Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Андрій Садовий: «Самопоміч» - найбільш ризикований проект в моєму житті

    • Павло Вуєць Михайло Глуховський Станіслав Груздєв
    • Розсилка
    <img src="/ftp_upload/images/sadovyy_2019.jpg" alt="Андрій Садовий" width="" height="" itemprop="image" /> - Андрій Садовий: «Самопоміч» - найбільш ризикований проект в моєму житті
    Андрій Садовий

    «Місто платить мільйон гривень у день за те, щоб Львів був у безпеці»

    Одна з небагатьох парламентських партій – «Самопоміч» – переживає не кращі часи. Поточні рейтинги, якщо їм вірити, демонструють, що політична сила львівського мера не потрапляє до наступного парламенту. У партії пояснюють таке різке падіння підтримки підступами ворогів, зокрема, «спровокованою Банковою сміттєвою кризою». Попри усі негаразди сам Садовий висунувся в президенти, хоча у нього були (і залишаються) інші варіанти – наприклад, об’єднуватися з іншими силами та підтримувати єдиного кандидата. Між «Самопоміччю» та «ДемАльянсом» навіть була підписана угода, що до 28 лютого вони підтримають найрейтинговішого висуванця від чотирьох політсил (окрім цих двох, ще «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка та політична ініціатива Святослава Вакарчука, але останній вже відмовився від балотування). В угоді зазначено, що сторони визначать найбільш достойного кандидата за результатами дослідження, проведеного разом з провідними соціологічними кампаніями.

    Якщо ще минулого року рейтинги Садового та Гриценка були приблизно співставні, то зараз Анатолій Степанович – очевидний фаворит в цій парі, і виходячи з цієї логіки, єдиним кандидатом мав би стати саме він. Проте такий варіант означав би остаточні похорони «Самопомочі», а до них Садовий не готовий. Тому він відверто дає задню і знімати свою кандидатуру на чиюсь користь не бажає. Хоча наразі президентський рейтинг Садового бовтається в районі позначки 2–3% і не дуже зрозуміло, за рахунок чого мер Львова, який перебрався до столиці на час виборчої кампанії, збирається ламати ситуацію.

    Очевидно, що справжня ціль Садового і його команди – через президентську кампанію підготуватись до парламентських виборів і реанімувати «Самопоміч», що за останні роки розгубила шарм партії «нових облич». Так, вже відомо, що цієї п’ятниці лідер партії проведе дебати, де його опонентом буде той самий «однодумець» Гриценко.

    Садовий провів «Главкому» екскурсію своїм не надто людним штабом на Подолі та розповів, як він бачить об’єднання опозиції, навіщо йому альянс з нерейтинговим «ДемАльянсом» і навіщо він дражнив Юлію Тимошенко, закликаючи її знятися з виборів на свою користь.

    «Як ви собі уявляєте , що «Самопоміч» не має свого кандидата на виборах президента?»

    Днями ви заявили про можливість об’єднання на парламентських виборах з «Громадянською позицією», «Силою людей» та Святославом Вакарчуком. Вибачте, але це сприймається вже як просто балачки. На якому етапі зараз цей процес об’єднання?

    Я йду на парламентські вибори і системно проводжу зустрічі з партіями «Сила людей», «Демократичний альянс», з Вакарчуком ми пересікаємося, і з Гриценком про це говоримо. Я розумію, що це не простий формат, але я вважаю, що він має право на життя.

    Анатолій Гриценко скаржився, що ваш телеканал його тролить.

    На «24 канал» скаржаться всі. Вчора Олег Ляшко мені істерику закатував, Юлія Тимошенко, Петро Порошенко і Володимир Гройсман ображаються. Але ви ж працюєте журналістами не перший рік. Якщо ви знайдете хоча б один факт того, що Садовий просив когось з журналістів під якимось ракурсом щось подати, то, будь ласка, робіть це публічним.

    Ще кілька місяців тому ЗМІ писали про можливість об’єднання вас із командою Анатолія Гриценка на президентських виборах. Але мости, схоже, вже спалені. Що змінилося?

    Президент може бути тільки один. Ми не Швейцарія, де кожного року обирається нова особа. Парламентська кампанія уможливлює об’єднавчий процес для того, щоб бути хедлайнером і на наступних виборах фактично взяти більшість в парламенті. Ось така мета стоїть. А стосовно виборів президента, то я оголосив свій намір йти на вибори, «Самопоміч» мене підтримала. Тож я маю намір йти і перемагати. Але я толерантно спілкуюся зі всіма, хто має демократичні погляди. Я переконаний, що наше дебатування з Анатолієм Степановичем приверне увагу і збільшить наше поле підтримки. В цивілізованому світі важливі дебати, щоб ми побачили у кого яка команда, де ми в поглядах маємо однакові думки, де є якісь розбіжності.

    Але як показує досвід Ющенка і Тимошенко, об’єднання може принести перемогу на президентських виборах.

    По-перше, я маю зобов’язання перед колегами, які мене висували. По-друге, я переконаний, що можу зробити багато для країни. Звичайно, я слухаю всіх, але приймаю рішення самостійно. Ви яку думку від мене хочете почути? Що хтось на чиюсь користь має знятися?

    Саме так.

    Тобто почалися вибори, минув тиждень часу з початку кампанії. І ви без дебатів пропонуєте знятися? Що це за тоталітарний підхід? У нас одна з найрозвинутіших партій в Україні з чіткою структурою і ідеологією. Як ви собі уявляєте, що «Самопоміч» не має свого кандидата на виборах президента? Можливо, Петро Олексійович і його брати по цеху цього хотіли би, але люди, які представляють демократичний спектр, хотіли б мати свого президента…

    Ви задоволені тим, як зараз іде ваша кампанія?

    Я взагалі дуже самокритичний. Звичайно, що є брак ресурсів. У нас немає тих коштів, як у деяких кандидатів, які в принципі не мають обмежень. Ми за 10 гривень маємо робити те, що вони роблять за 10 тисяч. Ми маємо бути постійно креативними.

    Державне фінансування, яке отримує «Самопоміч», ви не можете використовувати на кампанію?

    Ні, не маю права. Лише кошти з виборчого фонду, який наповнюють прихильники і друзі.

    Хто ваш найбільший донор?

    Перших 200 тис. грн я поклав з наших з Катериною сімейних коштів. Серед переліку колег, які наповнюють цей фонд ви побачите прізвище керівника виконкому партії Олега Лаврика,  народних депутатів Левка Підлісецького, Тетяни Острікової, там буде багато відомих вам прізвищ. Деякі вам можуть бути невідомі, але з кожним з них ви зможете поспілкуватися у разі потреби. Сума і прізвище людини, яка внесла кошти, будуть публічно озвучені.

    Скільки коштує ваша кампанія?

    Закінчаться вибори і ми зробимо звіт. Можна буде зробити проміжний звіт. До речі, це цікава ідея – давайте, ми станом на середину лютого підіб’ємо суму зібраних коштів і куди вони пішли.

    Ви, як бізнесмен, можете оцінити скільки грошей треба для перемоги якої ви прагнете?

    Я не є бізнесменом, оскільки припинив займатися підприємницькою діяльністю у 2005 році. Бізнес і політика – дуже різні стилі мислення. Це трагедія нашої держави, що ідучи в політику, багато колег лишаються бізнесменами.

    Які політтехнологи зараз працюють у вашій команді?

    З нами ніколи не працювали ніякі технологи. Ми самі працюємо.

    Хто тоді вигадує гасла і дизайни білбордів?

    Це затверджує політрада.



    Гасла «Наступний», «Наступ» на білбордах – ідея не технологів?

    А я що, на вашу думку, не є креативною людиною? Я вам скажу хто фіналізував це рішення: і Оксана Сироїд, і Єгор Соболєв, і Олег Березюк, і Остап Процик, і Олег Лаврик, ще кілька моїх друзів з львівського середовища. Ми спільно креативили, спільно виходили на це слово, хоча було багато слів, багато варіантів. Насправді у нас все дуже просто і я б сказав навіть примітивно. Це – як картини Марії Примаченко, примітивні, але геніальні.

    «Ми з Зеленським сиділи на балконі, говорили про життя…»

    Що вам дало об’єднання з «Демократичним альянсом» з їх 1% рейтингу?

    Вони класні, не займаються корупцією, великі мрійники. Я би дуже хотів, щоб вони були присутні у владі. Якщо вони свою енергію будуть витрачати, маючи можливість працювати на державу, вони зроблять багато добрих справ.

    Але ж «ДемАльянс» розколовся, по суті. «Єврооптимісти» з БПП не доєднались до вашої підтримки.

    Наскільки мені відомо, Мустафа Найєм говорив, що він за об’єднавчий процес, але не говорив, що когось персонально підтримує. Народні депутати – це вже люди найвищого калібру. Дуже часто вони вважають, що об’єднання має відбуватися навколо них. А Василь Гацько (лідер «ДемАльянсу», - «Главком») будує системну, якісну партію. Це партія, яка не має якихось великих фінансових ресурсів, але я знайомий з багатьма чесними і відповідальними людьми в «ДемАльянсі» в областях і вони викликають у мене повагу. Тому об’єднання з ними нам є милим, бо ми дуже близькі, навіть спільно брали участь в засіданні Європейської народної партії. Василь Гацько давно сповідує християнську ідеологію, так само як і «Самопоміч».

    А чому ви не закликаєте до об’єднання Зеленського з його великим рейтингом?

    Я маю дуже прихильне до нього ставлення. Він не крав гроші, а заробив своїм інтелектом ті статки, які має. Це дуже креативний чоловік, досвідчений, дуже цікаво веде кампанію, використовуючи тенденцію сьогоднішнього часу. Це ще колись Лі Куан Ю (перший прем'єр-міністр Республіки Сінгапур, один з творців сінгапурського «економічного дива» – «Главком») говорив: якщо ви будуєте демократію, а дохід на одного громадянина є меншим, ніж $5 тисяч на місяць, то ви будете обирати до влади аферистів і артистів. Такі закони жанру. Мені буде цікаво побачити команду Зеленського, хто там є. Наскільки я знаю, він з багатьма відомими економістами проводив зустрічі, консультувався. Кожна людина має свій шанс у житті. Якщо він хоче присвятити наступні роки свого життя служінню державі, я буду це тільки вітати.

    Я насправді мав з ним лише недовге спілкування – він приїжджав до Львова кілька місяців тому і ми на балконі в Ратуші сиділи, говорили про життя, про мистецтво. Про політику багато не говорили, це була така філософська дискусія.

    Так може тепер вже слід поговорити більше, після того, як він висунувся?

    Думаю, така розмова була б цікавою. Просто якщо для мене політичне життя є більш зрозумілим і я бачу білі і темні його сторони, то для нього це все нове.

    Ви прихильно ставитеся до Зеленського, натомість називаєте бідою тих, хто йде в політику, залишаючись бізнесменами. Але не секрет, що Володимир пов’язаний із Ігорем Коломойським.

    Зеленський, як і Вакарчук, гроші заробляє своїми мізками. Те, що Коломойський має з цього бонус, це факт, враховуючи, скільки бонусу дає «1+1» сам Зеленський. Не навпаки. У нас олігархи вміють знаходити креативних людей і завдяки їм отримувати ще більші бенефіти. Я не знаю фактів, що Зеленський чи Вакарчук щось крали.

    Ви вважаєте Зеленського достатньо самостійним політиком?

    Я з ним мав зустріч раз в житті. Вибори – це прекрасна можливість побачити, хто є хто. Я завжди вірю людям, а потім перевіряю. Кожен святий має своє минуле, а кожен грішник має своє майбутнє. Я даю шанс людям – людина, яка оступилася, має шанс виправити себе.

    Ви точно більше, ніж з Зеленським, спілкувалися зі своїм земляком Святославом Вакарчуком. На ваш погляд, що він робитиме після заяви, що на вибори не йде, але буде в політиці?

    Я не знаю, що він буде робити. З точки зору здорового глузду, лиш можу висловити свою думку, що потрібно було б робити. Потрібно активно думати стосовно парламентських виборів і він, маючи свою велику енергію, може долучитися до заштовхування у Верховну Раду великої кількості фахових людей. Саме те, що я зробив у 2014 році, коли фактично заштовхнув 33 депутати до Верховної Ради, лишаючись далі міським головою. Просто тому, що до мене не дійшла черга, я був №50 у виборчому списку.

    А якби дійшла?

    Я б тоді був депутатом Верховної Ради.

    Хіба не здали би мандат на користь посади міського голови?

    Я б не мав права. Мене б питали, а чого ж ти не зайшов в парламент? А я просто хотів показати власний приклад, що ми не є лідерською партією, зайшло тоді 33 депутати.

    Ви пропонували Вакарчуку долучитися до вашої політичної команди?

    Я з ним обговорював роботу над парламентською кампанією.

    То як він поставився до вашої команди?

    Дуже позитивно. 90% людей, які йшли по списках «Самопомочі» до парламенту, я не знав раніше. Я завжди шукаю молодих, активних, креативних і штовхаю їх в політику. Коли я займався підприємницькою діяльністю, моїми заступниками були ті, кого я раніше ніколи не знав. Я багатьом давав шанс: справишся – ОК, ні – до побачення.


    Андрій Садовий
    Андрій Садовий

    «У нас була дуже жорстка розмова з Порошенком»

    З одного боку, ви кажете, що «Самопоміч» - не лідерська партія, але з іншого – що саме ви «заштовхнули людей до парламенту». Тобто все одно ця партія асоціювалася з Садовим.  

    Я використав своє ім’я для того, щоб 90% людей, яких я не знав, зайшли в парламент. Це був, мабуть, найбільш ризикований проект в моєму житті. Але якщо зараз ви мені назвете кращих від них, більш згуртовану та системну фракцію, то, будь ласка, називайте.

    Наскільки зміниться список «Самопомочі» на наступних виборах? Свого часу було модно вносити до списків комбатів…

    Перший чинник – це готовність сьогоднішніх депутатів продовжити свою політичну кар’єру. Вони самі мають сказати, чи мають бажання. Наступне питання – яким буде закон про вибори. Якщо це буде існуючий закон, чого я би не хотів, тоді чітко треба буде розподіляти сили, хто буде йти за списком, хто в округах. А якщо все-таки закон буде змінений, тоді треба буде формувати великий список. Я ще раз наголошую: було би корисно мати велику об’єднану команду людей, яка включала би весь демократичний спектр України.

    Семен Семенченко залишиться в «Самопомочі»?

    Я його не бачив вже більше ніж півроку. Він десь має свої міжнародні справи. Я ж не є керівником фракції. Дуже часто я маю претензії від українського політикуму стосовно голосувань «Самопомочі» в парламенті. Всі чомусь думають, що всі голосування відбуваються через моє особисте схвалення. Всі думають, що я сиджу і пишу журналістам кожен матеріал, який виходить на «24 каналі».

    У вас є право вето на рішення «Самопомочі»?

    У мене є право вето з точки зору здорового глузду. Олег Березюк (керівник фракції «Самопомочі» в парламенті – «Главком») не є ідіотом і не буде проштовхувати дурне рішення. Я його знаю років 15. Поки що я не бачив речей, яких би він робив алогічно.

    Чи правду кажуть, що він – ваш особистий психоаналітик?

    Ніколи в житті Олег Березюк не був моїм психоаналітиком. Він – менеджер, який десять років вів програми на львівському телебаченні, радіопрограми на радіо в Чикаго і у Львові. Тобто він – журналіст, який має медичну освіту.

    Я його колись запросив до співпраці, і він себе проявив здібним організатором і менеджером. Олег працював у міській раді, я йому запропонував іти в список на парламентські вибори. Він ввійшов у першу тридцятку, став депутатом. Серед людей, які були в списку, він мав найбільший досвід публічного управління, тому його обрали керівником фракції.

    Як керівник фракції він вас влаштовує?

    Головне щоб він влаштовував колег, які у фракції. Якщо він їх не влаштовує, вони можуть його переобрати.

    Як ви оцінюєте похід Вакарчука на Банкову перед прийняттям рішення про небалотування?

    Я думаю, що він має системне спілкування з президентом України. Петро Олексійович любить спілкуватися з людьми.

    Коли ви самі з президентом останній раз спілкувалися?

    По телефону місяці два тому. У нас була дуже жорстка розмова. Після цього він не дзвонив і я йому не дзвоню.

    Про що таке ви говорили?

    Я був у відрядженні і виконувача обов'язків міського голови не пустили на летовище, щоб зустріти главу держави. Я йому висловив своє обурення.

    Вважаєте, що позиція Адміністрації президента вплинула чи вплине у подальшому на поведінку Вакарчука?

    Вам треба зі Святославом про це говорити. Я не знаю, про що він говорить з іншими. Мені з ним цікаво спілкуватися, він ерудований, досвідчений, готовий до активної політичної участі.

    Вас не дратує його манера говорити загадками?

    Кожен як вміє говорити, так і говорить. Езопова мова вона цікава. Мені завжди подобався Любомир Гузар. Він говорив дуже просто, його розуміли і академіки, і двірники.

    «Петро Олексійович увійшов до історії через сміттєву блокаду Львова»

    У 2014 році ваша «найкраща команда» набрала багато голосів на парламентських виборах, але сьогодні має значно меншу підтримку, якщо вірити соціологам. Ви аналізуєте чому?

    Скажіть, будь ласка, яку політичну силу «мочили» більше за останні чотири роки? Кого зранку і до вечора обливали брудом? Кому робили сміттєві блокади? Ми – сила, яку ненавидить сьогоднішній правлячий клас, тому що ми говоримо, те що думаємо і не граємо за чиєюсь партитурою. Коли в 2014–2015 роках Порошенко пропонував закон про особливий статус Донбасу, ми говорили, що це авантюра. Він тоді нас називав агентами Кремля. Сьогодні Петро Олексійович говорить, що дійсно треба зовсім по-іншому переосмислювати процеси.

    Якийсь час про вашу головну проблему не було чутно, але зараз знову чути про затримання вантажівок з «львівським сміттям».

    Кількість такої інформації буде збільшуватися. Як ви знаєте, вже близько двох років питанням вивезення сміття займається наша обласна державна адміністрація, місто платить мільйон гривень у день за те, щоб Львів був у безпеці. Тобто обладміністрація домовилися з двома полігонами, куди можна вивозити сміття. Адже коли саме місто цим займалося, наші зусилля блокували. Були задіяні СБУ, прокуратура, поліція тощо. На п’яти тисячах полігонів була заборона приймати львівські відходи. Плюс підбурювалися люди, сесії міських рад приймали рішення, що не можна допомагати Львову.

    В одному з інтерв’ю ви розповіли про зустріч в Адміністрації президента. Мовляв, вам пропонували підписати угоду, щоб нарешті вирішити проблему «львівського сміття». В чому полягала ця угода, що вам пропонували?

    «Самопоміч» мала відійти в інше підпорядкування.

    Підпорядкування Банковій?

    Я не знаю, хто там відповідає за різні партії. Розумієте, у нас всі партії мають чітку прогнозовану політику з точки зору президента. Тобто він знає, чого від кого можна очікувати, знає, яку кнопку можна натиснути. «Самопоміч» непідконтрольна.

    Тобто для вас такою «кнопкою» є сміття?

    Але та кнопка для них не спрацювала. Вони зробили блокаду, вони тиснули на мене, шантажували, але я не піддався на ці провокації. Ну, хто міг очікувати, що віце-спікер парламенту Оксана Сироїд, буде голодувати біля Адміністрації президента з головою фракції Олегом Березюком, з Тарасом Пастухом, в той час як Петро Олексійович поїде на зустріч до Трампа. Хто міг очікувати, що Філарет, Святослав, іудеї, протестанти напишуть листа до президента про те, щоб зупинити сміттєву блокаду Львова. Я сам був здивований, коли у мене була навесні зустріч з мером Нью-Йорка Біллом Де Блазіо і він мене питав: як ти вижив в сміттєвій блокаді? Цей кейс відомий сьогодні на весь світ, Петро Олексійович увійшов в історію. І думаю, що цей кейс будуть на багатьох факультетах політології студентам наводити в приклад, як політтехнологію.

    Яка зараз ситуація з будівництвом сміттєпереробного заводу? На громадських слуханнях стався скандал, адже люди виступили категорично проти будівництва.

    Все нормально. Мінекології, до речі, визнало слухання такими, що відбулися. А скандал, про який ви говорите, влаштували 20 штатних провокаторів, які знаходяться на фінансуванні ОДА. У них така задача – блокувати, створювати проблеми. Бо як вони можуть допустити, що ніде в Україні немає такого заводу, а Львів почне будувати. Фінансування на будівництво, до речі, виділив Європейський банк реконструкції та розвитку – 25 млн євро, ще 10 мільйонів євро – це кошти європейських економічних фондів. Вже відбувся перший етап тендеру, який банк сам проводить. На тендер подалося 12 компаній з 12 країн світу. Вже є шорт-лист, залишилося п’ять компаній і ми очікуємо десь на початку весни дізнатись назву компанії, яка почне будівництво. Проект є, ділянка є, гроші є і все ОК. Це буде один з перших сміттєпереробних заводів в Україні. Ще й харків'яни молодці, у них теж буде такий завод. Щоправда, вони працюють з проектом Світового банку, а у нас трішки простіша технологія.

    Чому жодної української компанії немає серед учасників тендеру? Це не вигідний бізнес?

    Умова банку полягала в тому, що компанія, яка будує завод, повинна мати досвід збудованих заводів у світі. Жодна українська компанія жодного заводу в світі не збудувала. Є в Києві сміттєспалювальний завод, який збудували чехи ще за часів Союзу за колишніми нормами. Він сьогодні вже не відповідає стандартам. З банком вигідно працювати тому, що всі тендерні процедури відбуваються за умовами ЄС. Львів є найбільшим партнером Європейського банку серед усіх міст України.

    «Свобода» займається виборчою компанією мера, а не президента»

    Чому ви вирішили потролити Тимошенко пропозицією знятися з виборів на вашу користь?

    Якщо вона говорить, що нам не треба втрачати п’ять років, то я її підтримую в цьому. Нащо їх витрачати? Вона мала можливість показати себе на посаді прем'єра вже двічі, а також будучи депутатом Верховної Ради. Вона мала дуже великі можливості, але ними не скористалась. Подивіться, за рівнем ВВП Україна знаходиться на 130 позиції у світі.

    Так, за прем’єрства Тимошенко цей рівень якраз, мабуть, був вищий.

    Я вам говорю голі цифри, а ви все це можете проаналізувати. Сьогодні ми добуваємо 21 млрд кубів газу. Але чому ми впродовж 27 років маємо цю стабільну планку видобутку при потребі тільки для промисловості і для ЖКГ десь 31 млрд кубів? Чому не збільшуємо кількість видобутку газу в нашій державі? Тому що на закупівлі тих 10 млрд кубів, починаючи з 90-х, заробляються надприбутки. Таким чином Росія корумпувала український політикум. І сьогодні росіяни контролюють велику частину підприємств, які дають українське ВВП.

    Давайте поговоримо про ситуацію у київській організації «Самопомочі». Скандал з виключенням з неї депутатів – це бренд «Самопомочі» надавався у франшизу?

    В цьому і є момент, що ми принципово ніде не погодились на франшизу. Ми завжди шукали самодостатніх людей і ми мали велику ступінь довіри до колег, які стали депутатами. Але влада дуже часто є збільшувальним склом, яке показує, що у людини всередині. І коли ми отримали інформацію про депутата Романа Марченка, який «прихватизував» 1,5 га землі в Києві, ми гостро поставили це питання перед керівником столичного осередку партії Сергієм Гусовським, вимагаючи публічної відповіді. Була спроба складання депутатського мандату Марченком, але вона була неуспішною. Як міський голова я прекрасно знаю: якщо депутат хоче скласти мандат, він його складе. А якщо не хоче, можна знайти тисячу причин.

    Народний депутат Андрій Журжій від «Самопомочі» до цих пір теж не може скласти мандат, хоча давно заявив про такий намір.

    У Верховній Раді інші правила і сценарії. А в міськраді небажання визнати помилку призвело до того, що Сергія Гусовського та інших колег, які тоді голосували за виділення якихось десяти соток, виключили з партії. Щодо розпуску фракції, то це рішення було нетиповим для української політики. Жодна інша партія, напевно, так би не вчинила. Такі речі тримаються під сукном, тихесенько між собою, щоб не псувати іміджу. А ми зробили все максимально публічно. Ці депутати зараз перебувають в координації секретаря Київської міськради, він сьогодні ними керує.

    Партія розглядала різні варіанти того, кого висунути в президенти – в тому числі кандидатуру віце-спікера Оксани Сироїд. Чому балотуватись вирішили саме ви?

    Ми не тільки Сироїд обговорювали. Насправді у кожної партії має бути кадровий резерв на посади президента, прем'єра... Я вважаю, що добрим президентом в перспективі може бути і Оксана Сироїд, і Єгор Соболєв, можливо, ряд інших колег. Але коли підходить час фіналізувати, тоді людина повинна сказати «Я хочу». Якщо вона говорить «Я хочу», тоді партія починає дебати. Ніхто з членів партії чітко не задекларував свого бажання йти, окрім мене. Тому це була єдина пропозиція, яку розглядали.

    Але якби ви показово відсторонились від цього процесу, то вочевидь знайшовся б той, хто виявив би бажання.

    Я відповідальний за «Самопоміч». Якщо ми у Львові змогли зробити так багато добрих справ, то ви не можете уявити, як ми можемо змінити життя держави…

    Як ви оцінюєте рішення ваших давніх опонентів зі «Свободи» виставити президентом не лідера Олега Тягнибока, а людину з другого плану?

    Для них сьогодні є важливим мати кандидата на вибори мера Львова. Оскільки Руслан Кошулинський брав участь у виборах мера минулого разу, вони знов його будуть виставляти. Тому вони займаються виборчою компанією мера, а не президента.

    «Давайте не будемо користуватися «Київстаром»! Чим тоді будемо?»

    Які у вас стосунки з російським олігархом Михайлом Фрідманом?

    Я його бачу раз на рік, коли він приїжджає на джазовий фестиваль. Ми сидимо в одному залі на три тисячі людей. Інших стосунків у мене з ним ніколи не було і я не бачу в них потреби.

    Але ж не будете заперечувати, що він допомагав фінансово проведенню фестивалю?

    Там були кошти компаній, до яких він має опосередковане відношення.

    З одного боку, ви вітаєте те, що російський бізнесмен долучається до підтримки фестивалю, але з іншого – «Самопоміч» блокувала торгівлю з окупованими районами на Донбасі, протестуючи проти будь-якої співпраці з РФ і її сателітами. Не бачите суперечностей?

    Михайло Фрідман народився у Львові і для нього це чи не єдина можливість показати дітям місто. Приїхати разом з батьками, дружиною, друзями. Він кожного року приїздить на три дні до Львова, бо там пройшла його молодість. А з віком у чоловіків сентименти беруть верх. Те, що він став спонсором фестивалю, – це факт. Але спонсорами є і MasterCard, і Borjomi, Lviv IT Cluster. Вони всі наповнюють фонд, який оплачує приїзд артистів. Також фонд наповнюється за рахунок продажу квитків. Все прозоро, достатньо чисто.

    Коли ви кажете про компанії, які мають стосунок до Фрідмана, то маєте на увазі «Київстар» та Borjomi, де «Альфа-груп» є акціонером?

    Я знаю, що до «Київстару» він має певне опосередковане відношення. Ну, давайте не будемо користуватися «Київстаром»! Чим тоді будемо? Якщо українська політична еліта зробила такі умови, коли російський капітал домінує на нашому ринку, то що з цим робити?

    Ви розглядаєте для себе гіпотетично роботу міським головою у Києві?

    Ні, я взагалі вважаю, що мером треба бути в тому місті, де ти народився. Ти тоді зовсім по-іншому його сприймаєш і відчуваєш.


    Андрій Садовий
    Андрій Садовий

    «Я працюю мером три каденції, на четверту не піду»

    На час виборчої кампанії ви перебуваєте переважно у Києві. А де проживаєте?

    Я живу в дорозі. Днями був у Малині, перед тим у Житомирі, ще раніше у Кам’янець-Подільську. З Києва легше їздити скрізь, тому що він знаходиться посередині країни. У столиці проживаю в готелі «Національний».

    Ви в Києві без дружини і дітей?

    Катерина приїжджала до мене 5 лютого. Малі до школи ходять, займаються спортом.

    На якій стадії розслідування обстрілів вашого будинку?

    Поставили охорону, яка записує, хто зайшов до будинку, хто вийшов. Порушили кримінальну справу. Я дзвонив президенту і озвучив прізвище людини, яка, на мою думку, дотична до виконання обстрілів. Він сказав, що не вірить, що це могла вчинити ця людина. Слідчі досі розбираються. Фактично ця кримінальна справа триває вже чотири роки. Після обстрілу, як пам’ятаєте, була ще граната, яку кинули на подвір'я. Знайшли хлопця, який її кинув. Він тільки одну встиг кинути, у нього в наплічнику ще було декілька.

    То кого ви підозрюєте в обстрілі, чиє ім’я назвали президенту?

    Я йому назвав ім’я генерала Василя Пісного, який зараз у верхівці керівництва СБУ (зараз пан Пісний є заступником начальника головного управління «К» Служби безпеки України – «Главком»).

    У вас є докази?

    Це задача слідчих цим займатись. Я дзвонив президентові перед тим, як кинули гранату до мого подвір’я, і казав: «Петре Олексійовичу, якийсь маю неспокій на серці. Чує моє серце, що буде знов якась провокація, зверніть на це увагу». І озвучив йому прізвище, кого підозрюю. На що він сказав, що Василь – нормальний чоловік і не буде цього робити. Потім, коли кинули гранату, президент мені подзвонив і сказав, що це ж не Василь.

    Якщо ви за результатами цієї президентської кампанії отримаєте той результат, який вам зараз дають соціологи, чи наважитесь вести партію на парламентські вибори?

    Однозначно, що «Самопоміч» братиме участь у парламентських виборах. Я маю намір перемагати на виборах президента. Вибори для цього і організовуються, щоб змінювати рейтинги. Це коли штиль, тоді нічого не міняється. А вибори – це шторм.

    Дозвольте запитати інакше. Будь-який результат Андрія Садового на президентських виборах не вплине на нього, і він вестиме партію на парламентські вибори?

    По-перше, лідера партії обирає з'їзд один раз на три роки. Я працюю мером три каденції, на четверту не піду, що публічно озвучив ще декілька місяців тому. З точки зору керування партією, президент не має права обіймати посаду керівника партії. Тому, напевно, після виборів, якщо, дай Бог, я почну працювати президентом, з’явиться новий керівник партії.

    Зараз ви у відпустці?

    Так. Вона не є на повний період. Наприклад, нинішня відпустка триватиме до четверга, 7 лютого включно. В п'ятницю я маю бути на роботі. У мене ряд важливих зустрічей, приїжджає мер Фрайбурга.

    Тобто ви не повністю відсторонилися від роботи у Львові?

    Я ж обраний міський голова. Я маю включений телефон, заступники завжди можуть зателефонувати і спитати поради. Я граючий тренер. Ми тут десь подібні з Порошенком, тому що він президент, який іде на вибори, а я діючий міський голова, який іде на вибори. Всі інші колеги вільні в плані свого часу, зобов'язань.

    «В природі не існує якихось бізнесів, до яких я маю відношення»

    Львівський олігарх Петро Димінський, авто якого скоїло в серпні позаминулого року смертельну ДТП і до якого були претензії з боку правоохоронців, давно перебуває за кордоном. Вам відомо, чи не з’являвся він у Львові?

    Я знаю, що він був за кордоном. Не знаю, де він зараз, не підтримую контактів. Він після кожних виборів приходить і говорить, що помилився.

    Якщо ви не перемагаєте на виборах, а у другому турі змагатимуться Порошенко і Тимошенко, чи Порошенко і Зеленський, ваші симпатії на чиєму боці будуть?

    Я не люблю говорити «якби». Я сам маю намір перемагати.

    Чи допомагає вам відомий львівський бізнесмен Віталій Антонов (головний акціонер «Концерну «Галнафтогаз», що володіє мережею АЗС «ОККО»ред.) під час цих виборів?

    Ніколи не допомагав в житті, в жодному сенсі. В мене з ним відносини такі, що я його востаннє бачив на якомусь форумі. Ви знаєте, я інколи про себе чую такі нісенітниці, чутки...

    Але його люди були у вашій команді під час парламентських виборів – наприклад, директор концерну «Галнафтогаз» Василь Кіндій був кандидатом в нардепи від «Самопомочі» у 2014-му, чи депутат Руслан Сидорович, син Михайла Сидоровича, який працював в структурах Антонова

    Михайло Сидорович перестав працювати в компанії «Окко». І через два роки після цього я взяв його на роботу, здається до міської ради. Але його сина Руслана я знав ще до цього, раніше, ніж познайомився із його батьком. Руслан достатньо фаховий юрист, молодець. Немає жодного олігарха чи багатія, який би допомагав мені фінансово. Їх просто не існує в природі. Так само в природі не існує і якихось бізнесів, до яких я маю відношення. Просто фізично їх немає.

    А як же медіа?

    Так, медіа – це моє. Все, що записано в декларації, – це моє, і це викликає ступор дуже в багатьох політиків і журналістів. Тому що ми звикли, що політики в Україні ведуть подвійне і потрійне життя.

    Але переважно все на вашу дружину записано…

    Перед тим, як йти на посаду міського голови, я акції телерадіокомпанії «Люкс» переписав на неї. Винятково у цілях безпеки. Тому що тебе можуть вбити, заарештувати. Є діти, з чого вони мають жити? Я віддав все дружині. Вона не має нічого, крім акцій телерадіокомпанії, будинку, де ми спільно проживаємо, і машини, яка нам потрібна, щоб дітей возити. В мене нічого більше немає. Я щасливий, розумієте? Навіщо ховати, приховувати? Я як дивлюся декларації наших політиків, я дурію. Десять золотих годинників... Вони думають, що всі інші – ідіоти? Як ти можеш чесно такі гроші заробити?

    Павло Вуєць, Михайло Глуховський, Станіслав Груздєв (фото), «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ