«Перестановка ліжок». Що відбулося в Київській облраді

В Київській облраді відбувся «бунт на кораблі». Новостворена більшість відправила у відставку всю її президію на чолі з представником «Слуги народу» Олександром Скляровим. За це рішення проголосували 59 депутатів з 60 присутніх (загалом облрада складається з 84 депутатів, відповідно для прийняття рішень необхідно мінімум 43 голоси). Опоненти та навіть депутати власної фракції звинувачували Склярова в тому, що він не скликав сесію з Нового року, хоча за законом мав це робити за поданням не менш ніж третини її складу. Тож облрада була просто недієздатною.

Депутати Київської облради зібралися в залі без голови Олександра Склярова та відсторонили його

Більш того, голова облради відмовлявся пускати депутатів в приміщення ради для проведення позачергової сесії (замки були замінені), дішло навіть до проблем з електропостачанням. Сам Скляров на сесію не прийшов, аргументуючи це триваючим нині Страсним тижнем. Незважаючи на ці складнощі, новою головою облради було обрано іншого представника «Слуги народу» – Наталію Гунько, що в минулому скликанні представляла в облраді Радикальну партію Олега Ляшка. Вона є дружиною нардепа Анатолія Гунько, який став відомим, коли виграв проміжні вибори на 208 окрузі у того ж Ляшка.

Компромісною фігурою на чолі облради стала Наталія Гунько («Слуга народу»)

Але зміною одного «слуги» на іншого все не обійшлося. Разом зі Скляровим полетіли голови його заступників – Марини Сапожко від «Батьківщини» та Валерія Ксьонзенка з ОПЗЖ. Саме така конфігурація неформальної більшості склалася на першому етапі роботи нової облради. Тепер представників «Батьківщини» та ОПЗЖ в президії змінили висуванці партій «За майбутнє»(Ярослав Добрянський) та «Європейська солідарність» (Тетяна Семенова). Фактично це означає переформатування більшості, з колишніх членів якої лишилася лише «слуги народу». Формально «ЄС» гучно заявила, що лишається в опозиції, але, вочевидь, ця опозиція буде, скажімо так, «конструктивною».

Чому так сталося? Історія питання

Насправді нинішні процеси є продовженням минулорічних. Одразу після місцевих виборів поствиборчий розклад у Київській облраді був таким:

• «Європейська солідарність» (25 депутатів),

• «Слуга народу» (22),

• «За майбутнє» та «Батьківщина» (по 14),

• ОПЗЖ (9).

Про свої амбіції стати головою одразу заявив екснардеп та керівник обласної організації «За майбутнє» Ярослав Москаленко. Він заручився підтримкою найбільшої фракції – «Європейської солідарності» та розраховував на голоси депутатів інших фракцій при таємному голосуванні. У «слуг», які також показали в області непоганий результат, була своя кандидатура – перший заступник голови обладміністрації Олександр Скляров. Шанси кожної з цих кандидатур при цьому розкладі висіли «на волосинці». Так, Москаленку при голосуванні на першій сесії не вистачило буквально одного голосу.

Чисто математично Скляров міг сколотити навколо себе більшість зі «слуг», «Батьківщини» та ОПЗЖ. Загальна кількість депутатів цих фракцій складає 45 депутатів з 43 необхідних для прийняття рішень. Власне, сама ця трійця після першого безрезультатного голосування зібрала тимчасову президію, на якій прийняла рішення продовжити засідання. При цьому в хід були пущені хитрощі: до порядку денного були внесені зміни до складу лічильної комісії та зміна форми бюллетеня, до якого цього разу потрапило одне прізвище – Склярова.

Засідання вийшло скандальним з блокуванням трибуни через «ковідних» депутатів в залі, але в результаті 44 бюлетенями було обрано Склярова, а його заступниками призначено Сапожко та Ксьонзенка.

Слід Дубінського

Але вже тоді було зрозуміло, що така хитка більшість за такого рівня напруги з меншістю навряд чи зможе продуктивно працювати. Так і сталося – співрозмовники в депутатському корпусі стверджують, що голова облради так довго не скликав засідання через банальну нестачу голосів. А додавати їх, поки головою лишався Скляров, «За майбутнє» та «ЄС» відмовлялися.

Криза була вирішена через «перестановку ліжок», тобто через зміну партнерів для пропрезидентської сили та зміну голови. Одна з версій заколоту полягає в скандальній зміні керівництва Київського обласного осередку «Слуги народу». Процес з вигнанням Олександра Дубінського як з парламентської фракції, так і з керівництва облорганізацією, нібито логічно призвів і до проблем у його фаворита Склярова.

Дубінський, дійсно, грав активну роль під час бурхливих подій з призначенням голови облради минулого року та мав вплив на роботу облради. В тому числі, і через її керівника. Але просування фігури Склярова пов’язують також з прізвищем колишнього губернатора Київщини, а зараз віцепрем’єра Олексія Чернишова. Втім, враховуючи, що «слуги» (зокрема, й ті, що раніше орієнтувалися на Дубінського) майже в повному складі проголосували за рокіровку в президії, особливих сентиментів ані до Склярова, ані до його патронів вони вже не відчували. Фактично це був єдиний вихід з клінчу, в якому опинилася облрада. Таким чином колишні коаліціанти з «Батьківщини» та ОПЗЖ наразі лишились поза розкладами, а от колишні «лузери» – навпаки. Очікуємо на зміну керівництва комісій з урахуванням нових реалій.

«Це – логічний кінець, коли коаліції у місцевих радах формуються без врахування волі виборців», – зауважує нардеп від «Європейської солідарності» Вікторія Сюмар. Але тепер питання в тому, як спрацюються на великій дистанції такі антагоністи на центральному рівні як «ЄС» та «Слуга народу».

Павло Вуєць, «Главком»