець, її заступники Олег Мусій, Ірина Сисоєнко та інші. Тоді як у Міністерстві охорони здоров’я, очільниця якого Уляна Супрун – одвічна опонентка Богомолець, підтримали законопроект після кількох правок.
Що ж передбачає скандальний документ?
Скоротити кількість аптек
Народні депутати пропонують такі правила: в одному регіоні одна компанія зможе відкрити не більше восьми аптек. У варіанті законопроекту, розміщеному на сайті Ради, містяться обмеження: юридичні особи можуть мати чотири аптеки у мережі. ФОП – тільки один аптечний заклад. Послаблення є лише для «… юридичних осіб, що провадять господарську діяльність з виробництва лікарських засобів в умовах аптеки або діяльність, пов’язану з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, яким дозволяється мати вісім аптек включно з їхніми структурними підрозділами)».
В Аптечній професійній асоціації (АПАУ) достеменно не знають: чи розповсюджуватимуться ці правила на вже наявні аптеки, чи торкнуться лише новачків на ринку. Однак про всяк випадок там забили на сполох: мовляв, не можна просто відібрати і заборонити.
Тим часом у депутатів є інші залізні аргументи. «За оцінкою Антимонопольного комітету, у 2015-2016 роках у фармсекторі спостерігається концентрація ринкової влади в руках найбільших операторів ринку, які повністю встановлюють правила гри та перешкоджають розвитку конкуренції... Аптечні мережі можуть обмежувати вибір споживача тими лікарськими засобами, доходність від реалізації яких найбільша», – йдеться у пояснювальній записці.
Учасники ринку не погоджуються із законодавцями. На їхню думку, нововведення не вирішать питання високих цін на медикаменти, ба більше – створять нові проблеми.
Закриття аптек призведе до відсутності конкуренції, а отже, до маніпуляцій із вартістю ліків. «Сьогодні на території України діє велика кількість аптечних установ, які конкурують між собою, також і через встановлення кращої ціни для споживачів. Середня роздрібна націнка на ліки становить 19% по країні, вона постійно знижується. А за відсутності конкуренції аптеки зможуть маніпулювати вартістю, збільшуючи її в рази», - переконує «Главком» директор АПАУ Володимир Руденко.
По-друге, за даними АПАУ, у результаті скорочення кількості аптек можуть втратити роботу близько 40 тис. фармацевтів.
По-третє, лобісти аптечних мереж лякають, що через їхнє скорочення прилавки можуть спорожніти. «Якщо у власника, наприклад, вчора було сто аптек, а завтра він має залишити тільки чотири чи вісім, то відповідно, у нього в сотні разів зменшуються оборотні ресурси, він не має можливості здійснювати закупки, і тому вимушений працювати або під якісь гарантії, або під проценти. А коли відбувається перерозподіл ринку, то ніхто ні під які гарантії не відпускає», – переймається голова АПАУ.
500 метрів до найближчої аптеки
Законотворці встановили і територіальні обмеження: одна аптека на 500 метрів. Депутати вважають, що такі норми зможуть подолати монопольний стан великих аптечних мереж, які штучно підвищують ціни на ліки.
«Моделюємо ситуацію: сьогодні біля одного базару в райцентрі працює чотири аптеки. Вони можуть розміщуватися на відстані у 50-100-200 метрів. Яким чином і хто має визначати, які з цих аптек закриють? І як ці 500 міряти? Вздовж перехрестя, впоперек перехрестя, по якійсь мапі? Цього всього в законі не прописано», – бідкається Руденко.
На думку представників АПАУ, такі зміни до закону ускладнять доступ до ліків людям літнього віку та з обмеженими можливостями. «Під час визначення відстані «від аптеки до аптеки» слід виходити з норм пішої доступності фізично і соціально-економічної обґрунтованої, з урахуванням транспортних витрат, можливостей пацієнтів та необхідності якомога швидше придбати потрібні ліки», – зазначив Руденко.
У законотворців дещо інша позиція: вони вважають відстань у півкілометра оптимальною. «Конкретна та раціональна відстань у 500 метрів враховує інтереси маломобільних груп населення та громадян похилого віку, а також інтереси пацієнтів лікувально-профілактичних закладів», – йдеться у пояснювальній записці до законопроекту.
Виробляти ліки, заборонити памперси
Законотворці переконують, що своїм проектом намагаються вирішити й інші проблеми фармринку. «По-перше, це недоступність знеболювальних препаратів, які містять підконтрольні речовини (наркотичні, - «Главком»), оскільки в Україні, на відміну від Польщі та інших країн Євросоюзу, лише кілька відсотків аптек мають ліцензію на реалізацію таких засобів. По-друге, це тенденція до скорочення аптечного виробництва – абсолютна більшість аптек відмовилась від цього на користь суто комерції», – йдеться у пояснювальній записці. Депутати пропонують всіляко сприяти виготовленню лікарських засобів в умовах аптеки, а також надати юрособам можливість здійснювати торгівлю підконтрольними речовинами через більшу кількість аптек.
Разом із тим, депутати хочуть заборонити аптекам торгувати усім, крім ліків. Тобто памперси, бинти, шприци, йод та зеленка мають продаватись у магазинах. Логіка така: аптека має продавати медпрепарати, нема чого наживатися на інших товарах.
В АПАУ на це дивляться інакше. «Якщо у вас підскочив тиск, то для вас засобом першої необхідності є лікарський препарат для зниження тиску. Якщо ви порізали палець, то вам насамперед необхідні йод та бинт. Якщо ви діабетик, то може знадобитися шприц», – пояснює Руденко. Хоча практика західних країн говорить про інше. Там засоби від горла чи головного болю, вітаміни чи біодобавки – стоять на полицях звичайних маркетів.
Прибрати рекламу
Ще один момент: аптекам можуть заборонити рекламу медпрепаратів: листівки, наклейки і специфічну розкладку на вітринах. В АПАУ і тут переконують: маркетингові послуги працюють у всьому світі, у кожній країні – свої правила. «Цей вид діяльності використовується у всіх видах ритейлу», – підкреслюють у АПАУ і додають: сьогодні Антимонопольний комітет зобов’язав МОЗ розробити правила маркетингових послуг в аптеках. «Нагадаю, за маркетингові послуги виробники сплачують ще 20% ПДВ у казну держави», – зазначили в Асоціації.
Втім обурені аптекарі «забувають» про важливий для покупців момент: маркетинг у аптеці – це не листівки, а й «дружня рекомендація» провізора, який завжди порадить придбати продукцію конкретного виробника з ремаркою «це – найкраще!». Для прикладу, аспірин можна купити і за 30 грн, і за 80, і навіть за 100. Звісно, вам порадять взяти таблетки дорожчі та іноземного виробника, а не дешевий вітчизняний аналог.
Крім того, за логікою законодавців, заборона маркетингових прийомів дозволить суттєво знизити ціну на ліки. Тим часом низка аптекарів вже заявили, що з першого січня 2019 року повністю відмовляються від надання маркетингових послуг. Під відповідною заявою підписалися 14 учасників аптечного ритейлу, АПАУ запрошує усіх учасників цього ринку долучатися.
«Адекватно повинна знизитися і собівартість лікарських засобів. Наприклад, раніше у неї вкладалось 20% за маркетингові послуги. Побачимо, яка буде реакція виробників. Деяких з них я знаю, і подивлюсь, чи справді вони знизять», – сказав Руденко. Він також зауважив, що рекламу медпрепаратів в аптеках ініціюють не провізори, а самі виробники.
Фармацевтична освіта
Депутати також наполягають на підвищенні соціальної відповідальності аптекарів, а відтак хочуть запровадити іще одну вимогу: для власників аптек необхідно мати фармацевтичну освіту. «У діяльності аптек першочерговою є соціальна, а не комерційна функція – захист здоров’я та життя людини, захист прав пацієнта. Необхідно, щоб засновники аптек були професійними учасниками фармацевтичної діяльності, тобто повною мірою забезпечувалася професійність управління аптекою, адже остання є закладом охорони здоров’я, а не звичайним об’єктом роздрібної торгівлі», – йдеться у пояснювальній записці.
Проти цієї вимоги аптекарі, якщо і заперечують, то не гучно. Це, звичайно, не полегшує життя власникам цього бізнесу, водночас певна логіка у тому є. В АПАУ очікують, що ця норма не впаде як сніг на голови власників аптек, і нардепи передбачать певний перехідний період. Тобто власникам аптек дадуть час, що б ті здобули потрібну освіту.
Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0