Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    «Чорний четвер» у Раді. Як Гройсман ощасливив своїм бюджетом Ляшка і колишніх регіоналів

    • Павло Вуєць Станіслав Груздєв
    • Розсилка
    Уряд радіє прийняттю бюджету - «Чорний четвер» у Раді. Як Гройсман ощасливив своїм бюджетом Ляшка і колишніх регіоналів
    Уряд радіє прийняттю бюджету

    Кого ощасливив державний бюджет на 2018 рік

    Давно у Верховній Раді не було таких продуктивних днів, як минулий четвер. Прийняття бюджету, яке зазвичай ставало головною подією кінця року, було затьмарено купою інших неоднозначних подій. З самого ранку всі обговорювали скандальний законопроект голів фракцій Блоку Порошенка та «Народного фронту» Артура Герасимова та Максима Бурбака, який передбачав звільнення голів антикорупційних органів простою парламентською більшістю. Такий вибрик викликав обурення західних партнерів, які цілу ніч вправляли мізки справжнім авторам цієї ініціативи. Зокрема, Арсеній Яценюк, Андрій Парубій та Арсен Аваков пізній вечір середи провели півтори години в американському посольстві. Після цієї зустрічі, як стверджують співрозмовники «Главкома» у «Фронті», Яценюк відправився до президента і таки переконав його зняти законопроект з порядку денного. Це сталось о третій ночі. Та не спалось цієї ночі не тільки Яценюку з Порошенком. Цим часом бюджетний комітет обговорював останні правки до головного фінансового документу. Там «пиріг» завершили ділити о четвертій ранку.

    У президентській фракції випромінювали оптимізм щодо прийняття бюджету. Ще у середу «бепепешників» налаштовували, що звичної «бюджетної ночі» цього року не буде – все завершиться ледь не о шостій вечора. Втім у четвер настрої змінились: депутати зрозуміли, що «доведеться затриматись», хоч і не до співу ранкових півнів. «Насправді цього року бюджетний процес тривав місяць, а не похапцем, як звично, – кажуть співрозмовники «Главкома» з БПП. – Гройсман багато зустрічався з нами, пояснював, мажоритарників теж задовільнили». Зустрівся попередньо з членами своєї фракції і президент, який лаконічно закликав підтримати напрацювання уряду.

    Задовільнив прем’єр і депутатів з партнерського «Народного фронту». «Великі претензії були у Пашинського (Сергій Пашинський – голова комітету з питань національної безпеки та оборони – «Главком»), щодо фінансування оборонки та Гриневич (Лілія Гриневич – міністр освіти – «Главком») щодо фінансування учбових закладів 1–2 категорій. Пашинський обурювався, що грошей виділено мало і не на те, казав, що в ніякому разі ми за таке голосувати не будемо», – розповідали у «Фронті». У результаті в день прийняття бюджету, Пашинський, подякувавши прем’єру за розуміння, скоромовкою зачитав всі правки під стенограму, а правки щодо освіти вніс депутат від БПП Олександр Співаковський.   

    «В 2016–2018-х роках видана певна кількість державних гарантій підприємствам, що працюють на «оборонку», – пояснює частину претензій секретар безпекового комітету Іван Вінник. – Якщо зараз не врегулювати ці питання, буде дефолтна ситуація. Тепер ми в прикінцеві положення вписали моменти, як обслуговувати зобов’язання по держгарантіям, про які попередньо забули».

    У Міносвіти викликала питання передача вищих навчальних закладів 1-2 категорії (коледжі, технікуми) на баланс місцевих бюджетів. Лунали пропозиції відтермінувати цю норму то до 2020-го, то до 2023-го років, були й варіанти нічого не міняти. В решті знайдено компроміс – заклади І-ІІ рівнів акредитації державної та комунальної власності, які є структурними підрозділами  ВНЗ ІІІ-ІV рівнів, будуть фінансуватися з держбюджету.

    В четвер вдень Рада внесла зміни до Бюджетного кодексу, за яким і кроїли майбутній бюджет – по голосах, відданих за кодекс, стала зрозумілою конфігурація тих, хто дасть голоси за ключовий документ. Окрім фракцій коаліції, плече Гройсману підставили Радикальна партія, 22 позафракційні та групи мажоритарників «Відродження» та «Воля народу». В принципі, традиційний кадровий розклад останніх важливих голосувань. Мажоритарників традиційно спокусили субвенціями на округи, захованими в статтях «на соціально-економічний розвиток окремих територій» – на ці цілі було виділено 5 мільярдів гривень. А голові «Відродження» Віталію Хомутинніку, який останнім часом активно скуповує акції агрогіганта «Кернел», додатково виділили преференції для його нового бізнесу. Так парламент скасував повернення ПДВ для експортерів соняшника, ріпака та сої, що вигідно переробним підприємствам, які експортують олію.

    Не забули і про газових лобістів – ставки на видобуток газоконденсату були зменшені з 45 до 29 % на глибині до 5 тисяч метрів і з 21 до 14 % на більшій глибині (Ляшко, нині близький до головного енергетичного олігарха країни Ріната Ахметова, під гаслами підтримки вітчизняного виробника вимагав 6%). За зміни до Податкового кодексу, які прямо впливають на прибутки казни, проголосував навіть Опозиційний блок. «Там є дуже добрі речі для енергетиків, а ми ж фракція енергетиків», – посміхались співрозмовники «Главкома» з колишніх «регіоналів».

    «Радикалів» Ляшка цього року показово позбавили бюджетних витрат на їхні улюблені пожежні машини, проте виконали іншу несподівану забаганку. «Ляшківці» вимагали внести в Податковий кодекс правки щодо ввезення електромобілів без сплати податку на додану вартість і акцизів. Спочатку ця правка не була підтримана залом, але на ній наполіг особисто Гройсман і вона таки була включена в кінцевий проект. Який зиск від цього «радикалам», поки сказати важко (як і в вибиванні коштів на будівництво харківського метро) – можливо, це своєрідний розмін з лобістами з інших фракцій. Плюс дивним чином саме в «бюджетний» день дали можливість скласти присягу новому депутату від Радикальної партії Валерії Заружко, якій довгий час не давали такої можливості.


    Анрій Парубій демонструє Олександру Данилюку правки, які вносяться у держбюджет
    Андрій Парубій демонструє Олександру Данилюку правки, які вносяться у держбюджет

    Хоча не всі у фракції Ляшка були задоволені. Наприклад, Юрій Чижмарь, якого відносять до умовної «групи Льовочкіна» (як і Ігоря Попова, якого після скандалу з сином-хуліганом фракція намагається позбавити мандата). У розмові з «Главкомом» Чижмарь запевнив, що свій голос за бюджет не дасть: «Наші голосувати будуть, але я – ні. Цим бюджетом ми збільшуємо бюджет армії, але нема цивільного контролю за використанням цих коштів, хоча є купа скандалів. Ми говоримо про збільшення кредитування бізнесу, але про який бізнес можна казати, якщо кредитна ставка – 25%? Ми цілий рік казали, що треба не збільшувати кількість корумпованих субсидій, а нарощувати «теплі кредити» для енергозбереження, але цього також немає. Тобто ніяких стимулів цей бюджет не передбачає».

    Не збирались голосувати і в «Самопомочі» з «Батьківщиною». «Бюджет залишається виключно фіскальним, всі доходи – виключно з кишень простих людей, з податків на зарплати, – монотонно пояснював голова фракції «Самопоміч» Олег Березюк. – Нема податку на виведений капітал. Президент каже, що ми обов’язково його впровадимо з 2019-го року, чого, звичайно, не буде. Це спонукає олігархат висмоктувати бюджет та надра і виводити гроші з країни. Чому не працює трансфертне ціноутворення, яке ставить реальні ціни на вивезення сировини з України? Ключові речі, які змінюють природу економіки, не впроваджуються».



    Складалося враження, що у цей четвер, який гострослови охрестили «чорним четвергом» (аналогія з «чорною п’ятницею», коли все розпродають), депутати вирішили розібратись з усіма нагальними справами, щоб потім роз’їхатись на різдвяно-новорічні канікули.

    Прийняттю бюджету передувало:

    1. Продовження мораторію на продаж землі.
    2. Надання президенту права особисто призначати членів НКРЕКП, яка через відсутність кворуму не може підвищити тарифи на електроенергію (когось здивувало, що за це майже в повному складі голосував Опоблок?).
    3. Підвищення депутатами зарплатні самим собі (лише оклад спікера становитиме 18 тисяч, а депутатів-членів комітетів – 16 тисяч гривень).
    4. Прийняття в першому читанні законопроекту «Купуй українське», який надає преференції вітчизняним виробникам при проведенні тендерів (реверанс Ляшку, який його палко лобіював).
    5. Зняття з посади голови комітету по боротьбі з корупцією Єгора Соболєва, який є одним з активних учасників акцій протесту під Радою.

    Відчуваючи, що «карта йде», Парубій знову намагався провести свою ідею-фікс щодо оптимізації кількості парламентських комітетів під кількість міністерств, але тут вже не пройшло.

    З Соболєвим взагалі вийшло дуже некрасиво – депутати звинуватили його в непрофесійності та неефективності, але жодного факту не надали, обмежившись загальними фразами. Апофеозом став виступ Олександра Вілкула з «Опоблоку», який назвав Соболєва «аморальним типом з подвійною, потрійною… мораллю», якому він не простить вибори в Кривому Розі. Ось так спільним зусиллями коаліції та Опоблоку Єгор Соболєв перетворився в рядового члена комітету. «Після всього, що він про нас казав та витворяв, як ми повинні були голосувати?» – відповідали екс-«регіонали» на питання, чому цього разу вони зрадили своєму задекларованому принципу не влазити в чужі розбірки. Прихильники Соболєва вбачають в його відстороненні ще один елемент в «підкопі» під НАБУ – саме колишній голова комітету робив все можливе, аби Рада не обрала підконтрольного Банковій аудитора Бюро.

    Парубію, який голосував за звільнення соратника по Майдану, було явно незручно в цій ситуації і він вийшов на трибуну, щоб виправдатись. «Чотири роки тому в ці дні більшістю присутніх разом стояли на Майдані плече до плеча. І в мене інколи виникає питання, що з нами трапилось за тих чотири роки, колеги?» Колеги гучно аплодували цьому сеансу самобичування.



    Голосування за правки до Податкового кодексу, що передувало бюджету, нагадувало голосування за медреформу. Після того як всі депутатські правки були провалені залом, голова профільного комітету Ніна Южаніна перелічила номери правок, прийняти які все ж конче необхідно «задля збалансування проекту закону», при цьому відмовившись на вимогу аграріїв від правки, що регулює нову систему визначення сільськогосподарських дотацій.

    Аграрна тема була однією з найбільш болісних, враховуючи кількість лобістів галузі в парламенті. У першому читанні бюджету передбачалась фінансова підтримка сільгоспвиробників на суму в 2,9 млрд грн. При цьому зникав пільговий режим сплати ПДВ. З цих грошей на дотацію мало піти 2 млрд, а майже мільярд – на компенсацію вартості сільгосптехніки та обладнання вітчизняного виробництва. Перед другим читанням уряд вирішив збільшити підтримку тваринництва, програма підтримки якого була виписана окремо, – з 2,3 до 4 млрд, отримавши ці кошти якраз від скорочення підтримки сільгоспвиробників. З цієї суми частина піде на компенсацію будівництва тваринницьких комплексів. За словами депутата БПП з аграрного комітету Олексія Мушака, найбільший комплекс в наступному році, який отримає цю дотацію, належить холдингу друга президента, власника «Нашої Ряби» Юрія Косюка, який отримував рекордну державну допомогу і в цьому році.

    Гройсман вставив свої п’ять копійок щодо підтримки поправки про «ляшківські» електромобілі, і зміни до Податкового кодексу в такому вигляді були підтримані. Щоправда, згодом Герасимов вніс правку, що норма про електромобілі буде діяти тільки до 2019-го року.

    Також після правок підвищується ставка екологічного податку на індекс інфляції (11,2%), а також ставки ренти за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, і ренти за спеціальне використання води і лісових ресурсів з урахуванням індексу цін виробників промпродукції на 16,8%. Передбачається підвищення ставки акцизного збору на тютюнові вироби, в тому числі, на 29,7% в 2018-му році і далі на 20% щорічно до 2025 року до досягнення мінімального стандарту ЄС – 90 євро за тисячу штук. Акцизи на алкоголь поки вирішили не чіпати.

    Проект бюджету вийшов представляти міністр фінансів Олександр Данилюк, але його ніхто не слухав – збуджені депутати бігали по залу та вивчали роздані папірці з цифрами. Окрема купка збиралась біля Ігоря Кононенка, лідер фракції БПП Герасимов постійно спілкувався з представником президента в парламенті Іриною Луценко, разом вони підходили та щось з’ясовували з першим віце-спікером Іриною Геращенко. Одіозний депутат з «Відродження» Антон Яценко про щось домовлявся з «бепепешником» Максимом Курячим, якому традиційно дістається місія озвучувати фінальні правки до бюджету. «Ми з групою депутатів обговорювали і узгоджували все до останнього», – розповідав Курячий «Главкому» після голосування, натягуючи пальто в роздягальні.

    Козир підвищення мінімальної зарплатні, який в цьому році несподівано витягнув Гройсман, намагався перебити Петро Порошенко, що нещодавно запропонував підтягнути її до 4100 гривень. Гройсман зауважив в проекті бюджету, що розгляне таку можливість після першого кварталу, якщо це буде дозволяти економічна ситуація. Осідлав тему «мінімалки» і Ляшко. «Все, що ми просимо, все для українців, – пафосно заявив Ляшко під регіт залу. – Володимире Борисовичу, я хочу вам подякувати за те, що за останні півроку ми, можливо, разів 20 не менше з вами зустрічались і обговорювали одне питання – підвищення зарплат для українців, тому що це ключове для подолання бідності в країні».

    Подолавши власну бідність голосуванням за підвищення депутатських зарплат, Ляшко задумався про своїх виборців і запропонував Гройсману замість «мінімалки» в 3700, закладеної в проекті бюджету підвищити її до 5 тисяч, а в якості компромісу – до 4200-4300 гривень, про які, по суті, казав Порошенко. Прем’єр люб’язно пообіцяв, що розгляне таку можливість.

    Дійсно, грошей в економіці мало, а забаганок у всіх бажаючих багато, причому у владі конкретно визначились з пріоритетами. «В 2017 році на ГПУ було закладено 4,6 мільярда, в цьому році додатково 2,1 мільярда, – перераховує Тетяна Острікова з «Самопомочі». – На СБУ в цьому році додатково 1,6 мільярда. На МВС 19 мільярдів. У той час, як потреби армії у воюючій країні профінансовані у цьому бюджеті лише на 46%. Тобто армія недофінансована, а уряд пропонує нам будувати поліцейську силову державу».

    «Опоблоківець» Микола Скорик звернув увагу на закладений в бюджеті борг більше двох трильйонів гривень, який можна було б почати гасити з коштів, отриманих зі спецконфіскації. До речі, на відміну від початкового варіанту, доопрацьований проект бюджету передбачає отримання 4,7 млрд грн від конфіскації майна за рішеннями судів за корупційні правопорушення. Це не єдині віртуальні гроші в бюджеті. Великі сподівання у уряду також на приватизацію – від продажу держмайна планується виручити 22,5 млрд грн.

    Втім критики бюджету були в прогнозованій меншості. Ірина Луценко з трибуни перерахувала всі «цукерки» кошторису на наступний рік: «Фінансування сільської медицини збільшилося з 4 до 6 мільярдів. До 164 млрд зросла національна безпека і оборона. Збільшилося фінансування на будівництво і відновлення доріг – до 40 млрд. Збільшився фонд енергоефективності. Зменшилися ставки ренти на нові свердловини. Ми збільшили Державний фонд регіонального розвитку з 2 до 6 мільярдів, що дасть можливість підтримати місцеве самоврядування і об'єднані територіальні громади. Збільшилося фінансування на сільську інфраструктуру, на освітлення, на питну воду, на водогони, на дороги. Збільшилося фінансування на патріотичні фільми, що так необхідно сьогодні для української держави. Ми повернули фінансування через державний бюджет коледжів і технікумів, які знаходяться у структурі університетів…»

    Після цього Максим Курячий «з голосу» вніс купу правок, які виникли через «неточності» в бюджеті – одним помахом збільшились виплати апарату Верховної Ради, ДУСі, Мінфіну, прокуратурі. Гройсман штовхнув надихаючу промову – і на табло запалала цифра 273.


    Результат голосування за держбюджет-2018

    Задоволених новим бюджетом виявилось багато. Сам Гройсман, який майже весь час провів на ногах та до вечора зірвав голос, на радощах від такого результату навіть поплескав по голові міністра Данилюка. 


    Гройсман плескав Данилюка по шевелюрі

    Треба віддати уряду належне – бюджет дійсно внесений не під ялинку і був розглянутий ще до півночі, чого останніми роками не було. Хоча депутати і скаржаться, що з усіма поспіх внесеними правками голосували незрозуміло за що. Зате в нагороду за свою скорострільність вони вже можуть замовляти собі чартери на новорічні свята.

    І дуже показовий факт – в день, коли Рада прийняла цілу купу дуже неоднозначних проектів, протестувальників на чолі з Михайлом Саакашвілі було зовсім не чутно.

    Бюджет-2018: що почому

    У доопрацьованому законопроекті порівняно із проектом, поданим на перше читання, доходи збільшено на 36,6 млрд гривень (або на 4,2%), у тому числі за загальним фондом - на 28,2 млрд гривень та за спеціальним фондом - на 8,4 млрд.

    Видатки збільшено на 40,5 млрд ь (або на 4,3%), у т.ч. за загальним фондом - на 28,2 млрд та за спеціальним фондом - на 12,33 млрд.

    Дефіцит держбюджету збільшено на 3,9 млрд грн, покриття якого передбачено спецконфіскацією. Загалом від спецконфіскації закладено 4,7 млрд надходжень.

    Дохідна частина бюджету становитиме 913,6 млрд гривень, що на 18,5% більше, ніж доходи держбюджету 2017 року (771,0 млрд гривень).

    З них доходи загального фонду бюджету становитимуть 839,8 млрд гривень, а доходи спеціального фонду — 73,8 млрд гривень. Доходи зведеного бюджету зростуть на 19% до 1,1 трлн гривень.

    Видаткова частина держбюджету становитиме 988,6 млрд грн, що на 17,5% більше, ніж доходи держбюджету 2017 року (841,1 млрд).

    З них видатки загального фонду бюджету становитимуть 906,7 млрд грн, а видатки спецфонду - 82,0 млрд.

    З урахуванням надання кредитів з бюджету, його дефіцит у 2018 році становитиме 81,9 млрд, що дорівнюватиме 2,46% ВВП.

    Обсяг платежів з обслуговування держборгу на 2018 рік прогнозується на рівні 130,2 млрд, що на 16,9 млрд більше плану на 2017 рік. Обслуговування внутрішнього державного боргу становитиме у 2018 році 79,34 млрд.

    Обслуговування зовнішнього державного боргу на 2018 рік заплановано в сумі 50,9 млрд гривень.

    Загальні виплати за державним боргом, що мають бути здійснені у 2018 році, оцінюються на рівні 305,9 млрд грн, з яких 193,4 млрд – виплати за внутрішнім боргом та 112,6 млрд становлять виплати за зовнішнім боргом.

    Згідно із розрахунками загальний обсяг державного боргу, обрахований у національній валюті, становитиме 1,999 трлн гривень, що дорівнює 61,5% від ВВП.

    Уряд запланував підвищення мінімальної зарплати з 1 січня на 16,3% до 3723 гривень.

    Прожитковий мінімум  буде встановлений у розмірі 1700 гривень з 1 січня 2018 року, з 1 липня — 1777 гривень, з 1 грудня — 1853 гривні.

    У проекті держбюджету закладено прогноз зростання ВВП у 2018 році на рівні 3% при інфляції 9% і курс гривні 29,3 гривні за долар у 2018 році.

    Номінальний ВВП у 2018 році прогнозується на рівні 3,332 трлн гривень.

    На соціальні видатки в проекті бюджеті заплановано 141,37 млрд гривень. З них 71 млрд - на субсидії, 59,9 млрд на пільги малозабезпеченим сім'ям, а 2,7 млрд на закупівлю домогосподарствам твердого палива.

    Видатки на оборону уряд планує також збільшити до 5% ВВП, що становить 165,3 млрд грн.

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ