Перед злочином Росія кілька місяців вела спостереження за екс-шпигуном Скрипалем та його донькою
У британському місті Еймсбері, сусідньому зі Солсбері, де отруїли російського розвідника-перебіжчика Сергія Скрипаля та його доньку Юлію, були виявлені непритомні чоловік і жінка. Це сталось 30 червня, щоправда, інформація про інцидент з'явилась у пресі лише вчора.
Старший фахівець із боротьби з тероризмом у Великій Британії Нейл Басу заявив, що ці двоє людей були отруєні тим самим нервово-паралітичним агентом, що й Сергій та Юлія Скрипалі. «Чи була це та сама партія речовини, зможуть з’ясувати вчені», – сказав Басу.
Сьогодні ж у Великій Британії збирається на засідання комітет із надзвичайних ситуацій – через нове отруєння «новачком» в Еймсбері.
Тема Скрипалів знову на перших шпальтах.
Світова преса вже чотири місяці уважно відслідковує перебіг розслідування «справи Скрипалів». Сергій та його дочка були отруєні в Солсбері 4 березня. Один із редакторів ВВС Марк Урбан, який особисто знайомий із Скрипалем і спілкувався з ним ще перед отруєнням, наводить деякі факти, які йому вдалося зібрати.
Так, у матеріалі журналіста йдеться, що у своєму листі до НАТО британський уряд стверджує, що російська влада зламала електронну пошту Юлії у 2013 році. А на брифінгах міністри Великобританії та члени союзних урядів, зауважували, що російська влада вийшла далеко за межі звичайного зламу пошти.
Минуло чотири місяці з моменту отруєння, а поліція досі не може ідентифікувати нікого з підозрюваних. Розслідування уряду Великобританії проти Росії базується в основному на секретних даних розвідки.
І за Сергієм, і за його донькою стежили якийсь час перед отруєнням. Мобільний телефон Юлії уважно досліджується спеціалістами щодо наявності шкідливого програмного забезпечення, яке б дозволяло відслідковувати її та визначати місце знаходження.
Однак постає питання: чи було британській владі відомо про те, що за Скрипалями стежать, ще до того, як їх отруїли, і чому їм не надали належний рівень захисту.
Головна причина, через яку уряд Великобританії звинуватив Росію, полягає в ідентифікації нервового агента «Новачок» та його специфічних хімічних властивостей. Експерти від Організації із заборони хімічної зброї були запрошені в Солсбері, щоб взяти зразки речовини в кінці березня. У закритій частині своєї доповіді вони підтвердили, що ідентифікували речовину у Великобританії, зауважили «високу чистоту» агента, який використовувався для отруєння Скрипалів.
Журналіст припускає, що у закритому розділі викладено поглиблені деталі як про чистоту, так і про стійкість отрути. З цього можна зробити висновок, що «Новачок» виготовляли люди з дуже високим професійним рівнем у добре оснащеній лабораторії. У висновку йшлося, що нервовий агент міг бути вироблений тільки в одній або максимум двох лабораторіях у світі. «Новачок» був розроблений в останні дні існування СРСР, на об'єкті Шихани на півдні Росії (Свердловська область, - «Главком»).
Журналістська удача
Марк Урбан неодноразово зустрічався з Сергієм минулого літа, і розповідає, що Скрипаль є дуже закритою людиною. Навіть за обставин, що виникли навколо нього ще до отруєння, не хотів привертати до себе увагу. Він погодився зустрітися зі автором статті як з автором книг з історії, а не як з журналістом, - тоді Урбан досліджував питання промислового шпигунства між Росією та Заходом після «холодної війни».
Інформацію, отриману з цих інтерв’ю, журналіст виклав на Newsnight (телешоу на ВВС, - «Главком») в перші дні після отруєння Скрипаля. Урбан досі не міг повірити, що йому вдалося поспілкуватися з фігурантом такої гучної справи. Нині ж книга журналіста про часи «холодної війни» вже майже закінчена.
Журналіст переконаний, що Сергій пишається своїми досягненнями, як до, так і після роботи у розвідці своєї країни. Він має почуття гумору і надзвичайно стійкий і мужній, враховуючи складні обставини, яких він зазнав у житті: його ув'язнення у Росії в 2006 році за звинуваченням у шпигунстві на користь Британії, смерті дружини Людмили від раку в 2012 році та передчасної загибелі його сина Олександра минулого літа.
На думку Марка Урбана, екс-шпигун вів спокійне неквапливе життя, регулярно відвідував кладовище, улюблені магазини, а останнім часом - ще соціальний Клуб залізничного транспорту (Railway Social Club).
Здавалося, він не відчував навислої над ним загрози.
Життя Сергія у Солсбері може бути краще описано як «напівпансіон», тому що він іноді виїжджав на лекції або консультації дружніх розвідувальних служб. Але це, здавалося, було стандартними умовами для перебіжчиків.
Одна з теорій, яку нині досліджують експерти, полягає в тому, що російські шпигуни могли розглядати подібну діяльність Скрипаля як доказ, що він знову увійшов у світ шпіонажу.
Сергій та Юлія перед вибором
І Сергій Скрипаль, і його донька зараз повинні ухвалити важливе рішення щодо свого майбутнього. Юлія розповідає пресі про свої надії на повернення в Росію «одного дня». В березні вона збиралась поїхати до РФ на пару тижнів, однак зараз неможливо сказати, коли вона повернеться на батьківщину - особливо з урахуванням того, що вона нині доглядає батька, який одужує.
Для Сергія розклад інший. Він не планував повертатися до Росії, і тепер він упевнений, що не повернеться і до свого будинку у Великобританії. Це помешкання придбав уряд Великобританії - і як місце злочину, і як територія, що потребує детоксикації (деактивації можливих шкідливих речовин).
Чи почне Скрипаль нове життя у США чи іншій європейській країні - під новою особистістю, з новим іменем?
Люди, які беруть участь в американській програмі захисту свідків, часто простять повністю «закрити» їхнє минуле, зробити так, щоб ані найменші дрібниці не пов'язували їхню нову особистість зі старою. «Після того, як він пожив мирним тихим життям у Солсбері, як йому буде непросто ухвалити таке рішення», - робить припущення журналіст.
У британському уряді запевнили, що дають можливість і Сергію, і Юлії Скрипаль самостійно визначатися із власним майбутнім та не чинять на них жодного тиску. Там тільки сподіваються, що надалі сім'я не страждатиме від політичного впливу з РФ.
Історія з Олександром Литвиненком, якого було на смерть отруєно полонієм у 2006 році, свідчить, що не завжди все відбувається так, як хотілося б британській владі. Ордер на арешт для підозрюваного в отруєнні був виданий через сім місяців після злочину, однак винних досі не покарано.
Якщо у найближчі місяці поліція не назве імена людей, які отруїли Скрипалів чи слідкували за ними, журналісти обіцяють, що ця справа знову повертатиметься на перші шпальти міжнародних видань.
За матеріалами ВВС
Переклала Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0