Платникам податків на сьогодні вкрай важливо розібратися, що ж є вигадкою, а що - правдою
Однією із найбільш успішних реформ останніх років можна назвати запровадження ProZorro. Інноваційна система електронних закупівель відкрила 100% інформації про бюджетні витрати. А також створила чесному бізнесу додаткові інструменти для протидії корупції. Очевидно, така кавалерійська атака на старі «схеми» викликала значний спротив корупціонерів при владі. ЗМІ наповнилися численними міфами, які мають на меті підірвати довіру до реформи. Тому платникам податків на сьогодні вкрай важливо розібратися, що ж є вигадкою, а що - правдою.
Міф 1: Економія на ProZorro - блеф
«За словами бізнесмена (Михайло Бродський, голова Держкомітету з питань регуляторної політики, 2010-2014рр.), умови конкурсу прописують під замовника, а заяви ProZorro про заощаджені кошти пояснюються тим, що ціну на послуги «підняли, а потім опустили».
Правда: ProZorro дозволяє заощадити гроші, якщо замовник закупівель не обмежує конкуренцію.
Організатори тендерів самостійно визначають очікувану вартість закупівель. Переважно беруть до уваги інформацію з контрактів попередніх років чи інших замовників та реальну ринкову вартість. Аукціони в системі ProZorro проходять в три раунди, під час яких учасники можуть знизити остаточну вартість закупівлі. Не рідко недобросовісні замовники штучно завищують очікувану вартість закупівель. Та ще й прописують вимоги до учасників таким чином, що в результаті на аукціоні змагаються лише «свої» фірми. Останні реально не торгуються, а тільки імітують зниження ціни на пару відсотків. В результаті держава підписує контракт за ціною вище ринкової.
Разом з тим, ті замовники, які ставлять собі за мету навпаки зекономити бюджетні гроші, залучають до аукціону якомога більше підприємців. Через конкуренцію значно знижується остаточна ціна на закупівлі. Регулярні пости першого заступника міністра економіки Макса Нефьодова під назвою #зрадоперемогатижня досить часто фіксують унікальні випадки економії понад 50% на окремо взятих торгах.
Загалом станом на квітень 2018 року різниця між очікуваною вартістю закупівель та сумою укладених контрактів склала 45 млрд грн. Експерти таку цифру називають номінальною економією.
Міф 2: На ProZorro перемагають іноземні фірми, які постачають неякісні послуги
«Зараз спілкуємось із тими людьми, які проводили харчування дітей десятки років. І думаємо, як правильно прописати умови в тендері. Чому? Щоб не прийшла якась прибалтійська структура і не виграла цей тендер, — повідомив міський голова Полтави Олександр Мамай.
Правда: Профільний Закон «Про публічні закупівлі», система закупівель ProZorro, а також успішна практика доброчесних замовників дозволяє закупити якісні послуги у відповідального підприємства за ринковою ціною.
Згідно з чинним законодавством одним із основних принципів проведення закупівель є недискримінація учасників. Це означає, що чиновники не мають права умисно обмежувати доступ до торгів будь-яким підприємствам. Тобто, в системі ProZorro на абсолютно однакових умовах заробляють як українські, так і іноземні компанії.
Втім, і на учасниках закупівель лежить обов`язок чесної конкуренції.
Не рідко на бюджетних підрядах хочуть нажитися аферисти. Останні беруть участь у аукціоні, демпінгують. А після підписання контракту шантажують замовника зірвати постачання товару на критично важливі об’єкти, якщо не буде піднята вартість товару. Такі афери мають особливо небезпечні наслідки для лікарень, шкіл, армії і т.д. Подібні нечесні дії притаманні і вітчизняним, і іноземним компаніям.
Захиститися від аферистів тендерні комітети можуть лише за умови, самостійного опанування всіх технік підвищення відповідальності учасників під час електронних закупівель. Успішні організатори торгів прописують умови участі в аукціоні і умови забезпечення виконання бюджетного контракту так, що аферистам стає дорого та не цікаво подаватися на тендери.
Міф 3: ProZorro зриває тендери, через що замовники не можуть здійснювати свою діяльність
«ProZorro заблокувала тендер каналу «Рада» через підозри в корупції», - новина на телеканалі NewsOne.
Правда: Антимонопольний комітет України як орган оскарження може зобов’язати замовника відмінити закупівлю за неможливості виправити порушення в процедурі торгів.
Профільний закон про закупівлі встановлює чітко визначену процедуру оскарження процедури закупівлі учасником до Антимонопольного комітету України, якщо вимоги організатора торгів якимось чином обмежують конкуренцію.
За умови, що виправити порушення неможливо, тендер відміняється. Відтак замовнику необхідний додатковий час на організацію та проведення нових торгів. У підсумку одна конкретна закупівля може розтягнутися в часі до двох-трьох місяців і більше. Такий стан справ є знову ж таки особливо критичним для соціальної сфери. В регіонах часто спалахують скандали через відсутність харчування в садочках та школах після відмінених Антимонопольним комітетом аукціонів. Це дає підстави звинувачувати саме систему ProZorro у зриві закупівель.
Разом з тим, наведені ризики можна попередити, якщо замовники відповідально та професійно без обмежень пропишуть вимоги до учасників торгів. Тоді, до Антимонопольного комітету не буде, що оскаржувати.
Твердження про те, що ProZorro блокує тендери через корупцю взагалі не мають змісту. З 2016 року 100% інформації про перебіг закупівлі є відкритою. Зокрема, це і документи, які подають учасники, а також контракти, укладені з переможцем. Детальний аналіз такої інформації дійсно може викрити корупцію чи певні її елементи. Наприклад, змову на торгах, фіктивність фірми, підробку документів і т.д. Але ProZorro не робить висновки з інформації, а лише наводить статистику, а також вказує на ризики. А от із підозрілою інформацією вже працюють конкретні люди: громадські розслідувачі, державні аудитори, поліція, СБУ, НАБУ і ГПУ.
Міф 4: Благодійні, грантові чи інші кошти громадських організацій мають витрачатися через ProZorro
«Депутат Волинської обласної ради заявив, що благодійний фонд за кошти благодійних внесків закупив для Волинського обласного онкологічного диспансеру гастрофіброскоп без освітлювача, оминувши закупівлю через систему ProZorro».
Публічні закупівлі, тому і називаються публічними, що стосуються тільки державних грошей. Зокрема це гроші національного та місцевих бюджетів, державних і комунальних підприємств, установ та організацій. В усьому цивілізованому світі публічні кошти витрачають за певними процедурами, які називаються тендери. Логіка тут проста. Не буває грошей держави. Є гроші громадян, які на утримання держави та чиновників платять податки. Відтак, такі гроші мають витрачатися максимально прозоро та ефективно без корупції.
Приватний та громадський сектор мають право залучати та витрачати гроші, як їм заманеться в межах законодавства та домовленостей з партнерами.
Закон «Про публічні закупівлі» враховує кращу світову практику, і чітко визначає коло замовників, які зобов`язані витрачати кошти через систему ProZorro. Громадські організації та благодійні фонди теж мають проводити тендери, але тільки в тому випадку, якщо витрачають кошти, отримані на діяльність з бюджету.
Міф 5: Закон «Купуй українське…» не нашкодить системі ProZorro
«Запропонований нашою командою законопроект «Купуй українське, плати українцям!» може стати реактивним двигуном для розвитку нашої економіки», - заявив з трибуни парламенту лідер Радикальної партії Олег Ляшко.
Верховна Рада прийняла за основу законопроект №7206, відомий як «Купуй українське». За проголосував 241 народний депутат" width="720" height="477" itemprop="image" />
Правда: Законопроект «Купуй українське...» містить положення, які здатні обмежити доступ бізнесу до системи ProZorro.
Останній рік цей законопроект з гучною популістською назвою тримає в напрузі всю закупівельну спільноту. Під кінець 2017 року докумеент був проголосований парламентом в першому читанні.
Однією із новел цього документу є збільшення до двох десятків паперових довідок, які будуть необхідні для участі на аукціонах. Хто брав участь на тендерах до 2016 року, той пам`ятає страшну корупцію, яка висмоктувала з підприємців десятки тисяч гривень хабарів за довідки.
У принципі, тому і з`явилася електронна система ProZorro, яка поклала край круговій поруці. Це підтверджується свіжою соціологією. Найсуттєвішими перевагами у використанні ProZorro бізнес називає такі: участь у тендерах в режимі онлайн - 84,4%, зменшення рівня корупції - 65,2%, простота оформлення документів для участі в тендері - 63,2%.
На думку незалежних експертів закладені обмеження для конкуренції в законопроекті «Купуй українське...» з`явилися умисно. Аби полегшити перемогу на торгах великому бізнесу, який спонсорує політиків.
Замість висновків, варто ще раз підкреслити, що ProZorro – це зручний інструмент для ефективного витрачання бюджетних коштів. Яким або вчаться користуватися. Або намагаються зламати. І часто саме ті, кому не вдається сплести «схему» навколо закупівель і вдаються до поширення міфів, що реформи не було, і ProZorro не працює.
Гліб Канєвський, Центр «Ейдос», StateWatch
Думки позаштатних авторів не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома»
Коментарі — 0