Антикорупційний суд призначив міському голові заставу в 1 млн грн
Після краху партії «Самопоміч» на парламентських виборах, неприємності почалися у її лідера – мера Львова Андрія Садового. Сьогодні Вищий антикорупційний суд обирав йому запобіжний захід – прокуратура вимагала застави в 50 млн грн, але вона була знижена до куди більш прийнятного одного мільйону. Також суд зобов'язав очільника міста прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою. Садовий має повідомляти про зміну місця проживання чи місця роботи, а також утриматись від спілкування з іншими фігурантами справи щодо обставин провадження. При цьому суд відмовився зобов'язати Садового здати закордонний паспорт.
У чому ж звинувачують одного з найвідоміших міських голів?
Раніше Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила про підозру Садовому та іншим посадовим особам Львівської міськради. Їх звинувачують у зловживаннях під час операцій із земельними ділянками, що розташовані на території Рясне-Руської сільської ради Львівської області, які нібито привели до збитків громадянам та державі на суму понад 93,5 млн гривень. Де сільрада, а де Львівська міськрада під орудою Садового – це інше питання, до якого ми ще повернемось.
За повідомленням САП, ще у 2015 році до правоохоронних органів звернулись понад 60 громадян із заявами про незаконне відчуження їхньої землі. Під час розслідування цих фактів було встановлено, що 23,5 га земель були продані посадовими особами Львівської міськради з порушенням вимог чинного законодавства без аукціону за заниженою вартістю як землі промисловості. Посадовцям інкриміновано вчинення корупційного злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (організація зловживання та зловживання владою або службовим становищем). Ця стаття передбачає від трьох до шести років позбавлення волі.
Садовий першим повідомив про вручення йому підозри, і нагадав, що справа стосується залучення під цю землю інвестора – голландської компанії СТР, яка мала на «полі, де корови паслися», збудувати індустріальний парк. Ця компанія спочатку отримала ділянку в оренду, а потім викупила її у міста. Проте з тих пір роботи так і не розпочалися через судову тяганину.
Справа ця не нова – її розслідування ініціювала ще Генпрокуратура на чолі з Юрієм Луценком. У листопаді 2016 року силовики вже проводили з цього приводу обшуки у львівській Ратуші. Тоді Луценко в своєму «фейсбуці» пояснював ці дії так: «У вересні 2015 року Львівською міськрадою одному із суб'єктів господарювання було надано в оренду земельну ділянку площею 23 га, нормативно-грошова оцінка якої склала 140 млн грн. Вже через три місяці (у грудні того ж року) землю за особистим підписом голови міськради продали за ціною 52 млн грн, що на 88 млн менше її оцінки».
У міськраді такі звинувачення відкинули, зазначивши, що зазвичай автоматична нормативно-грошова оцінка значно перевищує експертну, яку проводила спеціальна сертифікована компанія. А Садовий додав, що місто пішло назустріч інвестору, який обіцяв створити три тисячі робочих місць.
Ситуацію ускладнили проблеми з належністю згаданої ділянки через невизначеність меж міста Львів та села Рясне-Руське. Ці гектари були спірними і фактично міськрада продала землю, яку селяни вважали своєю. Більш того, САП стверджує, що ця земля не тільки не належить територіальній громаді Львова, а ще є землею сільськогосподарського призначення. Тобто її взагалі не можна було продавати. Садовий в свою чергу посилається на рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду, згідно з яким ділянка належить до меж Львова. Щоправда, це рішення з’явилося лише в 2019 році.
Саме через таку заплутаність та нагромадження різних факторів деякі юристи вважають, що справа здується. Якщо ці землі, як стверджує САП, не належали міськраді, то як вона могла їх продати за заниженою вартістю, у чому звинувачують посадовців? Тим більше якщо вони взагалі не підлягали продажу як сільськогосподарські.
Захист Садового особливо напирав на його авторитет, заслуги перед суспільством та навіть сімейний стан (п’ятеро дітей, в тому числі, неповнолітні). Підтримати мера Львова на суд прийшли не тільки соратники з «Самопомочі», але й київський міський голова Віталій Кличко, усі вони зголосилися взяти його на поруки.
Сам Садовий під час свого виступу в суді просив вибачення у компанії-інвестора, яка сплатила в бюджет міста більше 50 млн грн, але так і не змогла почати роботу, та називав це ударом по репутації України та її інвестиційному клімату.
Якщо з минулою владою Садовий був у клінчі і вона періодично влаштовувала йому різного роду проблеми (сміттєву, і, власне, вищеописану також), то Зеленського львівський мер майже не критикував, а на під час виборів навіть нахвалював, зокрема у розмові з «Главкомом». Але це не допомогло, і міський голова Львова пішов за компанією з багатьма «старими політиками», якими зайнялася нова влада, що анонсувала під час виборів масові «посадки». Тиск на Садового можна також пояснювати майбутніми місцевими виборами – багаторічний мер «українського П’ємонту» у тому ж інтерв’ю «Главкому» нібито й зарікався іти на наступний термін, але тепер схиляється до того, щоб ці обіцянки відкорегувати.
До речі, у ці ж дні Печерський суд зобов’язав прокуратуру завести ще одну справу проти Садового – цього разу за позовом одіозного нардепа від «Опозиційної платформи «За життя» Віктора Медведчука. Останньому не сподобався заклик львівського мера річної давнини обміняти українських полонених в Росії саме на кума Путіна. Але це інша історія – за такий піар Садовий мав би Медведчуку добряче виставитись.
Павло Вуєць, «Главком»
Коментарі — 0