Що не до кінця прорахували у Міністерстві охорони здоров’я
З 1 вересня в Україні стартував перший етап реформи екстреної медичної допомоги. Він триватиме до 2020 року. Міністерство охорони здоров'я назвало цю фазу підготовчою. У цей час має бути створена система перепідготовки спеціалістів, відкриті диспетчерські пункти тощо. Втім, багато змін нині у кращому випадку лише прописані на папері, а деякі новації навіть документально не оформлені. Через відсутність достеменної інформації у медичних колах починають ширитися різні чутки.
Після трьох тижнів реформування експерти вже роблять висновки. За словами окремих з них: реформа непродумана та не підходить для українських реалій.
Чи приїде швидка?
За даними ЗМІ, лікарі «швидкої» уже зараз отримують від чиновників вимоги ретельно фільтрувати виклики і зайвий раз не виїжджати. Ніби на підтвердження цього останнім часом у соцмережах з’явилися скарги, що викликана «швидка» не приїхала, бо диспетчер не вважав за потрібне відправити бригаду.
Разом із тим, за словами директора Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Києва Анатолія Вершигори, жодних змін поки що не впроваджено і «швидка» працює так, як працювала раніше. «Все відбувається в нормальному звичайному ритмі, відповідно до нормативних документів. Це Закон «Про екстрену медичну допомогу», постанови Кабміну, яка з 2012 року розподіляє виклики на екстрені і не екстрені, і для Києва є Постанова про виклик невідкладної медичної допомоги. Аналогічні правила є в інших областях», - зазначив Вершигора і додав, що за лише минулу добу з приводу ГРЗ через високу температуру було здійснено 130 викликів із них приблизно 40 до дітей. «Але ж висока температура не відноситься до екстрених викликів! Скільки б ми не говорили, скільки б не закликали до совісті, кожен думає, що швидка допомога - це поліклініка на колесах і з будь-якого приводу вона повинна приїхати. Під час епідемії грипу та ГРВІ у мільйонів людей піднімається висока температура. Невже швидка повинна стояти у кожної квартири?», - запитує директор Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Києва.
Віктор Сердюк, президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів заспокоює: хворий може повністю довіритися диспетчеру. «103 - це служба відповідальна. Диспетчери настільки висококваліфіковані, що вони впродовж 10-15 секунд розуміють, як правильно діяти: відправляти на виклик екстрену чи неекстрену бригаду, або ж порадити звернутися на гарячу лінію консультативної служби (1583), - запевнив він.
Диспетчерів ще й підучать: згідно з Концепцією МОЗ, вони повинні будуть не лише приймати виклик і відправляти бригаду, а й давати поради телефоном, як діяти до приїзду медиків.
Парамедики чи фельдшери?
За словами в.о. міністра охорони здоров’я Супрун, у наслідок реформи склад бригад швидкої допомоги зміниться - там будуть працювати лише парамедики. Цим фахівцям міністр обіцяє високі зарплати і нове обладнання для роботи. Щоправда, перед тим, як приступити до виконання цих обов’язків, усім претендентам потрібно буде пройти незалежне фахове тестування.
Заступник голови правління Українського лікарського співтовариства Костянтин Надутий ці плани коментує так: «Фактично на сьогодні маємо лише одне нововведення: термін парамедики. Все інше давно є у нормативно-правових актах, у тому числі розмежування викликів на екстрені (на які допомога повинна прибути за 10 хвилин) та неекстрені (до 1 години)».
У соцмережах та ЗМІ багато чуток та побоювань стосовно цієї новинки. Є чутки, що чинні фельдшери повинні будуть закінчувати спеціальні курси, після чого проходити переатестацію. Крім того, подейкують, начебто серед вимог до охочих працювати на «швидкій» парамедиком – здатність переносити на собі тіло вагою в 100 кг та наявність водійського посвідчення. Злякані невизначеністю медпрацівники «швидкої», за словами Вершигори, вже звільняються.
Насправді ж керівники екстреної служби та профільні експерт зазначають: про впровадження парамедиків достеменно невідомо практично нічого. «Жодного парамедика, який має диплом, затверджений міністерством освіти, немає. Цьогоріч тільки два українських виші оголосили набір на спеціальність парамедиків, які після трирічного курсу отримають сертифікат… Щодо парамедиків - немає відповідного наказу МОЗ, який би регламентував концепцію впровадження», - зазначає Вершигора.
Разом із тим фахівець переконаний: парамедики потрібні. «Ці функції повинні виконувати і рятувальники, і поліція. Коли стається ДТП, першими на місце події приїжджають поліцейські. Вони що, не повинні провести серцево-легеневу реанімацію? Власне, як і кожен пожежник - за необхідності… Ми сьогодні приїжджаємо на ДТП за 9-10 хвилин. Якщо 15 – це вже для нас катастрофа», - зазначив Вершигора, фактично погоджуючись із Супрун. На думку керівника МОЗ, усі, хто можуть опинитися на місці екстреної події, мають володіти навичками порятунку людей та вміти працювати в таких умовах. «Пожежники, рятувальники, поліцейські, водії, машиністи, пілоти, провідники, бортпровідники, кондуктори і Україні закінчать оновлені курси першої розширеної допомоги. Вихователі, учителі, соціальні працівники повинні пройти оновлене навчання навичкам першої базової допомоги», - пояснювала вона.
Реформа американська, реалії - українські
В.о. міністра охорони здоров’я попереджувала і про те, для впровадження реформи потрібно кілька років. «Ми хочемо змінити систему надання екстреної допомоги від моменту дзвінка на номер екстреної допомоги до моменту, коли пацієнта привезли в лікарню», - пояснювала Супрун. На практиці це означає, що реформа «швидкої» змінює філософію надання допомоги. Якщо раніше головним завданням було якомога швидше довезти лікаря до хворого, то тепер мета кардинально протилежна: чимскоріш привезти хворого до лікаря. Саме таких підхід існує у Сполучених Штата, модель якої намагається запровадити в Україні Уляна Супрун. Водночас є нюанси. Українські лікарні, як правило, спеціалізовані – на відміну від американських, де всі клініки надають медпослуги широкого профілю. Отже, логічно, що в умовах України лікар мав би ставити діагноз і вирішувати, у яку лікарню везти хворого. За моделлю, яку пропонує Супрун, парамедик має видко надати допомогу, після чого за необхідності відвезти людину до тієї лікарні, яка ближча територіально.
Та це не єдина ідея, яку за Супрун критикують фахівці. Відповідальний секретар національної медичної палати України Сергій Кравченко переконаний: починати треба не зі зміни філософії та чіпляння датчиків GPS, а з більш приземлених речей. «У кількох депресивних регіонах України, приміром, Херсонській області, автопарк швидкої медичної допомоги складається з «буханок»-уазиків 70-х років минулого століття, які вже давно не ремонтувалися. Так от, від того, що на них повісять GPS та законектять з супутником, ситуація не покращиться. Крім того, там є проблема із забезпеченням паливом», - заявив він і додав, що, на його думку, реформи треба починати із системи фінансування галузі.
Уляна Супрун переконує, що GPS-датчики справді необхідні: на виклик повинен їхати автомобіль, який знаходиться найближче, а не просто та машина, яка приписана до якоїсь конкретної станції швидкої допомоги. Власне, саме для цього встановлено GPS на всіх автомобілях і буде створено центральний інформаційний вузол обміну даними. Крім того, завдяки цьому вузлу диспетчери знатимуть стан кожного виклику і місцезнаходження кожного автомобіля екстреної допомоги. Така система вже працює в Києві, Дніпропетровській, Херсонській, Харківській областях, у тестовому режимі на Вінничині та Полтавщині.
Віктор Сердюк, президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів, вважає, що такі зміни - суто косметичні, вони не вирішують проблем докорінно. «Робити велику реформу, виходячи з розрахунку у $100 на рік на одного українця абсолютно неможливо. Для порівняння: у Молдавії цей показник сягає $200 на рік, у Білорусі - $400», - зазначив він.
За словами Вершигори, не сприяють оперативному приїзду «швидкої» до пацієнта завантаженість доріг та постійні затори у столиці, а на периферії – неналежна якість дорожнього покриття.
Заступник голови правління Українського лікарського співтовариства Костянтин Надутий звертає увагу на ще одну проблему: невдовзі працювати у «швидкій» буде нікому. «Дуже легко втратити лікарів і дуже важко їх залучити. Тренд відтоку кадрів спостерігається в останні роки, але останній час він різко посилився», - зазначив він.
«Лікарі ідуть працювати в інші галузі. Вони не розуміють медреформи, бояться її і йдуть з системи або їдуть закордон. Якщо зараз не вжити надзвичайних заходів із корекції ситуації, ми просто втратимо кадри», - додає Вершигора, за даними якого, зарплата працівників «швидкої» наразі становить близько 3,7 тис. грн.
До слова, за концепцією Супрун зазнають змін приміщення у лікарнях, однак яких – достеменно невідомо нічого, окрім того, що у приймальнях має з’явитися столик рецепції.
Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0