«Справа Мартиненка» є знаковою віхою в історії як самого НАБУ, так і антикорупційної реформи країни в цілому
«СПРАВА МАРТИНЕНКА» — умовна назва кримінального провадження за фактами заволодіння коштами двох стратегічно важливих державних підприємств України: «Східного гірничо-збагачувального комбінату» (далі — «СхідГЗК») і «Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» (далі — НАЕК «Енергоатом»).
Через корупцію, викриту НАБУ, державі як єдиному власнику двох підприємств, завдано шкоду на суму понад 695 млн грн (ДП «СхідГЗК» — 17,29 млн дол. США, ДП «НАЕК «Енергоатом» — 6,4 млн євро).
Своєю умовною назвою справа завдячує українським ЗМІ, які вважали Миколу Мартиненка — народного депутата останніх шести скликань парламенту (1998–2015 рр.), керівника комітету ВР України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки — причетним до побудови та курування корупційних схем в атомній галузі країни.
З’ясування викладених обставин стало одним із перших завдань детективів НАБУ. Фактично розслідування цих схем детективи НАБУ здійснювали паралельно в рамках двох кримінальних проваджень, які розпочали одними з перших після запуску Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, в грудні 2015 року. В рамках одного з них досліджували оборудки на «СхідГЗК», в рамках іншого вивчались закупівлі НАЕК «Енергоатом».
У листопаді 2017 року, після встановлення ролей всіх фігурантів, два провадження об’єднали в одне. 9 січня 2018 року детективи НАБУ розслідування у ньому завершили. Відтак, долю осіб, задіяних у зловживаннях, в т.ч. і того, кому справа завдячує своєю народною назвою, має вирішити суд.
«Справа Мартиненка» є знаковою віхою в історії як самого НАБУ, так і антикорупційної реформи країни в цілому. Впливовість ключового фігуранта та факти, викриті в ході розслідувань НАБУ, наочно продемонстрували масштаб зловживань на державних підприємствах, а також засвідчили існування в Україні такого явища як політична корупція, з притаманними їй інструментами впливу та тиску.
Корупція у «СхідГЗК» та «Енергоатом»: ключові деталі
- злочини вчинені впродовж 2008–2016 рр.;
- мають одного і того ж організатора;
- вчинені за схожою схемою: закупівля коштом держави матеріальних цінностей за завищеною ціною;
- шкоду завдано стратегічним підприємствам, єдиним власником яких є держава;
- в корупційних схемах задіяні компанії, зареєстровані за кордоном.
Корупційною схемою, пов’язаною з закупівлями НАЕК «Енергоатом», ще у 2013 році зацікавились компетентні органи Швейцарії та Чехії. Проте в Україні ця тема стала об’єктом кримінального розслідування лише наприкінці 2015 року, коли нею зацікавилися детективи Національного бюро: до того вітчизняні правоохоронні органи питання можливої корумпованості голови комітету ВРУ із питань ПЕК та керівників великих державних підприємств не досліджували.
Детальніше: https://www.pravda.com.ua/rus/articles/2015/11/9/7087675/
І. ЕПІЗОДИ ЗЛОЧИННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Заволодіння коштами «Східний ГЗК»
«Східний гірничо-збагачувальний комбінат» — єдине в Україні та найбільше в Європі урановидобувне підприємство, потужності виробництва якого складають не менше 1 млн тонн руди на рік, у 2013 році оголосило тендер на закупівлю 3 тис. тонн урану у вигляді уранового концентрату.
Ця безпідставна закупівля (за наявності підтвердженого слідством прямого особистого інтересу учасників злочинного угруповання навіть теоретично закупівлю не можна вважати законною) вивела на доволі вузький ринок із постачання урану нового гравця — невідому австрійську компанію «Steuermann». Як згодом з’ясували детективи НАБУ, вказана компанія з 2000 року пов’язана тісними контактами з колишнім народним депутатом України, а також із підконтрольними йому суб’єктами підприємницької діяльності в Україні.
Ставши переможцем тендеру, «Steuermann» у січні 2014 року підписала контакт зі «СхідГЗК», після чого отримала ексклюзивні права на постачання упродовж 2014-2018 рр. уранової сировини на українське держпідприємство на загальну суму понад 414 млн дол. США.
Власним видобутком «Steuermann» не займалася. Як класичний посередник вона закуповувала урановмісну сировину у Казахстані, в ТОВ «Степногірський гірничо-хімічний комбінат». А вже потім австрійська компанія перепродувала сировину ДП «СхідГЗК» за завищеними на 30% цінами. Від імені австрійської компанії «Steuermann» як її представник на підставі доручення директора в Україні урановий концентрат приймав особисто один із керівників ДП «СхідГЗК».
Внаслідок діяльності такої схеми протягом 2014–2016 рр. «СхідГЗК» переплатило за уранову сировину 17,29 млн дол. США. Ця сума, за версією слідства, отримана «Steuermann» незаконно, і фактично є збитком для держави.
Насправді ж «Steuermann» не здійснив жодної фізичної поставки на «СхідГЗК»: ТОВ «Степногірський гірничо-хімічний комбінат» постачав сировину напряму українському держпідприємству. Тоді як фінансові потоки були повністю замкнені на австрійську компанію.
Сплачені за урановий концентрат кошти «Steuermann» скеровувала далі: частина коштів була переведена на рахунки британської компанії з фактичною адресою у м. Москва (Російська Федерація), частина — сплачена компанії-посереднику, задіяній у корупційній схемі на іншому держпідприємстві — ПАТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія», ще частина — виведена через офшорні компанії, підконтрольні екс-заступнику гендиректора ДП «СхідГЗК». У подальшому кошти використовувалися в інтересах учасників корупційної схеми та фінансування їхні особистих потреб, у тому числі з оплати послуг адвокатів, навчання та оренду нерухомості.
- Фізичні поставки уранового концентрату від ТОВ «Степногорський гірничо-хімічний комбінат» (Казахстан) до ДП «СхідГЗК» відбувались напряму, на відміну від платежів, які здійснювалися за заплутаними схемами.
- Після початку розслідування НАБУ схема розрахунків ускладнилась: упродовж одного дня вони могли кілька разів перераховуватися на рахунки різних компаній і повертатися.
Інфографіка у кращій якості: https://www.flickr.com/photos/nab_ukr/42207699212/in/photostream/lightbox/
Заволодіння коштами ДП «НАЕК «Енергоатом»
Через закупівлі за завищеними цінами постраждав ще один потужний гравець атомної галузі — ДП «НАЕК «Енергоатом». Впродовж 2008–2012 рр. підприємство реалізувало низку тендерів із закупівлі обладнання. Умови тендеру прописали таким чином, що фактично їм відповідав лише один учасник торгів — чеська компанія «Škoda JS».
З цією компанією ДП «НАЕК «Енергоатом» уклало прямий, без будь-яких посередників, контракт. Цей чинник, а також висока репутація концерну «Škoda» як постачальника обладнання для багатьох електростанцій у країнах Європейського Союзу, зовні робило схему цілком справедливою.
Згодом детективи НАБУ з’ясували, що фактичним власником компанії, співзвучної з назвою відомого концерну, насправді є російське ЗАТ «Об’єднані машинобудівні заводи», а обладнання поставлене за цінами, завищеними на 15-20%.
Слідство встановило, що завищення вартості відбувалося ще на стадії подачі цінових пропозицій. Говорячи простіше, учасники цієї оборудки «порозумілися» на старті закупівлі.
«Торгову націнку», яка склала 6,4 млн євро, «Škoda JS» під виглядом оплати консультаційних послуг перевела на рахунки панамської компанії «Bradcrest investment s.a.», власником якої, як встановило слідстві, є екс-народний депутат України Микола Мартиненко. У подальшому кошти використовувалися в інтересах та на особисті потреби учасників схеми, у тому числі — на оплату туристичних послуг, поповнення особових рахунків, оренду нерухомості.
- Фактичним власником чеської «Škoda JS» є російське ЗАТ «Об’єднані машинобудівні заводи».
- Компанія «Škoda JS» самостійно забезпечувала участь у тендері формального конкурента. Українська компанія «Проатом», не маючи на меті виграти тендер, за дорученням «Škoda JS» подавала такі цінові пропозиції, що суттєво перевищували пропозиції останньої.
- Кошти панамській компанії «Bradcrest Investment S.A.» перераховувалися нібито за пошук для «Škoda JS» контрагентів на території України. Необхідності у такій послузі не було, адже контрагентом могло бути і було вже протягом багатьох десятиліть лише одне підприємство — «НАЕК «Енергоатом».
Інфографіка у кращій якості: https://www.flickr.com/photos/nab_ukr/42254082121/in/photostream/lightbox/
ІІ. ПЕРЕБІГ РОЗСЛІДУВАННЯ
Ключові події
Вересень 2015 — перша публічна згадка в Україні про кримінальне переслідування народного депутата за кордоном: Генеральна прокуратура Швейцарії підтвердила виданню «Kyiv Post» факт розслідування з 2013 року кримінального провадження стосовно політика.
30 листопада 2015 року — народний депутат України добровільно склав депутатські повноваження. Наприкінці грудня Верховна Рада України позбавила його депутатської недоторканності.
Грудень 2015 року — детективи НАБУ внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань два кримінальні провадження за фактами правопорушень (щодо ДП «СхідГЗК» та ДП «НАЕК «Енергоатом»), імовірним учасником яких є екс-нардеп.
Січень 2016 року — розпочато слідчі дії за участі колишнього нардепа, проведено перші допити в рамках проваджень НАБУ.
20 квітня 2017 року — затримання екс-народного депутата України та повідомлення йому про підозру в організації корупційної схеми з заволодіння коштами ДП «СхідГЗК» (ч.3 ст.27 ч.4 ст.28, ч.5 ст. 191 та ч.1 ст.255 Кримінального кодексу України).
Детальніше: https://nabu.gov.ua/novyny/detektyvy-nabu-zatrymaly-eks-nardepa
Того ж дня затримано другого ймовірного учасника злочину — першого заступника голови правління НАК «Нафтогаз України», який, за версією слідства, забезпечував координацію між компанією-посередником та ДП «СхідГЗК». Ця особа також відома як фігурант іншого кримінального провадження — щодо завдання 205 млн грн збитків ПАТ «Одеський припортовий завод». Наразі справа «ОПЗ» розглядається у суді.
Детальніше: https://nabu.gov.ua/novyny/detektyvy-nabu-zatrymaly-drugogo-figuranta-u-spravi-zavdannya-zbytkiv-dp-shidgzk
21 квітня 2017 року — повідомлено про підозру двом задіяним особам: в.о. генерального директора ПАТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» (ч.1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч.4 ст. 28, ч.5 ст.191 КК України) та першому заступнику голови правління НАК «Нафтогаз України» (ч.1 ст.255, ч.5 ст.27, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191 КК України).
22 квітня 2017 року — повідомлено про підозру заступника генерального директора з економіки та розвитку виробництва ДП «СхідГЗК» у порядку, встановленому для випадків, коли підозрюваний знаходиться поза межами України. У березні 2017 року ця особа покинула межі України.
Детальніше: https://nabu.gov.ua/novyny/sprava-shidgzk-kolo-pidozryuvanyh-zroslo-do-5-osib
Того ж дня суд відмовив прокурорам САП в клопотанні щодо обрання екс-народному депутату запобіжного заходу у вигляді арешту. Його взяли на поруки міністр, заступник голови Центральної виборчої комісії та 18 народних депутатів України.
Детальніше: https://lb.ua/news/2017/04/22/364597_yak_martinenka_poruki_brali.html
23 квітня 2017 року — в аеропорту «Бориспіль» повідомлено про підозру генерального директора ДП «СхідГЗК», який, на думку слідства, був виконавцем у складі злочинної організації.
31 серпня 2017 року — в Австрії повідомлено про підозру двох громадян Австрійської Республіки — генерального директора та директора підконтрольної екс-народному депутату України австрійської компанії-посередника «Steuermann».
3 вересня 2017 року — повідомлено про підозру керівника низки компаній, які систематично вигравали тендери у ДП «СхідГЗК», ДП «НАЕК «Енергоатом», ДП «ОГХК». Ця особа водночас керувала іноземними підприємствами, задіяними у схемі відмивання коштів.
Детальніше: https://nabu.gov.ua/novyny/sprava-shidgzk-kilkist-pidozryuvanyh-zrosla-do-8-osib
25 жовтня 2017 року — повідомлено про підозру у заволодінні майном ДП «НАЕК «Енергоатом» екс-народного депутата України та його ймовірного спільника, керівника структурного підрозділу держкомпанії.
Листопад 2017 року — у порядку передбаченому у випадку, коли особа знаходиться за межами України, повідомлено про підозру ще двом учасникам схеми заволодіння коштами ДП «НАЕК «Енергоатом». Їх оголошено в міжнародний розшук.
9 січня 2018 року — шести підозрюваним, у тому числі екс-голові комітету Верховної Ради України з питань ПЕК, та стороні його захисту відкрито матеріали кримінального провадження для ознайомлення.
22 лютого 2018 року — в аеропорту «Бориспіль» затримано колишнього керівника відокремленого підрозділу ДП «НАЕК «Енергоатом», якому повідомили про підозру заочно ще у листопаді 2017 року, оскільки впродовж останніх трьох місяців він перебував у розшуку. За версією слідства, особа виступала представником компанії «BRADCREST INVESTMENTS S.A.» (Панамська Республіка).
Детальніше: https://nabu.gov.ua/novyny/zatrymano-shche-odnogo-uchasnyka-shemy-z-zavolodinnya-koshtamy-dp-naek-energoatom
Доказова база
Значна частина доказової бази у «справі Мартиненка» зібрана за межами України і є прикладом ефективної співпраці НАБУ з компетентними органами інших держав. За обсягом міжнародної взаємодії ця справа є безпрецедентною в історії Національного бюро: для з’ясування обставин вчинення злочинів на ДП «СхідГЗК» та ДП «НАЕК «Енергоатом» НАБУ направило за кордон 53 запити про міжнародну правову допомогу, на більшість із яких відповіді отримало. Географія цієї співпраці охоплює комунікацію з компетентними органами країн Європи, Азії, Північної та Південної Америки, Австралії та Океанії і дає реальне уявлення масштабів діяльності корупціонерів із українським корінням.
Однак спочатку налагодити міжнародну взаємодію було непросто. Детективи Національного бюро зверталися з запитами про надання міжнародної правової допомоги до органів Чехії, Швейцарії, Казахстану та Австрії. Однак із відповідями іноземні органи не поспішали. І, треба сказати, мали на те підстави.
Із 2013 року провадження стосовно колишнього народного депутата велися у Чехії та Швейцарії. Після того, як чеські та швейцарські правоохоронці встановили причетність до незаконних оборудок публічної особи України, вони направили до Генеральної прокуратури України запити про міжнародну правову допомогу. Проте, не дивлячись на те, що ці запити супроводжувалися повним текстом повідомлення про підозру та детальним описом корупційних схем, українська сторона не тільки не реєструвала власного кримінальне провадження, але й запити виконувала суто формально.
Лише з часом, коли за розслідування взялося НАБУ, іноземці переконалися у прагненні довести справу з розслідування корупційних схем за участі колишнього народного депутата до суду та пішли назустріч українським правоохоронцям.
Під час обшуку в офісі народного депутата детективи НАБУ з-поміж іншого вилучили лист, який він надіслав 12 листопада 2015 року на адресу свого секретаря. У листі містився текст його запиту до Генеральної прокуратури України, а разом із ним і відповідь, яку ГПУ мала на нього надати. Це свідчить про те, що нардеп міг отримувати конфіденційну інформацію з Генеральної прокуратури України (як-от, щодо отриманих запитів про міжнародну правову допомогу у його справі), а також впливати на співробітників ГПУ (у цьому випадку — письмово вказуючи їм, якою саме має бути відповідь на його запит).
Ілюстрація можливостей нардепа впливати на рішення суду
|
Запит нардепа до ГПУ |
Відповідь на запит від імені ГПУ, яку підготував сам нардеп |
|
«Чи надходив 16.10.2015 року до Генеральної прокуратури України запит про міжнародну правову допомогу від компетентних органів Чеської Республіки, та, якщо такий запит існує, чи підтверджується в ньому існування кримінальної справи стосовно мене, народного депутата України Мартиненка Миколи Володимировича?» |
«Стосовно Вашого листа повідомляємо наступне: Запит про правову допомогу з Чеської Республіки дійсно надійшов 16.10.2015. Зі змісту листа про правову допомогу витікає, що йдеться про так звану перевірку, за результатами якої може бути порушена або не порушена кримінальна справа. З тексту запиту зрозуміло, що не йдеться про порушення кримінальної справи проти Вас, або іншої конкретної особи (осіб), за конкретну дію або злочин.» |
Доказова база, зібрана детективами в Україні, ґрунтується на висновках державних експертних установ, аудиторів, низки державних органів контролю. Наприклад, спеціалісти Державної аудиторської служби України та департаменту внутрішнього аудиту Міністерства енергетики та вугільної промисловості України встановили численні грубі порушення вимог законодавства, які регламентували проведення закупівельної процедури на ДП «СхідГЗК» та укладення контакту зі «Steuermann».
Кошти «СхідГЗК», якими заволоділи учасники злочинного угруповання, у тому числі скеровувалися на оплату послуг адвокатів колишнього народного депутата у справі, розслідуваній стосовно нього Генеральною прокуратурою Швейцарії.
Детективам вдалося відновити інформацію на магнітних носіях, яку підозрювані видалили, щоб приховати від слідства. Ці та інші матеріали, вилучені під час слідчих дій дозволили прояснити аспекти взаємодії між учасниками злочину.
Судові перипетії
«Справа Мартиненка» продемонструвала суспільству неготовність судової системи до неупередженого розгляду справ про топ-корупцію. Йдеться, передусім, про моральний аспект та неспроможність протистояти тиску з боку правлячих кіл.
Так, у січні 2017 року суд всупереч процесуальним нормам задовольнив клопотання адвокатів колишнього народного депутата й ухвалив рішення, яким фактично зобов’язав детективів НАБУ протягом 10 днів припинити розслідування кримінального провадження стосовно заволодіння коштами ДП «НАЕК «Енергоатом». При цьому у рішенні завбачливо зазначалося, що воно не підлягає оскарженню.
Детальніше: https://www.pravda.com.ua/news/2017/04/14/7141247/
Але у подальшому Апеляційний суд м. Києва дослухався до контраргументів НАБУ та САП, і скасував рішення як незаконне, відтак розслідування продовжили.
Після повідомлення екс-нардепу про підозру суд упродовж двох днів — 21-22 квітня 2017 року — визначався з обранням запобіжного заходу. НАБУ та САП клопотали про тримання екс-народного депутата під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі, співставному з заподіяною шкодою — 300 млн грн. Натомість слідчий суддя відпустив екс-народного депутата з зали суду на особисті поруки міністру, заступнику голови ЦВК та 18 народним депутатам України. Аналогічно суд віддав на поруки народним депутатам іншого підозрюваного — першого заступника голови правління НАК «Нафтогаз України».
- Під час судового засідання з обрання запобіжного заходу колишньому народному депутату на адресу детективів, прокурорів та суддів лунали погрози з боку парламентарів, представників політсили «Народний фронт», а також захисників підозрюваного.
- За кілька місяців після обрання запобіжного заходу Миколі Мартинку один із нардепів-поручителів, Максим Поляков, став підозрюваним в іншому резонансному кримінальному провадженні Національного бюро — так звана «бурштинова справа».
В подальшому, продовжуючи запобіжний захід екс-народному депутату на час досудового розслідування, суд підтримував клопотання адвокатів і послідовно зменшував перелік обов’язків підозрюваного аж до повної їх відміни. За дивним збігом обставин слідчий суддя, який розглядав клопотання щодо цієї особи, за даними слідства орендував квартиру у ДП «СхідГЗК». Вирішується питання про складання протоколу про корупцію.
Детективи НАБУ викрили факти, які переконують: колишній народний депутат має важелі впливу на служителів Феміди. Наочною ілюстрацією існування такого впливу є листування електронною поштою, долучене до матеріалів слідства. Як з’ясувало слідство, на електронну адресу секретаря екс-голови комітету ВРУ з питань ПЕК надходили листи з позначкою «документи для МНВ» (ініціали підозрюваного російською мовою). Листи містили прохання надати вказівки слідчим, а також суддям у вирішенні конкретних справ. У більшості випадків вказівки із листів збігалися з відповідними рішеннями правоохоронних та органів правосуддя.
Задіяні особи
Як встановило слідство, більшість учасників злочинного угруповання були знайомі між собою починаючи з 1990-х років. Група мала складну ієрархію, ключову позицію в якій займав тодішній народний депутат України, впливовий політик, пов’язаний особистими контактами з усіма ключовими гравцями на енергетичному ринку. Залучені до схем особи спілкувалися захищеними каналами зв’язку та мали конспіративний офіс, звідки координувалися їхні дії.
У межах розслідувань детективи НАБУ дослідили спосіб життя кожного учасника. Виявилося, що за десятиліття функціонування корупційних схем на державних підприємствах підозрювані звикли вважати ці об’єкти приватною власністю, якою вони безперешкодно розпоряджалися на власний розсуд.
Заволодіння коштами ДП «СхідГЗК»: приклади зловживань
- Підозрюваний у заволодінні коштами ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», нині чинний генеральний директор ПАТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія», проживає у квартирі у Києві, що належить «СхідГЗК». У договорі оренди, підписаному іншим підозрюваним у тій же справі, який до сьогодні залишається керівником «СхідГЗК», не йдеться ані про термін проживання, ані про розмір плати. Цікаво, що ця квартира призначена для проживання у ній працівників «СхідГЗК» на час їхніх відряджень до столиці. Проте вони змушені винаймати собі готельні номери, витрати за які покриваються коштом ДП.
- Генеральний директор ПАТ «ОГХК» безкоштовно користується автомобілем «СхідГЗК», а його особистим водієм є працівник цього ж ДП. Усі витрати на технічне обслуговування, ремонт, пальне здійснюється за кошти ДП «СхідГЗК».
- Ще один учасник злочинної організації, не будучи штатним працівником, а лише позаштатним радником генерального директора ДП «СхідГЗК», неодноразово за кошти підприємства їздив у закордонні відрядження.
Загалом в об’єднаному кримінальному провадженні про підозру повідомлено 11 особам. Стосовно шести з них, у тому числі колишнього народного депутата України, завершено досудове розслідування.
Так, екс-нардепу інкримінується вчинення злочинів, кваліфікованих за:
— ч.3 ст.27, ч.5 ст.191 Кримінального кодексу України («Організація заволодіння організованою групою чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого в особливо великому розмірі»);
— ч.1 ст.255 КК України («Створення злочинної організації з метою вчинення особливо тяжких злочинів, керівництві такою організацією, участі у ній та у злочинах, вчинюваних такою організацією»);
— ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191 КК України («Організація заволодіння злочинною організацією чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого в особливо великому розмірі»);
— ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.209 КК України («Організація легалізації (відмивання) злочинною організацією доходів, одержаних злочинним шляхом, вчиненою в особливо великому розмірі»).
Чинному генеральному директору ДП «СхідГЗК» інкримінується вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України; заступнику генерального директора Державного концерну «Ядерне паливо» — ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України; першому заступнику голови правління НАК «Нафтогаз «України» — ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України; керівнику ПАТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» — ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України; керівнику структурного підрозділу ДП «НАЕК «Енергоатом» — ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
Четверо задіяних у корупційних схемах осіб перебувають у розшуку. Це, зокрема:
- директор товариства «Steuermann» Investitions- und Handelsgesellshaft mbH» — ч. 1 ст. 255 КК України, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України;
- директор товариства «Steuermann» Investitions-und Handelsgesellshaft mbH» — ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України;
- куратор компаній-нерезидентів, бенефіціаром яких є екс нардеп (у банківських документах значиться як його «права рука») — ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України;
- куратор компаній-нерезидентів, бенефіціаром яких є керівником яких є ген. директор ПАТ «ОГХК»; керівник компаній, які систематично вигравали тендери в ДП «СхідГЗК», ДП «НАЕК «Енергоатом» та ПАТ «ОГХК» — ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України.
Стосовно однієї особи — колишнього керівника відокремленого підрозділу ДП «НАЕК «Енергоатом» (ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України) — триває досудове розслідування.
Інфографіка у кращій якості: https://www.flickr.com/photos/nab_ukr/41532309184/in/photostream/lightbox/
Національне бюро надіслало на адресу Прем’єр-міністра України та Міністерства енергетики та вугільної промисловості України листи, в яких викладено суть корупційних схем та обґрунтування ймовірної причетності до них керівників державних підприємств, на яких діяли корупційні схеми. Проте, до сьогодні ці особи керують підприємствами.
Наслідки злочину
Корупційна схема на ДП «СхідГЗК» реалізовувалася у той час, як у зв’язку з російською військовою агресією в Україні загострилася проблема енергетичної залежності. Українська влада проголосила глобальну мету — позбавитися залежності, у тому числі за рахунок розвитку мінерально-сировинного потенціалу, який є доволі пристойним.
Стратегія сталого розвитку «Україна-2020»: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5/2015/paran24#n24
Відповідно до Концепції Державної цільової економічної програми розвитку атомно-промислового комплексу на період до 2020 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України, необхідність розвитку вітчизняного уранового виробництва обумовлена наявністю в Україні значних покладів уранових руд та кон’юктурного світового ринку концентрату природного урану. За даними Міжнародного агентства з атомної енергії, станом на 2014 рік у ціновій категорії нижче 130 доларів США за кілограм урану Україна володіє розвіданими запасами урану в обсязі 117,7 тис. тонн, підтвердженими запасами — 84,8 тис. тонн та займає 11 місце у світі за розвіданими запасами урану. Запасів природного урану в Україні вистачить більш як на 70 років.
Згідно зі стратегічним планом розвитку «СхідГЗК» на 2015–2019 роки підприємство має достатній сировинний потенціал для подальшого розвитку виробництва: загальні запаси урану у родовищах, на які підприємство має спеціальний дозвіл на користування надрами — понад 100 тис. тонн, виробничі потужності складають не менше 1 млн тонн руди на рік. Відповідно «СхідГЗК» не мало жодної необхідності закуповувати ураново-оксидний концентрат в австрійської компанії «Steuermann». А за наявності підтвердженого слідством прямого особистого інтересу учасників злочинного угруповання навіть теоретично закупівлю не можна вважати законною.
Через корупційну схему закупівлі уранового оксидного концентрату походження Республіки Казахстан у компанії «Steuermann» «СхідГЗК» зменшило фактичне видобування уранової руди. Тоді як у 2013 році, тобто до початку закупівлі урану у «Steuermann», «СхідГЗК» видобуло 953, 1 тис. тонн руди, у 2014 — 912,5 тис. тонн, то у 2015 році — вже 769,1 тис. тонн.
Крім того, 17,29 млн дол. США збитків, завданих державі внаслідок злочину, не видаються черговою абстрактною цифрою, якщо врахувати їхній реальний вплив на тарифи на енергоринку. Закуплений за завищеними цінами урановий концентрат після хімічної обробки «СхідГЗК» продало «НАЕК «Енергоатом». Останнє збільшило вартість ядерного палива для АЕС, що серед іншого могло вплинути на на зростання вартості електроенергії для споживачів.
Результати розслідування
Внаслідок розслідування «справи Мартиненка» ліквідовано дві корупційні схеми. У рамках слідчих дій детективи НАБУ повідомили про підозру 11 осіб, стосовно 6 з них досудове розслідування завершено, четверо осіб перебувають у розшуку, стосовно однієї особи, затриманої у лютому 2018 року, триває досудове розслідування.
За запитом Національного бюро про міжнародну правову допомогу на рахунку компанії «Bradcrest investment s.a.» у швейцарському банку арештовано кошти у сумі, еквівалентній 86,4 млн грн (3,2 млн швейцарських франків).
Також накладено арешт на майно підозрюваних: 8 квартир, 8 автомобілів, частки у статутних капіталах компаній України вартістю 7,6 млн грн, грошові кошти на розрахункових рахунках іноземних компаній у розмірі 20 тис. дол. США.
IV. НЕОБХІДНІ КРОКИ
ДП «СхідГЗК» закупило через посередника в австрійської компанії «Steuermann» 601 тонну уранового концентрату. Однак враховуючи те, що укладений на постачання 3 000 тонн урану контракт досі не скасований, у подальшому можливе продовження здійснення закупівель за завищеними цінами.
Отже, на сьогодні критично важливо забезпечити ефективний контроль за діяльністю енергетичних підприємств. Ключовими елементами цього контролю мають стати наглядові ради, сформовані з числа незаангажованих осіб. Необхідно також запровадити незалежний аудит діяльності держпідприємств, який дозволить своєчасно фіксувати проблеми та надаватиме об’єктивну інформацію для ухвалення власником (державою) кадрових рішень.
Загалом кадрове питання є больовою точкою у вирішенні проблем корупції на державних підприємствах. Призначення на керівні посади в ДП відбуваються поза конкурсом, часто пріоритет надається політичній, а не економічній доцільності. Коли ж діяльність призначених керівників викликає серйозні сумніви, власник підприємств в особі держави зволікає з висновками.
НАБУ вбачає ризики у такому стані речей, про що повідомило Прем’єр-міністра України, надіславши на його ім’я відповідне подання. У ньому викладені факти, які свідчать про негативні наслідки та втрачені можливості через корупційну схему, реалізовану на ДП «СхідГЗ». «Додаткові витрати ДП «СхідГЗК», зумовлені придбанням уранового оксидного концентрату у посередників є невикористаним резервом здешевлення ядерного палива для АЕС України, або резервом для розвитку уранового виробництва. Ця закупівля створює ризик занепаду виробництва, скорочення штату підприємства та зростання залежності від імпорту», — йдеться в поданні. НАБУ закликало Прем’єр-міністра вжити заходів, спрямованих на усунення причин та умов, які сприяють вчиненню корупційних злочинів, в тому числі йшлося і про заходи дисциплінарного характеру стосовно генерального директора ДП, оскільки той, на переконання детективів Національного бюро, не виконує вимоги укладеного з ним контракту та статуту державного підприємства. Подання надіслано в лютому 2018 року, але відповіді НАБУ на нього поки не отримало. Тож, керівник ДП «СхідГЗК», так само як і посадовці ДП «НАЕК «Енергоатом», ПАТ «ОГХК», державного концерну «Ядерне паливо» та НАК «Нафтогаз України» залишаються на займаних посадах, попри висунуті їм підозри у вчиненні корупційних злочинів.
Фото: uain.press
Читайте також: Швейцарська прокуратура: фірма зі «справи Мартиненка» проковтнула мільярд доларів
Коментарі — 0