Телемедицина, бонуси «Нашій Рябі» та мажоритарникам. Як Гройсман освоїв «гроші Януковича»

Спецконфіскація
Телемедицина, бонуси «Нашій Рябі» та мажоритарникам. Як Гройсман освоїв «гроші Януковича»
Володимир Гройсман
фото: korrespondent.net

Лобісти спецконфіскації били у груди, що ці кошти підуть на підвищення обороноздатності, зарплат та пенсій

У проекті бюджету на 2018-й рік спочатку не передбачалось коштів від так званої спецконфіскації. Нагадаємо, ця незвична стаття доходів поповнила бюджет цього року і навіть призвела до його профіциту. В Мінфіні пояснювали, що отримання цих грошей є результатом складної роботи правоохоронців, саме тому їх надходження неможливо прогнозувати і закладати до бюджету. Втім перед другим читанням віртуальні кошти у бюджеті-2018 таки з’явились – доопрацьований проект кошторису передбачає отримання 4,7 млрд грн від конфіскації майна за рішеннями судів щодо корупційних правопорушень представників минулої влади.

Варто відзначити, що у бюджеті року, що минає, кошти від спецконфіскації активів Віктора Януковича та його оточення були закладені значно більші – 22,5 млрд грн.

На що ж пішли ці гроші? Їхнє вилучення у попередників влада супроводжувала масштабною піар-кампанією. Лобісти спецконфіскації били у груди, запевняючи, що ці кошти підуть на підвищення обороноздатності, зарплати, пенсії, доплати для  менш захищених верств населення, вчителів та лікарів. Але в реальності вийшло інакше – по факту з 22,5 мільярдів «грошей Януковича» на гучно заявлену мету підвищення обороноздатності та підтримки безпеки в 2017-му році було виділено лише біля 9 мільярдів. Все інше – регіональний розвиток, телемедицина та допомога агробаронам, які не встигають міняти модні яхти. Про використання грошей, вкрадених попередниками, на обіцяні соціальні виплати мова і не йшла.

Допомогли аграріям та депутатам

Історія з конфіскацією більше $1 млрд з рахунків компаній-нерезидентів, пов’язаних з оточенням Януковича, триває з початку 2015-го року. Генпрокурор Юрій Луценко заявив про конфіскацію суми, яка за курсом на той час становила приблизно 29 мільярдів гривень. Але до 2017-го року уряд не міг скористатись цими коштами, отримавши таку можливість лише у квітні.

Спочатку при прийнятті бюджету на 2017-й рік кошти від спецконфіскації врахували в його дохідній частині – закладено було 11,6 млрд грн. Влітку парламент переглядав бюджет у зв’язку з підвищенням мінімальної зарплати, різким ростом цін на нафту, торговою блокадою окупованих територій та іншими чинниками. Тоді доходи спецфонду були збільшені за рахунок конфіскованих «коштів Януковича» ще на 11 млрд грн. Загалом у році, що минає, була розблокована можливість використати 22,5 мільярди «конфіскату» з 29 озвучених владою. Мінфін наполягав на тому, щоб ці кошти були використані не на проїдання, а на погашення дефіциту бюджету та держборгу, що було погоджено з міжнародними інстанціями. Проте в Раді гору взяла інша думка і депутати перерозподілили кошти на «нагальніші» проблеми.

Порція №1

Кошти з першого «траншу» в 11,6 мільярдів, згідно з квітневою постановою Кабміну, були розподілені в наступній пропорції: чверть була спрямована на витрати на обороноздатність. Саме посилення збройних сил обіцяли автори ідеї про спецконфіскацію. Тому таке рішення було принциповим і показовим. Та це лише менша частина грошей. Близько половини з них відправили на регіональний розвиток і ще майже чверть (22%) – на фінансову підтримку сільгосптоваровиробників. Під абстрактними статтями «регіональний розвиток» найчастіше мова йде фінансування округів «потрібних» депутатів, а за «підтримкою сільгоспвиробників», за даними Центру протидії корупції, були приховані дотації найбільшим агрохолдингам, зокрема, «Миронівському хлібопродукту» («Наша Ряба») Юрія Косюка.

Порція №2

Більша частина коштів з другого «траншу», який депутати додали в бюджет влітку, таки була спрямована Міноборони на закупівлю озброєння і військової техніки, боєприпасів, будівництво житла військовослужбовцям, розробку нового ракетного озброєння, а також Мінрегіонрозвитку на впровадження сільської медицини – по 4 млрд грн. Петро Порошенко неодноразово повторював, що було б справедливо частину награбованого попередниками і поверненого прокуратурою, направити на медичну реформу – зокрема, на телемедицину, яка поки виглядає в наших умовах утопією.

Ще мільярд гривень виділений на головну піар-фішку прем’єра Володимира Гройсмана – будівництво доріг.

Також під виглядом підвищення обороноздатності були виділені додаткові кошти на Нацполіцію – 980 млн грн, Держприкордонслужбу – 400 млн грн, Нацгвардію – 200 млн грн, Держохорону – 60 млн грн. Окрім цього, ще 300 млн грн, згідно з рішенням РНБО, мали піти на заходи з інженерно-технічного облаштування кордону – зокрема, сумнозвісної «Стіни», будівництво якої триває ще з часів прем’єрства Арсенія Яценюка.

Така щедрість може пояснюватись тим, що у оборонному комплексі, який під час збройного конфлікту опинився під особливою увагою, сплелись інтереси «Народного фронту» та оточення Петра Порошенка. «Фронтовик» Сергій Пашинський очолює профільний комітет Ради і разом з секретарем РНБО Олександром Турчиновим лобіює бюджети на потреби армії та закупівлю техніки. Президентські ж ставленики Роман Романов та заступник Турчинова Олег Гладовський контролюють державний концерн «Укроборонпром» та виконання оборонного замовлення.

Історія питання

Нагадаємо, що з 2015-го року, коли «гроші Януковича» були арештовані на рахунках Ощадбанку, Верховна Рада неодноразово намагалась прийняти різні варіанти законопроектів про спецконфіскацію, які б відкрили шлях для вилучення цих коштів в бюджет. І навіть ухвалила один з них у першому читанні, але до фінішу так і не дійшла. Тоді був застосований інший механізм – у березні поточного року спецконфіскацію освятив своїм нині утаємниченим рішенням Краматорський міськсуд Донецької області в рамках процесу проти колишнього директора компанії «Газ Україна-2020» Аркадія Кашкіна. У квітні РНБО заявила, що «гроші Януковича» будуть зараховані до бюджету, а Держказначейство відзвітувало про їхнє надходження. Мова йшла про суму в $1,1 млрд (біля 29 млрд грн за тодішнім курсом) в державних облігаціях та живих грошах, яка надійшла до спецфонду. Майже всі випуски конфіскованих валютних ОВДП були погашені, і гроші зараховані на рахунки. Ще один випуск на $200 млн був фактично списаний – на цю суму зменшили внутрішній борг держави.

За словами голови парламентського комітету з питань податкової політики Ніни Южаніної, не всі заявлені у бюджеті 2017-го року кошти вдалось використати: «Наприклад, точно підтверджено, що всі кошти, виділені на сільську медицину, перенесені на наступний рік». До невитрачених цього року грошей додадуться 4,7 мільярдів «конфіскату», закладених у бюджеті на наступний рік. З них Мінфін планує 2,7 мільярдів витратити на оборону, Нацгвардію та Нацполіцію, а інші 2 мільярди пустити на ремонт доріг.

Проїли, а що далі?

Наскільки раціональною є витрата коштів на дотації надприбутковим агрохолдингам та на ефермерну телемедицину, у експертів є великі сумніви.

«Обсяг нашого боргу перевищує відмітку у 80% ВВП, – каже економіст Олег Устенко. – Приміром, цьогоріч понад 120 млрд грн (а це 5% ВВП) ми витратили просто на те, щоб оплачувати відсотки за державними боргами. І боргів у нас так багато, що, мені здається, будь-яке надходження коштів, що йде понад закладеного у держбюджеті, ми б мали витрачати на їхню сплату. Але держава так не діє, витрачаючись суто на проїдання – той же проект «телемедицина».

Також Устенко припускає, що частину конфіскованих «грошей Януковича», які знаходяться в ОВДП, знову пустили на ринок на продаж, тільки накопичуючи борги.

То ж одна з небагатьох перемог цієї влади поки виглядає неоднозначно. Звісно, зайвими кошти в бюджеті не бувають – на що б вони в результаті не йшли. Але Янукович давно відхрестився від «конфіскованих» мільярдів, проте низка кіпрських компаній, які пов’язують з оточенням екс-президента-втікача та яких торкнулась процедура конфіскації ОВДП, вже намагались оскаржити це рішення в українських судах. Шансів у них мало, але дуже спірна форма націоналізації через засекречене рішення суду може згодом призвести до неприємних наслідків. Якщо «кіпріоти» після негативних вердиктів українських судів звернуться в європейські, ніхто не дасть гарантій, що Україну не змусять повертати з такими боями конфісковані кошти. І робити це будуть тоді точно не за рахунок агробаронів.

Павло Вуєць, «Главком»

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: