Маркіян Лубківський: Треба було думати раніше, що робити зі стадіонами після Євро-2012

Чемпіонату Європи з баскетболу, що пройде в Україні 2015 року, вже сьогодні дехто з експертів пророкує роль другого Євро-2012. Ці прогнози стосуються не лише масштабу спортивної події, що має привабити фанатів та туристів. В умовах України такі спортивні імпрези стають також приводом , чого гріха таїти, для розкрадання бюджетних коштів та необґрунтованого піару. Всі пам’ятають лозунг правлячої Партії регіонів «Чемпіонати проходять, а досягнення залишаються» на останніх парламентських виборах. Очевидно, що на наступних президентських виборах тема досягнень Євробаскету, хоч і залишить чергову дірку в бюджеті країни, також буде використана кандидатом від влади.

Про те, як йде підготовка України до 39-го Чемпіонату Європи з баскетболу, «Главком» дізнавався у голови організаційного комітету турніру Маркіяна Лубківського. Питання грошей, що будуть витрачені на цю подію, як не дивно, функціонер не коментував. Проте він погодився розказати про ризики, які можуть чекати Україну під час підготовки до Євробаскету, а також про головних вітчизняних баскетбольних інвесторів, які й мають вирішити всі фінансові проблеми.

-- «Можна вигадати бренд і за десять гривень»

Маркіяне Романовичу, окресліть чітко, що саме входить до вашої компетенції як голови організаційного комітету Євробаскету-2015? Чому питання щодо фінансування баскетбольного чемпіонату ви не коментуєте? Які ваші основні обов’язки? І чи відрізняються вони від тих функцій, які ви виконували під час Євро-2012?

Я не коментую те, що не є в моїй компетенції. Якщо коротко, то я відповідаю за те саме, за що відповідав і під час підготовки Євро-2012. Це вся організаційна складова, пов’язана з підготовкою турніру.

Про що саме йде мова?

Дуже важливою складовою цього підготовчого процесу є, безумовно, у випадку 2012 року будівництво футбольних арен, у випадку 2015 року – арен під Євробаскет. Це частина відповідальності держави Україна, а у випадку з Євробаскетом – ще й інвесторів, які, по суті, і будуть основними рушійними силами зведення всіх арен.

Наша роль полягає власне у проведенні самого турніру спільно з колегами з ФІБА-Європа і у підготовці усіх проектів, які не пов’язані безпосередньо з будівництвом. Хоча моніторинг будівництва арен є теж нашим безпосереднім обов’язком, який виходить з зобов’язань перед ФІБА-Європа і перед Федерацією баскетболу України. Загалом ми опікуємося понад 50 проектами – це безпека, організація матчів, розміщення команд і родини ФІБА-Європа, організація гостинності, робота по залученню волонтерів і так далі.

Хто ж тоді опікується питаннями фінансування Євробаскету-2015?

Віце-прем’єр Олександр Вілкул є відповідальним з боку уряду за процес підготовки країни до чемпіонату. Якщо говорити про фінансову модель будівництва арен, то вона визначена як партнерство між державою та інвесторами. Формула: 25% коштів вкладають інвестори безпосередньо, державні банки чи банки із державною часткою власності допомагають із фінансуванням решти 75%. Плюс держава погашає відсотки.

От під час Євро-2012 куратором проекту від уряду був Борис Колесніков, тепер вам доводиться спілкуватись з Олександром Вілкулом. З ким легше знаходити спільну мову?

Так, моїм безпосереднім партнером по підготовці Євробаскету є Олександр Вілкул. Можу сказати, що проект Євро-2012 був би неможливим без Бориса Колеснікова. Дуже хотів би, щоб таку саму роль у 2015 році відігравав віце-прем’єр-міністр Вілкул. Але ми працюємо разом лише декілька тижнів.

Питання розробки бренду, логотипу баскетбольного чемпіонату входить до вашої компетенції?

Так, цим питанням ми займаємось – місцевий організаційний комітет – спільно з ФІБА-Європа.

Вже є проект? Талісманом Євробаскету в 2015 році часом, за прикладом Євро-2012, часом, не стануть два баскетболісти-близнюки?

Ми почали працювати над проектом. У нас вже є деякі думки і деякі напрацювання. Думаю, що стилістично символіка і талісмани 2015 року стануть продовженням історії 2012 року.

Відомо, в яку суму виллється розробка нового бренду?

Не відомо.

А на яку хоч розраховуєте?

Мені складно відповісти. Можна вигадати бренд і за десять гривень. А можна і не за десять гривень. Цей процес, по суті, ще в зародку.

Але в рамках великого проекту Евробаскет-2015 ми ж готуємо і турнір серед шістнадцятирічних, який пройде в серпні цього року в Києві. Відповідно, ми теж готуємо пропозицію, розробляємо зараз і так званий брендбук цього проекту. Він буде, звісно, порівняно менший і простіший, ніж на 2015 рік.

Чи вивчали ви досвід Литви, яка провела Євробаскет в 2011 році, та досвід Словенії, яка має провести турнір в цьому році?

Двісті сторінок звіту про проведення з Литви – я з цим встаю і лягаю. В Словенію незабаром їдуть наші колеги переймати досвід, працювати. І можу сказати, що у багатьох питаннях, оскільки ми проводили Євро-2012, ми набагато сильніші і більш обізнані, ніж колеги з тієї ж Словенії чи Литви. Можливо, ми знаємо більше ніж деякі з тих колег, які готували попередній турнір. Всі ті речі у нас в полі зору: і литовський досвід, і словенський досвід, і іспанський досвід, бо Іспанія прийматиме наступний чемпіонат світу. І плюс, досвід Євро-2012. Для мене останній досвід найцінніший. Те, що пройшли ми, не пройшов ніхто.

Скільки людей взагалі працює у вашій команді?

Ми вже взяли двадцять людей на роботу. Це люди, якій пройшли дуже серйозний підготовчий процес, працюючи у місцевому організаційному комітеті Євро-2012. Випадкових людей немає. Їм не потрібно пояснювати, що робити. Їх можна, як магнітофон, включати в розетку, і вони починають працювати.

Плануємо, що на піковому етапі, коли буде проводитися безпосередньо турнір, таких людей буде близько дев’яноста. Більшою мірою, це знову таки будуть ті, хто працював на Євро-2012. Тому що я хочу розраховувати на людей, які знають свою роботу. Але я не виключаю, що це коло людей розшириться.

Де розташований офіс оргкомітету?

З місцем розташування ще поки визначаємось. Зараз ми маємо кілька пропозицій. Найближчим часом виберемо локацію, приведемо приміщення в якийсь порядок і будемо працювати. Але зараз такий час науково-технічного і інформаційного прогресу…

Натякаєте, що Євробаскет можна не виходячи з дому підготувати?

Вдома його не підготуєш. Якщо б отак готували вдома Євро-2012, проводили б теж, напевно, вдома. Офіс у нас буде, і як це було під час 2012 року, кожен буде знати, де ми знаходимось.

А службова машина у вас вже є?

Буде, мабуть.

-- «Стадіон у Львові може перетворитися на «білого слона»

Давайте поговоримо про процес будівництва арен до Євробаскету-2015 і про ті складнощі, що виникають. Є загроза зриву будівництва арени у Львові. Місто майже не лишилось права на проведення чемпіонату по баскетболу через проблеми з виділенням землі…

В усіх містах вже визначені земельні ділянки, де будуть будуватися арени. Львів в цьому плані не є винятком. Так, там була певна дискусія, але її результатом стало визначене місце.

Тільки мер міста Андрій Садовий і представники інвестора трохи пізніше зізнались, що, якби Львів 8 лютого вранці не пред’явив би хоч якусь ділянку, право проведення Євробаскету-2015 місто втратило би назавжди.

Якщо у мера Андрія Садового така логіка розвитку міста, то що ж я йому можу порадити?

У нас визначені місця, є розуміння, де будуть арени. Є розуміння того, коли почнуться будівельні роботи, є розуміння самого проекту. Поки що, на цьому етапі, якихось ризиків або критичної ситуації я не бачу в жодному місті. В усіх – рівні можливості зараз.

Ще до того, як було визначене місце будівництва арени у Львові – на території Снопківського парку, влада Львова та області планувала будувати арену до Чемпіонату Європи з баскетболу на місці футбольного стадіону «Україна».

Цей варіант вже не розглядається.

Але таким чином могла б бути вирішена проблема використання побудованої під Євро-2012 «Арени-Львів», яка останній матч приймала ще в серпні. Після початку будівництва футбольний клуб «Карпати» був би просто змушений перейти на «Арену-Львів». Сьогодні всі обговорюють реальну загрозу того, що незатребувану «Арену-Львів» можуть розібрати на будівельні матеріали.

Це все чутки…

Але з 1 січня було припинено фінансування футбольного стадіону.

Ви знову змушуєте мене відповідати на запитання, які не є в моїй компетенції.

Та як людина, що займалася організацією Євро-2012, ви ж відслідковуєте ситуацію? Що буде з «Ареною-Львів»? На утримання стадіону потрібно мінімум 20 мільйонів гривень на рік. А футбольний клуб «Карпати» без виконання умови – 10-12 мільйонів гривень дотацій щороку – переходити з «України» на «Арену-Львів» не бажає.

Позиція УЄФА була абсолютно чіткою і кришталевою з самого початку. УЄФА був категорично проти народження так званих «білих слонів».

В даній ситуації, якщо не буде прийнято ефективних і взаємоприйнятних рішень в системі координат між містом, командою «Карпати», громадськістю, стадіон у Львові може перетворитися на такого «білого слона». Це дуже прикро. Але ми – і УЄФА, і місцевий організаційний комітет - з самого початку застерігали, що потрібно думати про те, яким чином буде працювати стадіон після Євро-2012. Тому питання не до нас. Питання до міста і до команди, яка потенційно на цьому стадіоні може грати.

Тобто «Арена-Львів» все-таки може бути розібрана на будівельні матеріали?

Як я можу сказати, чи буде арена розібрана на матеріали, чи буде переміщена в Африку.

Наскільки сьогодні готові проекти баскетбольних арен? Є інформація, що є лише три проекти. А, за вашими ж словами, ФІБА-Європа висловила бажання прискорити будівництво арен.

Зараз всі арени перебувають в стадії проектування. Цей рік є дуже важливим для того, щоб розпочати будівництво. Якщо будівництво якоїсь арени з будь-якої причини в цьому році розпочато не буде, місто, в якому ця арена знаходиться, може не потрапити до переліку міст, які прийматимуть Євробаскет. Тобто може помінятися формат самого турніру.

Тобто сьогодні вже має бути чітко зрозуміло – по місяцях – коли починаються будівництво арен в кожному місті?

В кожному місті – по-різному. Будівництво київської арени розпочнеться вже в квітні. «Кальміус-Арена» в Донецьку за попередньою інформацією розпочне будівництво в червні. У травні мають розпочатися будівельні роботи в Харкові. У кожного міста своя дата, але вона знаходиться в першій половині цього року.

А де гарантії, що арену до Євробаскета у тому ж Львові не спіткає доля футбольної арени? Ви розглядаєте ризик того, що потім доведеться, щось розбирати на будматеріали?

Відмінність між цими аренами полягає в тому, що львівську футбольну арену будувала держава, бо Львів не зміг, на жаль, самотужки це зробити. В даній ситуації – з Євробаскетом - відповідальність за будівництво арени повністю лежить на інвесторові. І на ньому ж повністю лежить відповідальність за подальшу експлуатацію. Тобто якщо я приватний інвестор і вкладаю свої кошти, моїм інтересом є ці кошти якомога швидше повернути. А якомога швидше повернути ці кошти я можу, тільки активно експлуатуючи арену: якщо в один день у мене там проходить баскетбол, на другий – хокей, на третій – концерт, на четвертий – виставка і так далі. Тобто сьогодні вже потрібно розуміти, яким чином ці арени зароблятимуть кошти після проведення Євробаскету.

-- «Завжди з’являються ті, хто намагається втопити переможця в багні»

Поясніть тоді, навіщо одночасно і будувати нові арени під Євробаскет, і реконструювати старі спортивні комплекси – Палац Спорту в Києві, «Метеор» у Дніпропетровську. Не краще було б вкласти просто більше коштів в реконструкцію вже існуючих арен? До них і людям було б швидше і зручніше діставатися. Палац Спорту знаходиться фактично в центрі столиці, а нову київську арену планують побудувати у складі мультифункціонального комплексу «Домосфера» - аж на Столичному шосе. Тобто відразу закладається ризик, що люди туди не потягнуться. Буде чергова історія, як із Львів-Ареною?

Є певні вимоги ФІБА-Європа до арен, до їхньої мінімальної місткості. Арени, які будуються сьогодні, - це сучасні споруди з усіма можливими зручностями для команд, для глядачів. В нашій ситуації дуже важливо, щоб арена для групового етапу налічувала не менше шести тисяч місць, для другого етапу – це десять тисяч місць, фінал – це більше п’ятнадцяти тисяч місць. Таких арен, які задовольняють вимоги ФІБА-Європа, в Україні сьогодні немає. Арени є тим зобов’язанням, яке брала на себе Україна, виборюючи право проводити Євробаскет.

Якось це надто пафосно звучить: «виборюючи право». Бо ж єдиний конкурент України – спільна заявка Франції, Німеччини, Італії, Хорватії – 14 грудня 2011 року відмовився проводити на своїх просторах 39-й чемпіонат Європи з баскетболу. Рішення було прийнято президентами місцевих федерацій через сумніви в професіоналізмі організаторів турніру з боку ФІБА-Європа. І за неофіційною версією, причиною відкликання заявки стала неохайність ФІБА. Мовляв, союз бажав підписати спонсорські контракти на проведення чемпіонату з деякими компаніями до того моменту, як буде прийнято рішення про країну-господарку.

Нічого не можу сказати вам з цього приводу. Швидше за все, те що ви говорите, - це звичайні чутки, які супроводжують будь-які процеси. Коли хтось в когось виграє, завжди з’являються ті, хто намагається втопити переможця в багні. Такі питання я проходив і під час 2012 року теж.

Україна виборола це право у складній боротьбі. І лідером цього процесу був президент Федерації баскетболу країни Олександр Волков, легенда українського баскетболу. Ви мене відверто питаєте – я вам відверто кажу. Брехня це все. Боротьба була тяжка!

Я не був тоді активним учасником процесу, і не знаю всіх обставин, бо ще займався Євро-2012. Але те, що я знаю, спілкуючись з колегами ФІБА-Європа: Україна продемонструвала найкращу модель і продемонструвала найбільше бажання до проведення Євробаскету-2015. Усі інші конкуренти виявилися неспроможними. І скажу вам по секрету: перемогло, власне, бажання України.

«Горящие глаза»?

Називайте це «горящими глазами», називайте це дипломатичною майстерністю Волкова. Але ми перемогли в чесній боротьбі.

Інша справа – як ми переможемо на ще більш важливому етапі, етапі підготовки. Це питання, яке ви можете задати мені в 2015 році.

Тепер головне, щоб інвестори, які вже стали учасниками цього процесу, зрозуміли (і я знаю, що таке розуміння в них є), яким чином вони потім повернуть кредитні кошти, яким чином арена зароблятиме кошти, яким чином потім покриватимуться всі експлуатаційні витрати.

На перших етапах підготовки до Євро-2012 влада теж переконувала, що працювати за схемою, в якій 80% від потрібних коштів складали би інвестиції, а 20% - з бюджету. Врешті, опублікований постфактум результат в пресі виглядав так: бюджет Євро складався на 90% саме з коштів платників податків.

Не пригадую такого.

-- «ФІБА-Європа буде займати ще більш жорстку позицію, ніж УЄФА»

Тоді назвіть імена конкретних інвесторів – по кожному місту. Вже відомо, що гроші на будівництво арени в Харкові може дати президент «Металіста», утаємничений бізнесмен Сергій Курченко. Загальна сума, потрібна на будівництво, - 280 мільйонів гривень. Хто ще крім нього?

Щодо пана Курченка – про це я так, як і ви, прочитав з Інтернету тільки за результатами поїздки віце-прем’єра Вілкула до Харкова.

Ми маємо справу з суб’єктами господарювання, а не з фізичними особами. Так, наприклад, у випадку Донецька – це хокейний клуб «Донбас», який виступає нашим партнером у питаннях процесу будівництва арени і розумінням, яким чином то будівництво відбувається. Такі партнери визначаються в кожному конкретно взятому випадку. У Харкові ми поки що ведемо діалог із мерією. Але зрозуміло, що інвестором виступить, очевидно, підприємство. На даний час це підприємство «Харків Арена».

Нас цікавлять стосунки, які будуть зафіксовані договірними зобов’язаннями з суб’єктами господарювання. Власне, такі угоди зараз і заключаємо. І ці угоди, які ми за дорученням ФІБА-Європа, укладаємо із аренами, будуть своєрідними гарантіями того, що ці арени будуть побудовані.

Але за кожною фірмою стоїть конкретне прізвище. От Рінат Ахметов – це футбольний інвестор. Назвіть баскетбольних?

Той же Борис Колесніков, який є власником хокейного клубу «Донбасс», і який сьогодні виступає рушійною силою будівництва арени в Донецьку. Той самий Ігор Коломойський, який фанатично закоханий в баскетбол, і який теж виступає інвестором через свої структури (компанію «United Basketball Investment» - «Главком»), принаймні, на декількох аренах: зокрема, на львівській, в Одесі та Дніпропетровську.

Дмитро Фірташ не дає коштів на баскетбол?

В системі підготовки до Євробаскету я з паном Фірташем не контактую.

А ви особисто цікавитеся баскетболом?

Я займаюся тим, щоб Євробаскет пройшов на високому рівні в нашій крані. Я грав колись в баскетбол, зараз трошки займаюсь.

Коли в Україну з перевірками почне приїжджати баскетбольний «Платіні»?

Я не хочу згущувати фарби, але мені здається, що ФІБА-Європа буде займати ще більш жорстку позицію щодо підготовчого процесу в Україні, ніж це робило УЄФА. Вже найближчим часом відбудеться візит на високому, якщо не на найвищому, рівні в Україну. Це окрім експертних візитів, один з яких вже відбувся. Мета одна: щоби турнір в Україні був найкращим серед усіх турнірів, які проводилися до цього часу.

Олександр Вілкул вже порахував і здобутки після проведення Євробаскету. За його підрахунками, вболівальники, що приїдуть на Євробаскет, залишать в країні 200 мільйонів євро. Ви рахували, скільки людей насправді можуть приїхати в Україну в 2015 році?

Поки що про це важко говорити. Ми не знаємо склад учасників. І я б не став на цьому етапі оперувати якимись цифрами. Треба ще подивитись, які країни здобудуть право на участь. Все залежить від того, яка економічна ситуація в тих країнах, яка в нас ситуація. Є багато аспектів, які будуть впливати на кількість вболівальників. Звісно, їх буде менше, ніж було у 2012 році. Але з іншого боку, в 2012 році ми проводили 16 матчів в Україні. А тепер ми будемо проводити 90 матчів.

Ви стали відомі широкій аудиторії в часи Помаранчевої революції, а зараз фактично опинились в біло-синій команді. Як вам працюється?

Я знаходжуся поза політикою. До роботи під час Євро-2012 мене запросив УЄФА. Я працював за контрактом, який закінчився у грудні минулого року. Я не був ані на державній службі, ані в жодній державній компанії, ані в жодному державному відомстві. Я був менеджером, якого найняв УЄФА з подачі Григорія Суркіса, тодішнього президента ФФУ.

Що стосується теперішнього проекту. Мене запросила на роботу ФІБА-Європа з подання Федерації баскетболу в Україні в особі президента Олександра Волкова і генерального секретаря Олександра Ларіна. Тому не можна говорити про якісь табори. Спорт і політика – несумісні речі. Ви говорите про якісь команди, я не є в команді. Я – найнятий менеджер.