рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    «МВФ фактично кинули». Як Зеленський переписує судову реформу

    • Павло Вуєць
    • Розсилка
    Команда Зеленського знову наступає на ті ж самі граблі? - «МВФ фактично кинули». Як Зеленський переписує судову реформу
    Команда Зеленського знову наступає на ті ж самі граблі?

    На Банковій намагаються перехитрити МВФ та Венеційську комісію

    Президент вніс до парламенту черговий проект судової реформи. Попередній її варіант, прийнятий у турборежимі (закон №193-IX), передбачав багато речей, які потім були розкритиковані Венеційською комісією та визнані Конституційним судом такими, що не відповідають Основному закону.  КС, який не вперше ставить палиці в колеса новій владі, вирішив, що Конституції суперечать такі норми за пропонованої реформи:

    • Скорочення складу суддів Верховного суду з 200 до 100;
    • Входження до складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) 12 членів, які призначаються Вищою радою правосуддя за результатами конкурсу терміном на чотири роки;
    • Зменшення розміру суддівської винагороди суддів Верховного суду з 75 до 55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
    • Процедура формування та діяльності Комісії з питань доброчесності та етики при Вищій раді правосуддя, до якої входили міжнародні експерти.

    Що ж передбачає друга версія судової системи від Володимира Зеленського, коли перша відверто «не злетіла»? І які шанси вона має на проходження в парламентській залі?

    Пропозиції президента спочатку розбурхали не політиків (наприклад, у фракції «ЄС» та групі «За майбутнє» досі вивчають законопроєкт Банкової), а антикорупційні громадські організації, що існують на закордонні гранти. Вони звернули увагу на те, що проєкт повністю суперечить меморандуму, підписаному з Міжнародним валютним фондом. Перший транш від нього Україна вже отримала, тепер, мовляв, можна пограти в кішки-мишки… 

    Усі важелі впливу, згідно з законопроєктом, переходять до Вищої ради правосуддя. Саме вона затверджуватиме всі порядки і методики оцінювання суддів, у той час як зараз це робить Вища конституційна комісія суддів. При цьому процедура звільнення членів ВРП ускладнюється: звільнити з посади їх зможе лише орган, який їх призначив (з'їзд суддів, парламент, президент), причому таке звільнення має ініціювати сама рада двома третинами голосів своїх членів.

    Cклад ВККС збільшується з 12 до 16 членів. Конкурс до ВККС проводитиме комісія, до якої входитимуть три судді, обрані Радою суддів, та три міжнародні експерти, яких обере та ж ВРП із запропонованих міжнародними партнерами кандидатів. Але зараз конкурс до ВККС не відбувається якраз через позицію ВРП, яка не знайшла спільну мову з міжнародниками. Якщо суб’єкти подання членів в комісію не запропонують осіб до комісії, законопроєктом пропонується, що такі повноваження переходять до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Нині цю посаду обіймає Людмила Денисова. Зв’язками з цією ставленицею «Народного фронту» в парламенті минулого скликання вихвалявся на скандальних плівках одіозний голова Окружного адмінсуду Києва Павло Вовк, відомий своїм нерядовим впливом на судову систему. Директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник навіть припускав, що через тиск на Денисову Вовк призначав потрібних йому членів ВККС по квоті омбудсмена.

    А от кількість запобіжників для Вищої ради правосуддя, повноваження якої тільки ростуть, скорочується. Так, ліквідовується етична комісія, що оцінює дії членів ВРП, існування якої «зарубав» Конституційний суд. Хоча віцепрезидент Єврокомісії Вера Юрова нещодавно акцентувала на першочерговій необхідності реформувати саме органи, відповідальні за вибір, призначення та дисциплінарну відповідальність суддів, а саме Вищу раду правосуддя.

    Також у законопроєкті врахована думка КС щодо неможливості скорочення Верховного суду вдвічі – тепер прийняття рішення щодо чисельності суду перекладається на ту ж ВРП. 

    Окремо в новій судовій реформі згадується про суддів ліквідованого свого часу Верховного суду України. Вони мають бути зараховані до штату Верховного Суду і впродовж року пройти кваліфікаційне оцінювання.

    «Главком» поспілкувався з експертами та представниками депутатських фракцій, аби спрогнозувати перспективи нового варіанту президентської судової реформи. Схоже, що президентська команда знову наступає на ті ж самі граблі.

    «Навіть якщо ВККС буде ідеальною, вона залишається «весільним генералом»

    Михайло Жернаков

    голова правління Фундації DEJURE

    Головна проблема – це Вища рада правосуддя. Ми боролися за оновлення ВККС та ВРП, аби вони зробили людський суддівський корпус. А в результаті маємо ВРП, яке матиме ще більше повноважень, а процесом оновлення ВККС буде керувати Павло Вовк. На «плівках Вовка» він розповідав, що уповноважена з прав людини у них в руках. А законопроєкт передбачає, що якщо міжнародники  або Верховна Рада не делегують своїх представників до ВККС, то це буде робити Денисова.

    МВФ фактично кинули: їм пообіцяли, що ми реформуємо ВРП, Фонд прислав гроші, а насправді нічого не змінилося. Навіть якщо ВККС буде ідеальною, вона залишається «весільним генералом», бо буде підкорюватись ВРП. А щодо контролю над ВРП взагалі в проєкті не йдеться. 

    «Ми не плануємо підтримувати імітацію реформ»

    Ярослав Юрчишин

    фракція «Голос»

    Я згоден з висновками громадських організацій. Це – імітація та намагання надурити суспільство. Ми не плануємо підтримувати імітацію реформ. «Голос» вже зареєстрував ряд ініціатив, зокрема про оцінювання кандидатів до ВРП. Зараз плануємо з експертами пропонувати альтернативу. Чи у вигляді окремого проекту, чи то правок.

    «Деякі норми законопроєкту для нас неприйнятні»

    Олександр Пузанов

    фракція «Опозиційна платформа – За життя»

    Законопроєкт містить деякі позитивні ідеї щодо вирішення окремих проблем судової системи (наприклад, скасування комісії з питань доброчесності та етики). Деякі норми для нашої партії неприйнятні. Зокрема, фракція ОПЗЖ послідовно виступає проти зовнішнього управління державними інститутами в будь-яких проявах. У пропонованому законопроєкті зберігається квота для «міжнародних експертів», яких пропонують «іноземні організації», в конкурсній комісії з обрання членів Вищої кваліфкомісії суддів України. Тому на зборах фракції будемо пропонувати не підтримувати цей законопроєкт.  

    «Навіщо нам взагалі ВККС, яка стає квазідепартаментом ВРП?»

    Сергій Власенко

    фракція «Батьківщина» 

    Це не законопроєкт про судову реформу, його внесли лише через те, що попередній був визнаний КС неконституційним. Поки позиції фракції нема, але можу висловити свою. Збільшуються повноваження ВРП – відбувається перерозподіл повноважень між нею та ВККС в бік ВРП. Тоді виникає логічне питання – навіщо нам взагалі ВККС, яка стає квазідепартаментом ВРП? Зараз з ВРП прибрали Раду міжнародних експертів і зробили це правильно. Але міжнародні експерти залишились при формуванні ВККС, що є зовнішнім управлінням. 

    Прибрали кількість суддів Верховного суду з закону і сказали, що їхню кількість буде встановлювати ВРП. Але Верховний суд – це конституційний орган, і кількість його членів не має встановлювати інший орган. Підуть суди, але як судитись, коли це рішення буде приймати той же Верховний суд і виникне конфлікт інтересів? Наприклад, ВРП приймає рішення, що має лишитись 100 суддів Верховного суду, і це рішення оскаржується в тому ж ВС, який оскаржує рішення самий про себе! Скоріш за все, всі ці вади нам не дозволять за цей проект голосувати, бо це не має жодного відношення до судової реформи, закладає механізми зовнішнього управління і не робить незалежним Верховний суд.

    Павло Вуєць, «Главком»


    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ